Цей документ доступний лише для наших зареєстрованих користувачів. Будь ласка, введіть своє ім’я користувача та пароль, увійдіть і після автентифікації ви зможете переглянути файл.

інгібітором

Якщо ви ще не зареєструвались на нашому сайті, натисніть кнопку реєстрації та заповніть реєстраційну форму.

Додаткові статті в цій публікації

Гіпертонія та нефрологія

Звіт про зустріч молодих гіпертонологів та нефрологів угорського вченого

22 березня 2013 року відбулася перша зустріч угорських вчених молодих гіпертонологів та нефрологів MATHINÉ. Програма створена спільними зусиллями та соціальною підтримкою керівництва та молодіжного комітету MHT та MANET.

Гіпертонія та нефрологія

Гіпертонія та цукровий діабет

Янош СЕГЕДІ, Іштван КІСУС

Гіпертонія та цукровий діабет, популярне захворювання, що вражає великі маси, відіграють важливу роль у захворюваності та смертності населення. Обидва захворювання є факторами серцево-судинного ризику, і їх одночасне виникнення збільшує ризик ішемічної хвороби серця. За прогнозами, кількість гіпертоніків збільшиться на 60% до 2025 року, вразивши 29% дорослого населення світу, 1,56 мільярда. Кількість діабетиків зростає в кожній країні, до 2030 року налічується 552 мільйони хворих на цукровий діабет. Спільна поява двох захворювань може бути випадковою, але існує також причинний зв’язок між цими двома захворюваннями (діабетична нефропатія, метаболічний синдром). Ці два захворювання часто зустрічаються при ендокринних розладах, а також у зв'язку з медикаментозною терапією (стероїди тощо). Спільна поява також визначає терапевтичну стратегію. Зміни способу життя (ожиріння, вживання солі, фізичні навантаження) відіграють важливу роль у профілактиці та лікуванні обох захворювань.

Гіпертонія та нефрологія

Цілі, сумніви та впевненість у лікуванні ниркової анемії

Іштван КІСУС, Янош СЕГЕДІ, Імре КУЛЬЦАР, Дьєрдь ДЕАК, Золтан КІСУС, АДАМ ЗВІТ, Чаба АМБРУС

Автори коротко підсумовують фізіологію еритропоезу, історію відкриття еритропоетину та етапи, що ведуть до клінічного застосування. Описано біоподібні еритропоетинові препарати та їх застосування. Вони коротко оглядають розвиток цільового гемоглобіну та тижневу кількість еритропоетину, пов’язану з успішною терапією. Звертається увага на підвищений ризик смертності, пов’язаний із збільшенням дози. Беручи до уваги інші побічні ефекти, з міжнародних даних та аналізів зроблено висновок, що "чим менше, тим більше", тобто нижча цільова величина та менша доза еритропоетину тепер можуть означати більший терапевтичний успіх. Автори вважають практику лікування еритропоетином в Угорщині особливо ефективною.

Гіпертонія та нефрологія

Звіт про 50-річний конгрес Європейського товариства нефрології та Європейського товариства діалізу та трансплантації

Ювілейний, 50-й конгрес Європейського товариства нефрології та Європейського товариства з діалізу та трансплантації відбудеться 18-21 травня цього року. відбувся в Стамбулі під керівництвом Гюлтекіна Сюлейманлара. Розташоване на двох континентах, місто адекватно відображає міжнародний характер конференції, де беруть участь учасники практично з усього світу.

Гіпертонія та нефрологія

Основні практичні аспекти стимулюючого еритропоез лікування ниркової анемії

Дьєрдь ДЕАК, Естер ХЕРШЕНИЙ, Чаба АМБРУС, Іштван КІСУС

Супутні матеріали

Lege Artis Medicinae

Чи слід застосовувати тіазид або тіазидоподібний діуретик для лікування людей з високим кров'яним тиском? Особливості ситуації в Угорщині

Діуретики залишаються основними антигіпертензивними препаратами з часу їх широкого застосування в 1960-х роках. Директива ESC/ESH 2018 року щодо лікування гіпертонії не проводить розмежування між тіазидними та тіазидоподібними діуретиками при лікуванні гіпертонії, визнаючи, що ці групи препаратів не порівнювались віч-на-віч в рандомізованих дослідженнях і що гідрохлоротіазид є однією з найпоширеніший компонент затверджених фіксованих комбінацій антигіпертензивних препаратів на ринку. Угорська директива 2018 року вважає індапамід найефективнішим діуретиком у лікуванні пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Метою нашої статті є огляд сучасного використання тіазидів або тіазидоподібних діуретиків, особливо гідрохлоротіазиду та індапаміду, які сьогодні доступні в Угорщині, та їх комбінованих продуктів для лікування пацієнтів з гіпертонічною хворобою.

