Безробіття як фактор суттєвої зміни способу життя - це подія, яка вимагає значної адаптації до нової ситуації. Втрата робочих місць приносить негативи у вигляді зниження рівня життя, відсторонення від соціальних відносин та порушення життєвої безпеки. Сучасне суспільство високо цінує цінність праці, а отже суттєво впливає на те, що людина не хоче бути пасивним об'єктом, а активним суб'єктом, що перетворює навколишнє середовище.

людина

Праця є важливою умовою гідного існування індивіда, забезпечуючи йому не тільки матеріальні блага, але й відчуття самореалізації та соціальної корисності. Психологічне значення праці надається тим, що вона формує людину з розумової, емоційної, психічної та фізичної сторони. Наступні факти служать для підкреслення важливості праці: а) праця є основним, історично споконвічним видом людської діяльності; б) право на працю належить до основних прав людини.

Праця - це діяльність, яка підтверджує унікальність людини стосовно суспільства. У нашому суспільстві зберігається традиційно висока цінність праці. З точки зору кар'єри праця визначає початок і кінець економічної діяльності людей. Гідденс (у Mareš, 2002) узагальнює шість характеристик оплачуваної праці, які мають ключове значення для людини:

  • гроші - фінансовий дохід є дуже сильним мотиватором та джерелом задоволення потреб;
  • рівень діяльності - робота є основою для набуття та вдосконалення своїх здібностей та навичок, навіть якщо це стереотипна робота;
  • різноманітність життя - робота дозволяє входити в інші соціальні рамки та контексти, такі як домашнє середовище;
  • структура часу - організація розпорядку дня відповідно до робочого ритму;
  • соціальний контакт - робоче середовище пропонує можливість формувати соціальні стосунки та можливість брати участь у більш широких заходах з іншими людьми;
  • особиста ідентичність - зайнятість пропонує стабільну соціальну ідентичність.

Майерсон (у Vyrost, Strawman, 1998) стверджує, що людська поведінка в першу чергу спрямована на працю, тобто j. продуктивна робота, яка створює об’єкти та цінності, які громада визнає та ототожнює. Таким чином, робота створює символічний світ, в якому живеш. Водночас праця сьогодні є дедалі ключовішою формою людських дій з точки зору формування власної гідності. Втрата роботи для людини є травматичним досвідом. Безробітна людина втрачає найсильніший об’єктивний зв’язок з реальністю, охоплений сумнівами у власних здібностях, невпевненістю та страхом перед майбутнім. У цьому контексті слід нагадати, що суть безробіття полягає не у відсутності роботи, а в відсутності оплачуваної зайнятості. Чим сильніше мотивація втратити роботу, тим сильніші мотиви роботи. Вони можуть бути різними і мати індивідуальне відносне значення: гроші, активність, самореалізація, соціальний контакт, незалежність. Під впливом безробіття мотивація змінюється, оскільки багато потреб неможливо задовольнити ні звичним способом, ні звичним способом.

2. Безробіття та економічні нестатки (економічні наслідки)

Економічна депривація є складною і послідовною проблемою для безробітних. Це проявляється зменшенням обсягу відбору та зменшенням загального споживання. Безробітні відчувають не лише відсутність особистих речей, але й втрату можливості підтвердити свій соціальний статус за рахунок витрат. Вони опускаються на нижчий рівень, вони не можуть дозволити собі те, що роблять інші з їх соціального класу. Нестача коштів утруднює людей для планування та організації свого майбутнього, своєї особистої автономії та здатності вести усталений спосіб життя. В результаті економічних обмежень спосіб життя довгостроково безробітних змінюється. Це пов’язано з тим, що ситуація - «мало ресурсів і багато часу». Уотерс та Мур (2001) стверджують, що економічна нестача відображається на необхідних матеріальних потребах та зменшенні витрат на дозвілля та надвисоких витратах.

Деякі дослідження вказують на різницю між чоловіками та жінками у відповіді на фінансові труднощі. Чоловіки побоюються більш опосередкованих наслідків фінансової нестачі, напр. втрата статусу доходу, тоді як у жінок існують занепокоєння, пов'язані з прямими наслідками нестачі фінансів, наприклад оплата рахунків (Leeflang та ін., 1992). Результати більш широкого дослідження Філдена та Девідсона (2001) вказують на інтерсексуальні відмінності у групі безробітних менеджерів. Безробітні чоловіки в якості основних джерел фінансового стресу називають те, що вони втрачають службовий автомобіль, втрачають становище годувальника, страждають від браку достатньої їжі та боргів. Безробітні жінки посилаються на обмеження вибору їжі, відсутність коштів на святкові та соціальні заходи як джерело стресу в цій галузі.

