Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

жінок

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Іспанський журнал кісткових метаболічних захворювань є офіційною публікацією Іспанського товариства з досліджень кісток та мінерального обміну (SEIOMM). Метою цієї публікації є розповсюдження наукових новин про фізіопатологію, діагностику, профілактику та лікування остеопорозу та інших метаболічних захворювань кісток, таким чином борючись із цими патологіями та покращуючи їх лікування. Щороку виходить 6 випусків, а резюме включає наступні розділи: Редакція, Оригінал, Клінічні записки, Огляди, Звіти, Докторська дисертація, Огляд книг, Зображення в остеології, Рекомендовані читання та Майбутні наукові зустрічі.

Індексується у:

Excerpta Medica/EMBASE, IBECS, IME та SCOPUS

Слідкуй за нами на:

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ І ДІАГНОСТИКА ОСТЕОПОРОЗУ У МОЛОДИХ ПРЕМЕНОПАВЗАЛЬНИХ ЖІНОК

Частота розвитку остеопорозу серед молодого населення, а особливо у жінок в період менопаузи, є низькою. Таким чином, серед нашої популяції поширеність денситометричного остеопорозу серед жінок віком до 45 років становить 0,34% 1. Крім того, у цієї групи населення розвиток остеопорозу, як правило, пов'язаний із вторинними причинами. Насправді було описано, що близько 50% молодих жінок, хворих на остеопороз, мають захворювання або ліки, пов'язані з розвитком цієї кісткової патології 2-4, причому тривале лікування глюкокортикоїдами є однією з найбільш частих причин. Є й інші процеси, які також були причетні до розвитку остеопорозу в цій групі населення, серед яких виділяються: недосконалість остеогенезу, остеопороз, пов’язаний з вагітністю, кишкова мальабсорбція, різні ендокринні захворювання, нервова анорексія, запальні захворювання, такі як ревматоїдний артрит, системний мастоцитоз та деякі ліки, такі як протисудомні засоби та гепарин 3-5. Також було зазначено, що ідіопатичний остеопороз є частим явищем у цієї групи пацієнтів, де загальний висновок про сімейний остеопороз або наявність гіперкальціурії 3 .

Остеопороз - це скелетний розлад, що спричиняє зниження резистентності кісток (відображення якості та мінеральної щільності кісток), що призводить до переломів, 4 і його діагностика заснована головним чином на виявленні низької кісткової маси, пов’язаної з відсутністю розвитку переломів . Загальновідомо, що діагностичні критерії були встановлені в 1994 році, критерії Світової організації охорони здоров'я, застосовні лише до жінок у постменопаузі 6. Нещодавно Міжнародне товариство клінічної денситометрії (ISCD) зазначило, що ці критерії не слід застосовувати до молодих жінок у пременопаузі, і вони радять використовувати шкалу Z у цій групі населення. ISCD вказує, що в цій групі населення діагноз остеопорозу не слід ставити на основі денситометричних критеріїв, і що для встановлення інших глюкокортикоїдів або гіпогонадизму, зокрема, необхідні інші додаткові фактори ризику, пов'язані з розвитком остеопорозу. цей діагноз 7 .

Коли у молодих жінок спостерігається зменшення кісткової маси, доцільно провести ретельне дослідження, яке спочатку включає: аналіз крові, сидеремію, іонограму, білок, функцію печінки та нирок та цілодобовий кальцій у сечі, щоб виключити вторинні остеопороз. Також доцільно визначати значення естрадіолу та гонадотропінів та сироваткову концентрацію 25-гідроксивітаміну D. Інші гормональні показники, такі як паратиреоїдний гормон, гормони щитовидної залози, пролактин, IGF-I або кортизол у сечі, або визначення антигліадінові та антиендомізіальні антитіла, засновані на клінічній підозрі. Діагноз ідіопатичного остеопорозу буде встановлений лише тоді, коли будуть виключені інші вторинні причини. У всіх пацієнтів слід оцінити сімейний анамнез остеопорозу та виключити існування недосконалості остеогенезу. Крім того, існує кілька факторів ризику, які пов’язані зі зменшенням кісткової маси у молодих жінок у пременопаузі, такі як низька вага, пізній менархеальний вік та фізична бездіяльність, які доцільно оцінювати у всіх пацієнтів 8 .

У пацієнтів з гіперкальціурією слід виключити інші захворювання, що викликають підвищену екскрецію кальцію з сечею, особливо хвороба Кушинга, гіпертиреоз та гіперпаратиреоз 5 .

Для всіх пацієнтів доцільний ряд основних правил, які повинні включати спосіб життя, який передбачає фізичні вправи та достатнє споживання кальцію та вітаміну D 9, крім того, щоб уникати вживання тютюну та алкоголю. Цього лікування може бути достатньо для деяких пацієнтів, особливо коли спостерігається лише зменшення маси кісткової тканини без супутніх переломів.