Lege Artis Medicinae

Як поліпшити ефективність антигіпертензивної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу діабетом?

Бела БЕНЧЕР, Петер ТОРЗСА

Гіпертонія, «тихий вбивця» номер один, щорічно спричиняє 10 мільйонів смертей у всьому світі. Дуже часто це пов’язано з іншими метаболічними факторами ризику, цукровим діабетом 2 типу та дисліпідемією, значно збільшуючи загальний серцево-судинний ризик у цих пацієнтів. Лікування їх, досягнення суворої мети є справжнім викликом для практикуючих лікарів. Згідно з останніми рекомендаціями щодо гіпертонії, основою лікування є інгібітори RAAS, які можна чудово поєднувати з діуретиками. Терапію на основі інгібіторів RAAS дуже часто потрібно доповнювати антагоністом Са, до якого може бути доданий статин у разі асоціації метаболічних факторів ризику. Переваги фіксованої комбінації амлодипін/аторвастатин неодноразові: показано, що обидва препарати корисні для пригнічення прогресування атеросклерозу та для досягнення цільового рівня артеріального тиску та ЛПНЩ. Крім того, добре відому слабку когерентність статинів можна покращити за допомогою фіксованої комбінації, що може суттєво сприяти зменшенню ризику у пацієнтів з високим ризиком.

Гіпертонія та нефрологія

Діагностика генетичних факторів, що впливають на артеріальний тиск та генетичних факторів ризику гіпертонії

Дороття ЛАЦІК, Естер РЕПАСІ, Андреа РЗЕПІЕЛ, Ева КЕРЕКЕС, Кінга ШЕНКЕР-ХОРВАТ, Акос КОЛЛЕР, Габор ЕЛБЕРТ, Жолт НЕГІ В.

Високий кров'яний тиск є перевіреним фактором ризику серцево-судинних та ниркових захворювань. Високий кров’яний тиск зазвичай не має симптомів, але може призвести до серйозних проблем, таких як інсульт або серцево-ниркова недостатність. У всьому світі на нього страждає близько 40% дорослого населення старше 24 років у суспільстві, і ця частка зростає з віком: у віці старше 65 років захворюваність становить понад 70%. Екологічний та генетичний вплив спільно відповідають за розвиток гіпертонії, тому визначення схильних генів є головним завданням. Показано, що генетична варіація кількох генів збільшує шанси розвитку гіпертонії. Найпоширеніші гіпертонічні схильні поліморфізми зустрічаються в генах AGT, AGTR1, ACE NOS3 та CYP4A11. Знання поліморфізмів має клінічне значення як у профілактичних, так і в терапевтичних процесах. Молекулярно-генетичні тести (ПЛР, мікрочипи, ПЛР у режимі реального часу) можуть бути використані для адаптації способу життя та терапевтичних рекомендацій.

Гіпертонія та нефрологія

Гіпертонія та гіпертрофія лівого шлуночка

Під гіпертрофією лівого шлуночка (BKH) мається на увазі аномальне збільшення маси лівого шлуночка. Окрім абсолютного значення приросту ваги, важливий також геометричний тип реконструкції. Індукований гіпертонією BKH є переважно результатом потовщення стінок, що зумовлено збільшенням перевантажень лівого шлуночка, але генетичні фактори також відіграють певну роль. Цитопатологічним фоном BKH є збільшення кількості та розміру саркомерів та розвиток інтерстиціального фіброзу. У сучасній клінічній практиці BKH вимірюється здебільшого за допомогою ехокардіографії. Наявність BKH тісно пов'язана зі збільшенням систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка, серцевою недостатністю, інфарктом міокарда, шлуночковими аритміями, раптовою смертю, розширенням кореня аорти та цереброваскулярними подіями. Серцево-судинний ризик прямо пропорційний ступеню BKH. Зниження BKH зменшує серцево-судинний ризик та покращує функції міокарда. Зниження BKH можна досягти за рахунок схуднення, зменшення споживання солі, використання інгібіторів АПФ, АРБ, деяких блокаторів кальцієвих каналів та деяких симпатолітиків.

LAM Extra для лікарів загальної практики

Нова фіксована комбінація для ефективної серцево-судинної профілактики

Андрас Чаба НЕГІ

Існує бібліотека літератури про сучасне лікування гіпертонії. Досвід останніх 10-20 років переробив практику прийому ліків та попередження ускладнень у багатьох сферах. Не тільки поява все нових і нових препаратів революціонізувало терапію, а й запровадження комбінованої терапії. Це дослідження стосується призначення нового антигіпертензивного засобу в поєднанні з низкою чудових антигіпертензивних засобів (телмісартан-амлодипін). Ми наголошуємо на перевагах цієї комбінованої терапії в серцево-судинній профілактиці, які також зумовлені кращою відповідністю пацієнта завдяки кращому профілю побічних ефектів.