Від дитячого фольклору до Освенціма?

Коли закінчився третій рік, пан передумав, заліз у кишеню, але нічого з цього не дістав. Тоді слуга нарешті сказав: «Господи, я три роки з честю служив Твоєму милосердю, будь таким добрим і дай те, що згідно із законом; Я б продовжував, я хочу подивитися навколо світу ”. На що мій скорочуючий лорд відповів: «Ти маєш рацію, дорогий мій заробітчанину, ти непохитно мені служив, тож нехай твоя частка буде справедливою зарплатою - він знову поклав руку до кишені і приніс цілим трем ласкам людину-заробітчанина - ти отримав би його лише від кількох джентльменів ". Чоловік із талією, який заплатив за гроші дуже мало, поклав у капітал свій капітал і подумав: "Зараз мої кишені повні, думка нахилена, я вже не мучуся важкою працею".

(Grimm 2009, p. 395)
Наймит вирушив у дорогу, пройшов велику веселу гірську долину, поки, проходячи повз кущ, не наткнувся на крихітного чоловіка, який звернувся до нього так:

“Де, де, приятель комедіанта? Бачу, ти кидаєш ". "Чому мені сумно, - відповів наймит, - моя кишеня повна, у ній дзвеніть моя трирічна зарплата". "Тоді скільки коштує ваше багатство?" - "Скільки? Три круглі копійки, уважно читайте ». - Слухай, - сказав гном, - я бідний, нужденний чоловік, дай мені свої три копійки; Я більше не можу робити жодної роботи, але ти молодий і ти можеш легко заробляти на життя ». Наймит, маючи добре серце, пожалів цього чоловіка, дав йому три копійки і сказав: "Візьміть його зі славою Божою, і держава не зносить це для мене". На що чоловік сказав: "Оскільки я бачу, що ти добрий, я виконаю твої три бажання, по одному на кожну копійку". - У будь-якому випадку, - відповів наймит, - ти той, хто запалює люльку від блакитної свічки. Я не проти, якщо це вже сталося, насамперед я хочу очеретяну гвинтівку, яка б’є нею все, на що я прагну; по-друге, скрипка, якщо я її починаю, нехай танцюють усі, хто чує лише їхній голос; по-третє, якщо я когось прошу про щось, ви не можете відмовити ".

(Гримм 2009, с. 395–396)

Хлопець отримав від чоловіка все, про що він просив (ніби їх уже заздалегідь підготували в кущі, з яким вони раніше зустрічались), а потім з великою радістю блукав далі.

(Grimm 2009, p. 396)

Далі, відповідно до цілей моєї дисертації, я тепер представлятиму лише ті варіанти угорського та словацького типу, одним з головних героїв яких є єврей.
Музика Святого Петра в угорському каталозі народних казок обговорює казку в більш загальних рамках під позначенням типу:

І. Він також ділиться останнім укусом бідної людини з жебраком, який виявляється самим святим Петром і виконує бажання бідного. Серед іншого, бідна людина просить музичний інструмент, який змушує всіх танцювати.
II. Бідна людина продовжує свою подорож цим чудовим музичним інструментом. Він змушує своїх супротивників танцювати (в терновому кущі). Жертви скаржиться королю.
III. Бідолаху засуджено до шибениці. Його останнє бажання - щоб він міг грати свою музику. Під звуки музики всі крутяться до танців. Бідну людину звільняють, щоб їм більше не довелося танцювати.

(Dömötör 1988, с. 362–363)

Музика пастуха

(Рукопис, Будапешт, Етнографічний музей. EA - 9918, №2)

Хоча версія, записана Йозефом Фараго в 1954 році, прямо не включає єврейський термін (неявно, він це робить), ціла історія, очевидно, є усною версією казки Гримма, тому її потрібно розглянути. Джерелом казкаря різьбяра, очевидно, є переклад Гримма Бенедека Елека, для якого головний герой казки, як і в оригіналі, єврей (Бенедек 1911, с. 84–89). Нижче ми розглядаємо фрагмент перекладу Бенедека Елека паралельно з версією, представленою казкарем Йожефом Фараго, Мінею Курчі (Faragó 1969, с. 163–167). Адреса обох (A) Йокедву Яноша:

Ми бачимо, що словацькі казкові варіанти в основному однакові з угорським матеріалом, представленим вище, і є невід’ємною частиною європейського казкового скарбу. Найбільш незначні відмінності в акценті можна виявити (серед словацьких варіантів у мотиві переважає довірена худоба, яка постраждала від примусових танців під музику. Кількість варіантів, які можна розглянути, не настільки велика, щоб ми могли по-справжньому намалювати узагальнюючі висновки з них.
***

музика

Малюнок 1. Обкладинка голландського видання «Історія танцювального єврея» 1528 року, в якому все ще бере участь католицький чернець.

Малюнок 2. Обкладинка німецького видання «Історія танцюваного єврея» 1599 року.

Малюнок 3. Ілюстрація історії танцюваного єврея у колекції 1837 року Альберта Людвіга Грімма.