Дослідження тривалої безробітності в Чеській Республіці показало, що респонденти після півроку без роботи виявили готовність змінити зміст роботи та характер трудових відносин, щоб влаштуватися на роботу, але показали мінімальну гнучкість заробітної плати . Більше половини безробітних безробітних не бажали прийняти нижчу заробітну плату, ніж у випадку втраченої роботи. У всіх освітніх категоріях існував збіг між середньою межею їх прийнятного доходу (мінімальна заробітна плата, яка спонукала б їх перейти на нову роботу) та доходом, який, на їх думку, вони дійсно можуть отримати на новій роботі (березень 2003 р.).

Конкретну групу становлять молоді безробітні, які не змогли влаштуватися на роботу після закінчення навчання через відсутність вакансій. Безробіття може мати для них більш негативні наслідки, ніж для інших вікових груп:

- вони не виробляють необхідних трудових звичок (звикають до ролі безробітних та до фінансової підтримки);

- існує ризик асоціальної поведінки (спричинене надлишком часу, нудьгою, відсутністю програми та відповідальності, відторгненням від суспільства) (Вагнерова, 1999).

Молоді безробітні переважно одинокі та проживають разом із батьками, що значно зменшує їхні фінансові вимоги. Їм достатньо підтримки, тому їх не потрібно мотивувати шукати роботу. Інакше йде справа з безробітними випускниками університетів, де на перший план виходить економічна точка зору. Основною причиною є той факт, що багато з них у цей період створюють сім'ї або живуть у них. Таким чином, недостатній дохід одного члена сім'ї впливає на більшу кількість людей (Buchtovová in Výrost, Slaměnník, 2001). Джука (1999) стверджує, що суб'єктивну оцінку власного матеріального становища молоді можна розглядати як непрямий показник економічної потреби в роботі.

3. Безробіття та відсутність життя

Втрата роботи або неможливість знайти підходящу роботу - це людина, позбавлена ​​можливості реалізуватись і утвердитися у виробництві вигідних цінностей, наситити свої потреби, беручи участь у соціальному розподілі завдань та обов’язків. Потреба у змістовній діяльності недостатньо або зовсім не насичена. Безробітні відчувають порушення режиму дня і звичного стереотипу життя. Не маючи відповідальності, вони можуть впасти в апатію та бездіяльність. Поширеною захисною реакцією на таку ситуацію є офіційне збереження стереотипів. Безробітні напр. щоранку він встає в певний час і виходить з дому, як і раніше, і так далі. (Вагнер, 1999). Пошук підходящої альтернативи, яка б витрачала ваш вільний час на активну діяльність, є відповідним рішенням ситуації з безробіттям. Найбільш підходящою групою для реалізації цього варіанту є молоді безробітні, які виявляють сильніший інтерес до подальшої освіти, курсів та професійної підготовки порівняно зі старшим поколінням. Це пов’язано з тим, що молоді люди ще не мають чітко сформованої трудової ідентичності, вони не переживають часу, вони перебувають в більш оптимістичному настрої і сім’я підтримує їх фінансово. Поломка часової структури дня та незадоволена потреба у діяльності можуть мати негативні наслідки в довгостроковій перспективі:

  • у сфері психічного здоров'я (дистрес, наростання депресії, негативні зміни у самосприйнятті, соціальне пізнання, тривога);
  • у галузі фізичного здоров'я (симптоми органічних захворювань серцево-судинної системи, травної та видільної системи, опорно-рухового апарату, алкогольної та наркотичної залежності).

4. Безробіття та зміна самооцінки

Часто обговорюване питання боротьби з безробіттям щодо необхідності шукати роботу та повторне працевлаштування полягає в тому, чи є якась робота кращою за безробіття та чи покращиться психічне та фізичне здоров'я людини, якщо вона покращиться. Справа в тому, що не всі втрачають роботу, пов’язану з похмурою картиною депресії, апатії та погіршення здоров’я. І навпаки, зайнятість з невизначеним майбутнім може дуже негативно позначитися на здоров’ї та психіці людини. На думку Халворсена (1998), дуже важливо розрізняти безпечну та нестабільну роботу, а також між кращими чи гіршими умовами праці порівняно з попередньою зайнятістю. Результати показали, що мати роботу без чіткої перспективи або мати незадовільні умови праці є настільки ж стресовим, як і безробіття на тривалий термін.

5. Безробітні та соціальне середовище

Людина на роботі має можливість багато контактів, вона зустрічається з іншими людьми. Він формує офіційні та неформальні стосунки. Він має можливість отримати інший соціальний досвід, ніж у сім’ї. Соціальна інтеграція є важливою детермінантою психічного благополуччя та здоров'я. Втрата роботи призводить до соціальної ізоляції та самотності. Втрата роботи порушує соціальні контакти, які людина створила на робочому місці, і вони не можуть бути замінені, і їх важко підтримувати. Це головним чином через втрату спільного досвіду та досвіду. Почуття стигматизації втратою роботи - ще один мотив, що призводить до зменшення соціальних контактів. Безробітні, як правило, уникають тих, хто має роботу, але вони також уникають контактів з іншими безробітними, оскільки вони переживають для них депресію (Mareš, 2002).

