5. Психологічні тести

методи

1. Зокрема, психолог повинен бути ознайомлений з основними характеристиками інвалідності, з можливостями та обмеженнями, що виникають внаслідок даної інвалідності, зокрема з особливостями спілкування людей з даною конкретною інвалідністю. Багато психологів, які обстежують людей з обмеженими можливостями, не усвідомлюють цієї потреби, тому їх недосвідченість у роботі з людьми з обмеженими можливостями може призвести до неправильних висновків.

2. Слід зазначити, що лише дуже обмежена кількість психологічних тестів була розроблена спеціально для інвалідів. Це означає необхідність використання тестів, розроблених та стандартизованих для інтактної популяції. Тому порівняння результатів тестів у пацієнтів зі стандартами, що застосовуються до інтактної популяції, повинно завжди проводитися дуже чутливо та обережно.

6. Під час тестування інвалідів (і особливо розумово обмежених) важливо забезпечити відповідну мотивацію, оскільки погані результати часто спричинені відсутністю зацікавленості людини у роботі з тестом. Однак викликати адекватну мотивацію часто проблематично і вимагає значного винаходу від психолога.

7. Під час обстеження постраждалих осіб психодіагностичні тести мають характер допоміжних методів і, безумовно, завжди повинні доповнюватися іншими методами., зокрема шляхом тривалого спостереження, співбесіди, експерименту тощо.

Незважаючи на вищезазначені та можливі інші можливі труднощі, особливості та обмеження використання психодіагностичних тестів, це, безперечно, при належній професійній ерудиції, значний внесок у пізнання можливостей, здібностей, характеристик та обмежень інвалідів як відправної точки для подальшої наукової, освітньої, консультативної та перевиховної діяльності.