У цій групі населення дуже мало досліджень щодо лікування наркотиками. Таке лікування буде залежати від етіології остеопорозу. Таким чином, замість гормонів або ановуляторне лікування буде оцінено у тих пацієнтів, у яких спостерігаються порушення менструального циклу за умови відсутності протипоказань. Цей факт особливо часто спостерігається при нервовій анорексії, де, крім естрогенного лікування 10-12, були випробувані й інші способи лікування, такі як дигідроепіандростерон, який, як виявилося, однаково ефективно запобігає втраті кісткової тканини 12. Однак у цьому процесі відновлення маси тіла є одним з найважливіших факторів відновлення відновлення кісткової маси 13,14. Важливо пам’ятати, що деякі ановуляторні препарати, зокрема ті, що містять медроксипрогестерон ацетат, можуть спричинити втрату кісткової маси, тому їх слід уникати у цих пацієнтів 15 .

Селективні модулятори рецепторів естрогену, такі як ралоксифен, не слід застосовувати жінкам у пременопаузі для лікування остеопорозу; вони можуть бути показані молодим жінкам лише в менопаузі. Дослідження, проведене серед молодих жінок з аменореєю, вторинною після лікування аналогами гонадотропіну, показало, що лікування ралоксифеном запобігало втраті кісткової маси у цій групі населення 16 .

До лікування остеопорозу, вторинного за іншими захворюваннями та/або лікарськими препаратами, слід підходити залежно від супутньої причини, оскільки лікування самого захворювання може бути пов’язане з відновленням кісткової маси. Цей факт особливо часто спостерігається у пацієнтів із синдромом Кушинга, у яких через рік після втручання було описано збільшення кісткової маси понад 15% 27, а також у пацієнтів з первинним гіперпаратиреозом та гіпертиреозом 28,29. Подібним чином у жінок з асоційованим з вагітністю остеопорозом спостерігається спонтанне і прогресивне збільшення кісткової маси після вагітності 30. Однак, незважаючи на це збільшення, показники кісткової маси не досягають нормальних значень, що може припустити, що ці пацієнтки, ймовірно, починають з низької кісткової маси до вагітності 31. Хоча лікування цього процесу невідоме, бажано правильно приймати кальцій і вітамін D під час вагітності, а грудне вигодовування не рекомендується (через втрату кісткової тканини, яка відбувається в цей період); нові вагітності не протипоказані 32 .

Існує кілька варіантів лікування кортикостероїдного остеопорозу. Таким чином, лікування бісфосфонатами, такими як етидронат 33,34, алендронат 35 та ризедронат 36, виявилося ефективним у запобіганні втраті кісткової маси та у розвитку переломів хребців у цих пацієнтів. Однак слід пам’ятати, що кількість жінок у передклімактеричному періоді, залучених до цих досліджень, дуже мала, тому інформації про лікування та профілактику глюкокортикоїдного остеопорозу бісфосфонатами у цій конкретній групі населення є недостатньо. Незважаючи на це, рекомендується розпочинати антирезорбтивне лікування пацієнтам із групи ризику із зазначенням дози 5 мг/добу алендронату або 5 мг/добу ризедронату. Кальцитонін вважається агентом другого ряду при цій патології, і його можна застосовувати тим пацієнтам, які мають протипоказання або не переносять бісфосфонати 37,38 .

Тому Канадське товариство мінеральних метаболізмів 46 зазначає, що до лікування остеопорозу у жінок в період менопаузи слід підходити обережно, і вказує на використання бісфосфонатів при вторинному остеопорозі, особливо при остеопорозі через глюкокортикоїди, а також в інших випадках ізолятів остеопорозу (ймовірно, у тих, у яких у пацієнтів спостерігається зменшення кісткової маси, пов’язане з розвитком переломів). Вони протипоказані до використання цих препаратів під час вагітності. Вони також припускають, що кальцитонін може бути корисним препаратом у цій групі населення завдяки своїй безпеці, хоча вони вказують на відсутність досліджень, які підтверджують корисність цього препарату в цій групі населення 46. Насправді, лікування назальним кальцитоніном у дозі 100 МО/день виявилось недостатнім для запобігання втрати кісткової маси у молодих жінок 47 .

Нарешті, пам’ятайте, що препарати з анаболічним ефектом, такі як терипаратид (hPTH 1-34), можуть бути терапевтичним варіантом у цій групі населення. Однак для підтвердження цієї гіпотези потрібні контрольовані дослідження, оскільки даних про використання цього виду лікування у молодих жінок навряд чи існує. Крім того, слід пам’ятати, що використання цього препарату протипоказано молодим особам з відкритими пластинами росту 49 .