П’ятниця, 22 січня 2016 року

Вітамінний тиждень

Вітамінний тиждень

Бажаю всім щасливого дня!

Дуже довго тут не робилося жодного внеску. Мені навіть було цікаво, чи не слід мені приховувати цей щоденник - принаймні, поки Флорентія (чи хтось інший?) Знову не поставить перед собою кулінарний виклик, який я поступово запишу тут. Але врешті-решт я вирішив додати сюди один поточний пост.

Після канікул я часто ходжу, щоб надихнутись групою FB Kuchařka для моєї дочки, де щотижневі дзвінки регулярно чергуються. І я маю дещо простіший вибір при плануванні їжі для сім’ї. Цей тиждень ознаменований вітамінами. Здається, ця тема мене вразила, я почав готувати вітамінні страви з повною віддачею.

Проросла кришталик виштовхується в пророщувальну миску. Я замочив її трохи занадто сильно, тому спробую «пророщування під тиском». Відповідно до оригінальних інструкцій, зволожене насіння слід накрити тканиною і завантажити чашкою, наповненою напр. суха квасоля. Я попередньо залишив їх лише накритими другою керамічною мискою та кришкою. Я не піднімав верхню чашу, навіть під час полоскання. Рослини самі почали піднімати миску і виштовхуватися. Вони справді були трохи твердішими та соковитішими. Я навіть ріжу їх на хліб, як хурму. Але через добу на світлі рослини почали нагріватися.

Між вікнами я вирощую цибулю та деякі інші «довготривалі» трави. Молодий салат, на який я поступово зриваю з магазину листя, або капучино, або базилік.

Капуцин вкорінив мене з живців, які я хотів врятувати від морозу. Я поклав його у воду і поступово замовляв квитки. Але життєздатна рослина (мабуть із вдячності, що я не дав їй замерзнути назовні) звільнило коріння і нагородило мене кількома новими (хоча і крихітними) листям. Я можу принаймні зміцнити свій імунітет навіть зараз взимку.

Трохи далі скибочка петрушки насолоджується життям у мисці з водою. Залишок кореня пішов у суп, лише приблизно на дюйм від верху ми його відрізали і поставили у воду. Він уже виганяє такі гарні квитки. У нас буде петрушка!

У мене в цій чашці зберігається «імбирний еліксир». Завтра напишу більш точний рецепт (кількості). Поки що лише процедура: змішайте шматочок імбиру, часнику та нарізаних скибочками очищених лимонів. Готову суміш заштовхуємо в чашку, закриваємо і зберігаємо в холодильнику до споживання. Ми приймаємо по одній чайній ложці щоранку натщесерце.

Хоча моє тіло з самого початку дуже сподівалося на великий запас вітамінів, я довго відкладав першу чайну ложку. Я трохи боявся смаку, який може виникнути внаслідок такого поєднання. Але після першої дегустації сумніви зникли. Зараз я з нетерпінням чекаю ранку, коли випию ще одну чайну ложку цього кислого "еліксиру".

І ось сьогодні я насолоджувався грейпфрутом, приготованим так, як це завжди робила для мене моя мати. Розріжте навпіл, обріжте навколо шкірки, розріжте посередині і розріжте м’якоть радіально в усі боки. Потім цукор і приблизно через півгодини, коли цукор вбереться і вбереться, ми можемо їсти ложкою.

Його насправді можна їсти без цукру, що я зрозумів лише сьогодні, прочитавши коментарі в групі. Тож наступного разу я спробую ще здоровіше - без цукру (і без очікування).

Смачного! І до побачення колись наступного разу!