повинен

Економічна криза також вразила європейських бездомних. Тому вони зустрілися в Брюсселі як гості союзу і провели там в одному з найпишніших палаців. Словаччину представляла пані Вієра з Братислави. Про ці слова громадське телебачення повідомляло про подію у понеділок увечері. І що насправді сталося?

"Я не бездомна, і в Брюсселі відбулася триденна зустріч людей з усієї Європи, які пережили бідність", - сказала доктор Вієра Дротаванова, яка колись вивчала математику в університеті Коменського і кілька років працювала в комп'ютерному центрі. Але потім прийшли діти, швидко один за одним, сім разом, і за ними треба було піклуватися.

Вона була в них удома понад сімнадцять років. Згодом його чоловік захворів і став повністю інвалідом. Потрібні були роки, щоб влада це визнала йому. Колишній математик раптом став годувальником багатодітної родини, але й нянею.

Вона шукала роботу якомога ближче до дому. Це не завжди виходило. "Ось чому я маю великий досвід з бідністю та стриманістю", - підсумовує він, не вдаючись у подробиці.

Історії тих, хто піклується про найближчих

Так, на зустрічі в Брюсселі були також бездомні, оскільки кожна країна мала змогу відібрати та надіслати представників соціальної групи, яку вона визнала відповідною та найбільше постраждала від бідності. Їх відібрали представники національної мережі боротьби з бідністю, яка є частиною європейської мережі.

У Словаччині координатором була Славоміра Марекова з Кошице, яка вирішила зосередитись на сім’ях, де жінка опікується родичем-інвалідом. П’ятеро потрапили до шорт-листа.

"Десятки тисяч сімей перебувають у ситуації матеріальних потреб, ці жінки не можуть бути працевлаштовані, оскільки вони опікуються близькою людиною, найчастіше дитиною-інвалідом, але вони нічого не отримують за догляд", - пояснює Марекова. За її словами, відправною точкою є прийняття інституту сімейного опікуна, як це вже поширено в інших штатах.

"Ми також запитали на семінарі в Брюсселі, чому член родини не може піклуватися про родича-інваліда в нашій країні і платити за це", - додає Дротованова. Багато хто чув про це, зокрема Володимир Шпідла, комісар ЄС з питань зайнятості та соціальних питань. Він відповів, що Союз може лише рекомендувати таке рішення, рішення вирішується державами-членами. "Але хіба це не було просто подією для події?"

Для Дротаванової зустріч у Брюсселі стала життєвою подією лише тому, що вона подорожувала літаком вперше у своєму житті. Вони розмістили їх у чотиризірковому готелі, семінари та майстер-класи проходили в приміщеннях на рівні, хоча вона б не називала їх чудовими. Однак їй було шкода інших речей, які господарі, мабуть, не змогли. "Словаччина не входила до списку запрошених країн, і жоден із словацьких євродепутатів не брав участі у заході".

Ніхто навіть не надав перекладу на словацьку мову. За словами Марекової, можливо, організатори знову помилково прийняли Словаччину за Словенію. На щастя, це був переклад на чеську мову.

Бідність не схожа на бідність

Кілька країн відправили на зустріч бездомних, але, наприклад, Чехію представляла група людей, які просили жебрацтва після "незаконного" подорожі за допомогою празької транспортної компанії. Вони не сплатили штрафи і через десять років їх заборгованість зросла настільки, що вони втратили все своє майно після страти.

21 делегація-учасниця була розділена на чотири групи. Словаччина опинилася в групі разом з Великобританією. Наприкінці семінару були прийняті рішення. Словаки запропонували сімейного доглядача, британці запропонували перевірений проект банку на своїх островах, який допомагає людям, які потребують матеріальних потреб.

"Мене це зацікавило, надання позики не настільки обмежене величиною доходу, як у нашій країні, її можуть отримати і безробітні, і відсотки мінімальні", - додає Дротаванова.

За її словами, бідність набуває різних форм. Іноді вона не кричить, як, скажімо, безпритульність, не звертає на себе уваги, але, можливо, саме тому вона з цим бореться. "Найгірше, однак, те, що в Словаччині держава має справу лише з її наслідками, а не з причинами", - робить висновок мати семи дітей.

Мета щоденника "Правда" та його інтернет-версії - щодня повідомляти вам актуальні новини. Щоб ми могли працювати для вас постійно і навіть краще, нам також потрібна ваша підтримка. Дякуємо за будь-який фінансовий внесок.