• залежності

Лікування кокаїнової залежності - Феноменологія кокаїну

Вживання кокаїну налічує кілька тисячоліть в індійських цивілізаціях Анд. Індіанці жували листя коки разом із лужною речовиною, схожою на золу, яка допомагає витягувати алкалоїд, збільшуючи його дозу. Кока контролювалася вищими верствами суспільства, які розподіляли її серед солдатів та робітників, цінуючись усіма ними. Відомо, що його застосовували як місцевий анестетик при хірургічних втручаннях та в популярних практиках. Після іспанського завоювання кока була використана для вербування тубільців та мотивації їх до важкої роботи на шахтах та полях. Спостерігалося, що кока генерує ейфорію і дозволяє індіанцям працювати цілий день, мало їжі та води.

Стародавня медична література, починаючи з кінця 19 століття і приблизно до 1950 року, містить велику кількість клінічних та експериментальних спостережень про вплив кокаїну на людину.

Описані психіатричні ефекти включають: ейфорію, нестабільність, посилене вербальне спілкування, підвищену впевненість у собі, неспокій, анорексію, безсоння та гіпоманію. Описано також ряд неприємних ефектів, здебільшого пов’язаних з вищими дозами, включаючи збудження, плач, дратівливість, зорові, слухові та тактильні галюцинації, параноїчний делірій, амнезію, сплутаність свідомості та ступор. Фізіологічні ефекти: тахікардія, пітливість, збільшення м’язової сили та судоми та смерть у великих дозах.

Існує чітко визначена клінічна картина через хронічне вживання кокаїну. Багато неприємних наслідків, таких як безсоння, галюцинації та параноїчні симптоми, зберігаються. Крім того, спостерігається загальне виснаження, депресія, млявість, дратівливість, імпотенція, м’язові скорочення та тремор, які часто призводять до м’язової слабкості. Також часто описуються інтенсивне бажання та залежність. Також можуть виникати недоїдання, втрата ваги, виразки та носова кровотеча. Деякі дослідження вказують на стійкі інтелектуальні порушення, включаючи бездіяльність або психічне уповільнення.

Часто описується синдром відміни кокаїну, який складається з втоми, депресії, млявості, головного болю, відсутності концентрації уваги, дратівливості, тяги до наркотиків та поліпшення маячного синдрому. Ейфоричний та стимулюючий вплив, що виникає гостро після споживання, контрастує з хронічними наслідками депресії, дратівливості, зміни особистості, соціопатичної поведінки, тривожного бажання та параноїчного психозу.

Встановлено, що суб’єктивний досвід кокаїну подібний до досвіду амфетаміну та морфіну.

Коротше кажучи, низькі дози, прийняті за короткий проміжок часу, дають високу, яка є дуже корисною. Цей ефект сам по собі може створити сильну тенденцію до вживання кокаїну, що призводить до звикання. Більш високі дози і багаторазово викликають гостру толерантність до ейфорії та розвиток ефектів відскоку, таких як депресія, параноїчні симптоми та токсичність. Залежність виникає як спроба компенсувати неприємні наслідки, а отже, і сильне бажання відчути ейфорію від кокаїну. При утриманні виникають мінливі симптоми депресії, тривоги та інтенсивної тяги до наркотиків, які можуть зберігатися або коливатися протягом тижнів або місяців.