Набряки тканин, особливо підшкірної клітковини, як наслідок застоя лімфи, вторинний вродженому дефекту або набутому ураженню лімфатичних судин. Цей застій лімфи викликає хронічний запальний процес різної інтенсивності з гіпертрофією шкіри та підшкірної клітковини.

внутрішня

Хронічний лімфатичний набряк поділяється на первинний і вторинний. Первинні набряки викликані змінами, що утворюються безпосередньо на рівні лімфатичних судин; вторинний набряк є наслідком ураження лімфатичної системи в процесі інших захворювань. Також запропонована класифікація вроджених первинних набряків та набряків, що з’являються після статевого дозрівання; в обох випадках можна виділити сімейні та спорадичні набряки.

Етіологічна класифікація. Лімфатичні набряки: вроджені; паразитарні (філяріатоз); післязапальний (ускладнення запалення шкіри, судин і лімфатичних вузлів); після хірургічного лікування та/або променевої терапії пухлин (молочної залози [10-40% прооперованих], статевих органів та інших); після судинних операцій; посттравматичний; лімфовенозні набряки при хронічній венозній недостатності; ідіопатичний, вторинний до патологічного ожиріння та масивного жирового набряку. Лімфатичний набряк іноді може бути проявом окупації лімфовузлів новоутвореннями (злоякісний лімфатичний набряк).

Клінічна картина: лімфатичний набряк, вторинний після лімфаденектомії або інфекції, зазвичай розвивається через кілька місяців або років без появи симптомів. В принципі він м’який і при пальпації є кісточковим, з часом він стає твердим. У пацієнтів з проксимальним ураженням лімфатичної системи (наприклад, після лімфаденектомії) набряки, особливо в початковій фазі, можуть бути присутніми лише в проксимальній частині кінцівки та в сусідньому квадранті тулуба (руки та/або грудної клітки, стегна та/або статевих органів). Типовими симптомами лімфатичного набряку нижньої кінцівки є: затвердіння шкіри на передній частині стопи та основи другого пальця ноги, що запобігає утворенню шкірної складки, набряки пальців ніг («ковбасні пальці»). При збільшенні набряків спостерігаються повторні інфекції шкіри та підшкірної клітковини (дерматолімфангіт). Прогресивно спостерігається деформація ураженої кінцівки (слоновість).

Клінічні стадії розвитку лімфатичного набряку: 0 - змінений транспорт лімфи без видимих ​​набряків, 1 - набряк стихає після підняття кінцівки або після нічного відпочинку, 2 - набряк не повністю стихає після підняття кінцівки, 3 - встановлений набряк, при трофічних змінах шкіри та деформації кінцівок.

Діагноз: у більшості випадків його встановлюють на основі клінічної картини. При необхідності проводиться лімфосцинтиграфія. Для диференціальної діагностики можуть бути корисними МРТ або КТ. До диференціальної діагностики належать: жировий набряк (майже виключно у жінок, «стовпчасті ноги»: симетричне скупчення жирової тканини в нижніх кінцівках, не зачіпаючи стопи), набряки, вторинні внаслідок венозної недостатності, позиційні набряки після сидіння або стояння у людини без венозного недостатність, мікседема при гіпотиреозі, претібіальний набряк при хворобі Грейвса-Бадедова, ідіопатичний циклічний набряк, набряк при поглибленій серцевій недостатності, при гіпоальбумінемії (пов'язаній з цирозом печінки, нефротичним синдромом або хронічною хворобою нирок), запальних, посттравматичних, вроджених та набутих судинних вади розвитку, гіпертрофія кінцівок, новоутворення.