Автор віршів на річці Ван, Studiolum, розповідає історію культурного фону в Росії, в якому явище, яке вони створюють, вписується у зв'язку з бабусею Бураново. Ми отримуємо розуміння за лаштунками, а також можемо познайомитись з угорським перекладом удмуртських пісень.
Це культовий фільм Сергія Соловйова 1987 року Дупу і про те, наскільки популярною є музика фільму з сучасних андеграундних ансамблів на сьогоднішній день у колишньому Радянському Союзі, відео нижче демонструє вагомі свідчення того, як старі жінки-удмурти, одягнені у народні костюми, співали найкрасивішу вставку фільму Містот - в Удмурті. Я не знаю, чи відповідає текст російському оригіналу, але я сподіваюся, що наші удмуртські читачі, які добре знають угорську, бо у нас є, надішлють текст в оригіналі удмуртського та угорському перекладі, щоб ми могли помістити його сюди.
Выемын со дунне
Вож-вож садъёс полы.
Адӟылымтэ пейшуръёсыз
Эркын ветло отын.
Огез ӝуась зарний кистянське,
Мукетыз паймымон чебер адске.
Вадьсазы öрӟи вöлъя бурдъёссэ,
Вунетин уд бигат тон синъёссэ.
Со лыз-лыз інбамын
Яркыт кизилиез
Ці прекрасні
Це чудово
Ачиз кін яратэ -
яратӥсез шеде.
Чылкыт малпанъёсыд сюлмад -
Сайкыт лулыд тынад.
Цей світ занурений
між зеленими та зеленими садами
ніколи не бачив диких тварин
вони вільно гуляють там
Один світиться палаючим золотом
інший чудовий
серед них орел розправляє крила
ви не можете забути свої очі
У тому синьо-блакитному небі
яскрава зірка
вона буде твоєю, душе моя,
ваш назавжди.
Хто любить вас -
знайти, хто любить
чисті думки у вашому серці,
у вас світла душа
Наші родичі удмуртської мови складають третину населення 1,5 мільйонів удмуртських республік (у 1917 році вони все ще були більшістю проти російських іммігрантів). За двадцять кілометрів на південь від штаб-квартири республіки, Іжевськ, знаходиться село Бураново, в якому звучить народна пісня для літніх жінок перед виконанням власних удмуртських пісень. Містот співати. "Ця пісня про наше село", - зворушливо кажуть вони. Але вчителька Ольга Туктарьова, наймолодша учасниця гуртка, також пише у своєму прекрасному творі про гурток народної пісні:
Когда Катяапайка. Наша сама дисциплінована і трохисловна Бабушка (вона наш камертон і знаток усіх наших текстів) услышала «Город Золотой», тихо сказала «Как молитва" ... А позже я дізналася, мелодія тих пісень вже 15 століть!
Коли Катяапайка (тобто тітка Катя), наша найдисциплінованіша і найтихіша бабуся (берегиня наших мелодій і всіх наших текстів) вперше почула “Золоте місто”, вона мовчки сказала: “Як молитва ...” І лише тоді я зрозуміла, що мелодія датується 15 століттям.
Я знайшов відео ще восени 2009 року. Однак з тих пір Бурановський Бабуський, чоан бабусь Бураново здобув національну славу. Їх запросили на російський попередній відбір на Євробачення-2010 у травні, де, як з гордістю повідомляє фінно-угорський блог MariUver, вони зайняли третє місце серед двадцяти п’яти учасників, випередивши багатьох популярних поп-співаків.
Удмуртська версія "Вчора" була перекладена Ласло Феєсом і вперше з'явиться на "Ренхіреку". Дякую Олі за допомогу у перекладі!
На додаток до удмуртських народних пісень, у їх шоу виступали не тільки Місто, але а Вчора також від "Бітлз" - в Удмурті. "Удмуртський текст не є точним перекладом оригінальної англійської мови: він починається з цього, але йдеться про власне життя співаків", - каже Ольга Туктарьова. Відео складається з живих зображень, що нагадують старі фотографії, а також сербського Куліна Бана Ганьба Сарі відео його балади.
ортчем нунал кинли культури?
Вылез вордӥське
вайсиса миним кайгу
Кыӵе тон культури мон валай
сое алі гінэ
Ог нунал, асьмеос
вал ог нуналь гінэ
улонэ, яратонэ но висёнэ
мынам тон мусое
Вылез вордӥське
вайсиса миним кайгу
Кыӵе тон культури мон валай
сое алі гінэ
Мон шудо, мон шудо
валай толон гінэ
мон ӧй тоди, ӧй вала
кузьытсэ та улонлэсь туннэ
Народжується новий (день)
приносячи мені смуток
Скільки вам потрібно,
Я просто зрозумів.
Одного разу ми
всього один день
моє життя, моє кохання та мій біль
мій - це ти моя люба
Народжується новий (день)
приносячи мені смуток
Скільки вам потрібно,
Я просто зрозумів.
Я щасливий, я щасливий,
Я це зрозумів лише вчора
Я не знав, не розумів
як гірке життя сьогодні
Третя пісня, яку виконували разом з народними піснями Удмурту, також є Як-від Віктора Кожа, одного з найбільших діячів радянського андеграундного року, який писав у 1980-х під час війни в Афганістані Зірка під назвою Сонце. номер. Це оригінальний виступ Віктора Коя з ансамблем «Кіно».
И две тысячи лет - война,
Война без особливих причин.
Война - дело молодых,
Лекарство проти морщин.
Красная, красная кровь -
Це через факт,
Через два на ней квітки і трава,
Через три вона знову жива
У випадку з Звездами
Для Королівства Соломонових Островів
І дві тисячі років - війна,
без особливих причин.
Війна - це справа молоді,
найкращий засіб проти зморшок.
Червона, червона кров -
за годину це просто земля
через дві години трава та квіти
і через три години життя знову
який він нагріває
зірка на ім'я Сонце ...
«Коли я перекладав пісню з російської на удмуртську, я хвилювався, чи не буде бабусі вони розуміють метафори », - каже Ольга Туктарьова у російському репортажному фільмі TV1. Але вони кажуть із сяючим обличчям: «Це наше життя. Це наче наша власна народна пісня ".
На відео нижче, на задньому плані - епічний фільм Федора Бондарчука про війну в Афганістані, 9 років (2005) сцени, поки пісня Коя виконується у виконанні бабусі Бураново.
Три історії з написання Ольги Туктарьової. «Коли ми приїхали до Москви на відбір до Євробачення в 2009 році», бабусі однозначно хотіли побачити одне: мавзолей Леніна, оскільки вони так багато чули про це, але ніколи в житті цього не бачили. І тому, каже Туктарьова, це чи не єдине, що сьогодні можна безкоштовно побачити в Москві. Згодом ми пішли до собору Христа Спасителя, щоб запалити свічку, і виявилось, що цього дня було свято Вознесіння Христа. "Правильно, ніщо не є випадковістю", - сказали бабусі.
Потім ми пішли до магазину ГУМ. Ми пройшли через це як музей. «Який сюрприз, коли деякі елегантно одягнені продавці - вони є менеджервони самі називались ", - запитав він Бурановський Бабуський?«Тоді я впав назад! Потім вони попросили нас заспівати пісню Coj, але ми відчули, що це місце не підходить Coj, тому ми поїхали мовчки ". Тітка Зоя, у якої боліла нога, залишилася біля входу. Коли ми повернулися до нього, він випромінював славу. Перехожі хотіли дати йому гроші, але він рішуче відмовився: "Мені не потрібні їх гроші!"