лікування

Лікування ПІД засноване на призначенні антибіотиків.

Оновлено: 14 серпня 2019 р

лікування запальних захворювань органів малого таза (PID) це може бути зроблено амбулаторно в одних випадках, тоді як в інших необхідна госпіталізація. Критеріями вступу є наявність незручностей для правильного проведення амбулаторного лікування, наявність серйозної інфекції, підозра на зараження анаеробними мікробами, наявність невизначеного діагнозу або що не можна виключати інші надзвичайні ситуації, такі як апендицит.

Завданнями лікування запальних захворювань органів малого таза є: знищення інфекції антибіотиками (проведення хірургічного втручання, якщо воно не вдається або є ускладнення), полегшення симптомів та запобігання появі ускладнень та наслідків, які будуть меншими швидше почати лікування.

Лікування ПІД складається в основному з введення антибіотиків. Ідеальним було б знати, які мікроби є причиною цього захворювання, щоб мати можливість цілеспрямовано вводити певні антибіотики, однак це непросто. З цієї причини найпоширенішим є те, що лікування антибіотиками починають емпірично, тобто сліпо, вводячи антибіотики, ефективні проти мікробів, які найчастіше викликають ПІД. Подальші результати, отримані за допомогою діагностичних тестів, за необхідності змінять початкову антибіотикотерапію.

У госпіталізованих пацієнтах можна застосовувати дві різні схеми антибіотиків: внутрішньовенний цефокситин та внутрішньовенний або пероральний доксициклін (після поліпшення симптомів внутрішньовенне лікування призупиняється, а пероральний доксициклін зберігається до 14-ї доби); або внутрішньовенне введення кліндаміцину та гентаміцину (після поліпшення симптомів внутрішньовенне лікування припиняють, а пероральний доксициклін або кліндаміцин підтримують до 14-ї доби). У випадках амбулаторного лікування запальних захворювань малого тазу обраними антибіотиками є хінолони, які асоціюються з пероральним введенням метронідазолу; або цефалоспорини, які вводяться внутрішньом’язово разом з метронідазолом та доксицикліном, обидва через рот.

Крім того, необхідно вжити загальних заходів: видалити ВМС, якщо пацієнт є її носієм, відпочити, знеболюючі засоби (бажано протизапальні), введення рідини, сексуальне утримання тощо. Щоб переконатись, що відповідь на лікування є адекватною, пацієнти проходитимуть періодичні огляди.

Хірургічне втручання обмежується тими випадками, коли є абсцеси (збори гною), які не вирішуються за допомогою медичного лікування, або при яких підозрюється їх розрив, і, як правило, коли реакція на лікування не є адекватною через 96 годин з моменту початку . Хірургічний підхід виконується з використанням різних методик: лапароскопія, лапаротомія або кольпотомія.

сексуальні партнери жінок з ПІД їх слід вивчати та лікувати антибіотиками, якщо вони мали статевий акт за 2 місяці до появи симптомів ПІД. Крім того, рекомендується уникати статевого акту без презерватива, поки пацієнт та її контакти не закінчать лікування.

Профілактика запальних захворювань органів малого тазу

Як і у випадку з іншими захворюваннями, що передаються статевим шляхом, найкращим способом запобігання запальних захворювань органів малого таза є використання бар’єрних методів контрацепції під час статевих стосунків та уникнення розбещеності та ризикових контактів.

Правильна інтимна гігієна, регулярні гінекологічні огляди та завжди проконсультуйтеся з фахівцем у разі виникнення підозрілих симптомів, утримуючись від інтимних стосунків до підтвердження або виключення діагнозу, вони також захищають від цієї та інших інфекцій статевих шляхів.