Перш ніж вводити схему лікування ПД, зручно зробити огляд ліків, які можуть затримати еякуляцію. Існує шість груп: групи з центральною дією, адреноблокатори, антидепресанти, бензодіазепінові анксіолітики, бета-адреноблокатори, альфа-адреноблокатори та місцеві інгібітори.
1- Центральні блокатори адренергічної та/або дофамінової дії. Різний фармакологічний досвід застосування торазину - галіфатичного фенотіазину та тіоридазину (Меллеріл), які блокують центральні адренергічні рецептори. Атипові нейролептики, такі як вісперидон та клоразил, є новою категорією блокаторів дофаміну та серотоніну. Однак, і хоча вважається, що центром еякуляції є мозковий, робота з БП з цими препаратами має погані результати, а поліпшення не перевищує від 1% до 4% (3). Можливо, тут, як і у випадку з ЕД, ліки периферичної дії (наприклад, Силденафіл, Фентоламін) мають кращі результати, хоча в цьому випадку препарати центральної дії (Апоморфін) не такі вже й ефективні проти ЕД. Але у БД ще багато чого слід дізнатись про центри, які контролюють Е. в мозку. Можливо, коли рішення буде визначено, значною мірою воно буде в цій галузі.
2- Антидепресанти. СІЗЗС (блокатори зворотного захоплення серотоніну, такі як сертралін, флюксетин та пароксетин) мають різну ступінь інгібуючої дії Е. Вони мають антихолінергічну дію, підвищують рівень серотоніну, блокуючи його зворотне захоплення, і, як вважають, ці високі рівні є інгібуючим механізмом E. антидепресанти, відомі як трициклічні, також мають певний вплив на Е через їх антигістамінні та антихолінергічні властивості, а також заспокійливі засоби, хоча їх неясна та селективна дія на серотонінергічні синапси робить їх менш ефективними, а побічні ефекти більшими. Кломіпрамін є представником цієї групи, що застосовується особливо при лікуванні обсесивно-компульсивних розладів.
Про СІЗЗС та кломіпраїн було проведено численні дослідження, які ставлять ці препарати як найбільш бажані в дослідженнях БД. Ми згадаємо лише деякі:
У роботах з антидепресантами спостерігається: 1- Багато якісних результатів («покращений», «корисний»), дуже мало кількісних і всі серії дуже короткі 2- Більшість кількісних результатів стосуються t´ лат. еякулят. інтраваг. за хвилини. І лише під час введення препарату, але результатів подальшого спостереження не було. 3- Взято лише час лат. еяк. Інших параметрів оцінки не брали, таких як здатність або розвинена здатність контролювати Е., або результати особистого задоволення, і лише деякі порівняли результати з партнером. 4- Тільки один говорить про короткочасні результати (3 S) після закінчення прийому ліків.29 Усі інші обмежуються результатом до моменту призупинення прийому ліків. 5- Лише двоє авторів запропонували факультативні ліки або препарати ad libitum (прекойтальні ліки): один із сертраліном24, а інший з кломіпраміном.
3- Бензодіазепінові анксіолітики. Вони були відомі як інгібітори Е. У деяких чоловіків, можливо, завдяки синергії з ГАМК (гамма-аміно-масляною кислотою), такими як хлордіазепоксид, Лоразепан та Алпразолам. Аналіз досліджень щодо його ефективності при ПД. він ледве досягає 10% 2, і подальшого спостереження за ліками немає.
4- Бета-адреноблокатори: за його анксіолітичні властивості. Вони фактично не діють в EP.31, 32
5- Альфа-1 адреноблокатори: Феноксибензамін є потужним альфа-адренергічним інгібітором, який може блокувати Е-рефлекс (у фазі викиду) у дозах 10-20 мг. У цьому сенсі теразозини тощо можуть бути ефективними. Найбільш значні дослідження в цьому відношенні вказують на те, що в 91 бал. При застосуванні альфузозину та теразозину були сприятливі ефекти в 50%, у подвійній сліпій серії із плацебо, з низькими побічними ефектами та у балах. стійкий до традиційної статевої терапії.33
6- Місцеві інгібітори. Місцеві анестетики застосовуються здавна. Нуперкаїн 3% або бензокаїн 7,5%, приготований у формі крему. У крайніх випадках і при хорошій терапевтичній катехизації, як додатковий допоміжний засіб у рамках усіх процедур лікування, вони можуть мати певне значення. Не ізольовано. Існує ризик анестезії вульви та піхви із затримкою або скасуванням циклу статевої відповіді у партнера.
Терапевтична схема
Для деяких було б ідеально, якби прості таблетки вирішили проблему. Незважаючи на велику кількість досліджень з монотерапії лікарськими препаратами, серед яких були процитовані ті, що видаються найбільш значущими, ці серії є настільки короткими і наступними настільки низькими, що неможливо зробити серйозний метааналіз, який дозволяє конкретна ідея поговорити про клінічні докази. Що, здається, трапляється з усіма іншими методами лікування, включаючи психотерапевтичне (Секс-терапія: TS.