Соціальна ізоляція означає не лише фізичну самотність особистості, але перш за все ізоляцію від більшості населення. Ця проблема виникає особливо в місцях з високим рівнем безробіття, де безробітні живуть не в оточенні службовців, а людей з такою ж долею. Сім'я безробітних також перебуває в ізоляції. Втрата роботи одного з її членів є стресовою ситуацією для всієї родини. Якщо у сім'ї є два члени сім'ї без роботи, що часто трапляється в регіонах з високим рівнем безробіття, стрес на сім'ю часто збільшується. Втрата статусу, пов'язана з безробітним, також впливає на сім'ю не тільки з точки зору втрати сімейного статусу в ширшій соціальній структурі, але, безсумнівно, також і з точки зору втрати статусу безробітного в сім'ї. Безробіття має кілька негативних наслідків для сім'ї:

  • фінансові проблеми;
  • зміна ролей (особливо у випадках, коли головний годувальник втрачає роботу);
  • Напруга;
  • порушення стосунків між членами сім'ї (в деяких випадках їх руйнування);
  • домашнє насилля;
  • руйнування стереотипу сімейного життя.

6. Безробіття та почуття безпорадності

Якщо безробітний протягом тривалого часу не може знайти роботу, він вступає у фазу адаптації до способу життя безробітної, яка характеризується відставкою, втратою надії, фаталізмом, пасивністю. Хтось перестає бути активним, оскільки вважає, що його зусилля не мають сенсу, і він зменшує свої прагнення під впливом цієї віри. Втрата роботи негативно впливає на самооцінку, знижує самооцінку, а іноді навіть призводить до відчуття неповноцінності. Безробітна людина може відчувати втрачений контроль над своїм життям, може відчувати безпорадність. Під впливом невизначеного майбутнього та безнадії втрачається життєва перспектива. Безробіття може зменшити або прискорити діяльність людини. Знижена активність означає, що людина звільнилася зі своєї ситуації і нічого не вирішує. Він часто здається і сприймає безробіття як свою долю, на якій нічого не змінюється. Ця реакція характерна для людей з низькою освітою та безліччю негативного досвіду. Підвищена активність у вигляді посилених освітніх якостей може проявлятися у прагненні поліпшити своє становище та знайти роботу. У цьому контексті йдеться про т.зв. бойовий дух, що є кращою передумовою для подолання труднощів, ніж пасивна стратегія (Вагнерова, 1999).

Реакція людини на безробіття частково залежить від того, як людина трактує безробіття. На емоційне виживання та поведінку буде впливати те, чи вважається причина безробіття зовнішньою чи внутрішньою, стабільною чи нестабільною, глобальною чи специфічною, і чи вважається, що на результати впливають реакції особистості, або). Безробітні, які не можуть знайти роботу, бачать причини насамперед у зовнішніх обставинах - поганому економічному становищі в суспільстві, неспроможності уряду, навмисному скороченні робочих місць приватним сектором. По-друге, вони вбачають причини в собі та в своїх рисах особистості та недоліках. І останнє, але не менш важливе: вони бачать причину у відсутності таких компетенцій, як освіта, досвід, навички, а також у відсутності зусиль.

Беручи до уваги важливість роботи та зайнятості в нашому суспільстві, безсумнівно, що безробіття має сильний вплив на соціальне життя, а також на життя самих безробітних. У нашому дослідженні ми зосередились на людині - безробітній та на наслідках, пов'язаних із втратою роботи. Це стосується не лише зниження рівня життя, пов’язаного зі зниженням доходів, але і значних змін у повсякденному житті, соціальних відносинах, цінностях, соціальних інститутах (особливо в сім’ї). Безробітний має менше місця для прийняття принципових рішень щодо свого життя і менше шансів на розвиток своїх навичок. Втрата роботи означає не лише соціальну ізоляцію, а й загальне почуття безпорадності перед своєю долею. Хоча втрата роботи в нашій компанії є, так би мовити, звичним явищем, поки що мало спроб зменшити її наслідки. Інтерес до цього питання в психологічному "полі" незнищенний, але його недостатньо. З нашої точки зору, помилка полягає головним чином у відсутності співпраці як з установами, так і між самими психологами.

Література


Безробітні та вплив безробіття

Мета нещодавнього дослідження - надати основні характеристики людей без роботи та надати інформацію про можливий вплив безробіття. Стаття подає огляд сучасних висновків, що стосуються безробітних та їхніх матеріальних нестаток, змін у повсякденному житті, емоційних переживань та їх соціального становища.