Закінчення прийому антидепресантів зазвичай супроводжується неприємними побічними ефектами. Однак абстинентний синдром можна полегшити, якщо припинити прийом ліків поступово.
Для людей, які страждають на хронічну депресію, антидепресанти можуть стати порятунком. Їх споживання постійно збільшується, особливо на Заході.
Найпоширенішими антидепресантами є т. Зв селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Найвідоміші препарати цього типу включають, наприклад, флуоксетин, що продається під торговою маркою Prozac.
У новому дослідженні, проведеному в The Lancet Psychiatry, пара вчених-психіатрів з Австралії та Великобританії узагальнила результати на сьогоднішній день та вивчила ефект блокування транспортера серотоніну за допомогою СІЗЗС за допомогою ПЕТ (позитронно-емісійної томографії).
Такі антидепресанти, як флуоксетин, блокують транспортер серотоніну. Його роль полягає у зменшенні рівня серотоніну, накопиченого в синапсах між нервовими клітинами мозку.
Серотонін - це нейромедіатор (передавач нервових імпульсів), який часто асоціюється з почуттям благополуччя та щастя, його тривале підтримання є основою лікування СІЗЗС.
Однак застосування антидепресантів СІЗЗС супроводжується несприятливими побічними ефектами. Добре відомі сексуальні розлади, такі як еректильна дисфункція, зниження лібідо або аноргазмія, тобто неможливість досягти оргазму.
Покінчити з антидепресантами раз і назавжди непросто. У деяких пацієнтів може розвинутися депресія знову через кілька тижнів або місяців. Однак більшість людей відчувають неприємні симптоми абстиненції протягом декількох днів після припинення лікування.
Вони проявляються у вигляді безсоння, нудоти, головного болю, занепокоєння або навіть дивних відчуттів у мозку, що нагадують ураження електричним струмом ("запис мозку").
Після припинення лікування, яке може тривати від місяців до років, рекомендується поступово зменшувати дози та пропускати їх протягом 2-4 тижнів. Однак у медичних колах вже давно кажуть, що цей період для більшості пацієнтів занадто короткий і надмірно призводить до рецидивів.
Багато пацієнтів повертаються до прийому антидепресантів під тиском дуже неприємних симптомів відміни. Крім того, симптоми абстиненції багато в чому схожі з симптомами хронічної депресії, що змушує деяких пацієнтів вірити, що розлад повертається, і знову починати приймати ліки.
Результати показали, що блокада транспортера серотоніну різко зросла після введення препарату, але також різко зменшилася навіть при незначному зменшенні дози. Цей факт ще не врахований при "класичному" лікуванні наркоманії.
У цьому випадку пацієнт зазвичай раптово зменшує дозу та частоту вживання наркотиків вдвічі, але це має жалюгідні наслідки у вигляді важких симптомів відміни та частих рецидивів.
Таким чином, автори рекомендують повільніше виводити препарат із поступовим зменшенням доз до терапевтичних мінімумів (кількості, при якій препарат має терапевтичний ефект). Прийняття висновків та рекомендацій дослідження у психотерапевтичній практиці має призвести до більшого успіху у відмові від антидепресантів СІЗЗС, ніж Прозак.