-Мій батько був крематором у Берген-Бельзені, одним із в’язнів, чия робота полягала у спалюванні тіл жертв, але жодного слова про це не сказав. Батьки також не сказали мені, що таке бути мешканцем нацистського табору смерті. Все це з’ясувалося лише після смерті батька, коли мати передала мені два зв’язки листів. Один був перев’язаний червоною, а другий фіолетовою стрічкою.
Пітер Гардос дізнався історію своїх батьків з їхніх листів один до одного. Він знав лише те, що вони познайомились у Швеції та одружились у Стокгольмі, але все, що сталося з двома молодими людьми до нього, і те, як розгорнулося їхнє кохання, було йому відомо з листів. Читати рядки більш ніж півстоліттям раніше було шокуючим досвідом, і через десять років рішучості спочатку з’явився роман, що фіксував любов його батьків, а потім дизайн фільму «Лихоманка світанку» .
Історія кіно охоплює події дев'яти місяців з червня 1945 по березень 1946 року. Місце події - реабілітаційний табір у Швеції, куди головний герой Міклош, головний герой, прибуває з нацистського концтабору. Лікарі передбачають лише кілька місяців для молодого чоловіка із захворюваннями легенів, який, у свою чергу, отримує імена 117 угорських дівчат, яких перевозили до шведських таборів, що вижили, і пише їм лист. Всі пишуть, знають. За кілька сотень кілометрів у таборі Ексйо 19-річна Лілі отримує лист і відповідає на нього. Починається все більше і більше лихоманка, все більше розгортається листування, результатом якого є шалене кохання, особисте знайомство і кінцевий результат їхнього шлюбу в Стокгольмі.
Гардос каже, що «Світанкова лихоманка» готується до романтичної любовної драми з усілякими тонкощами, презентацією повсякденного життя табірного життя в Швеції, спокусами демонів минулого, друзів, інтриг.
-Наш фільм хоче поговорити про існування життя після смерті та волю життя, любов може подолати навіть самі неможливі перешкоди. Доля самого фільму була характерною. Навіть за підтримки добре пам’ятного угорського громадського фонду «Кінофільм» план розпочався, потім відбулося скасування старої системи фінансування, і коли можна було говорити про планування кіно за новим порядком, «Світанкова лихоманка» отримала своє зелене світло. Продюсер Денес Секерес зазначає, що за умови створення міжнародного спільного виробництва. Зараз потрійне спільне виробництво зібралося ціною багатьох ускладнень, і окрім підтримки Фонду кіно, на сцену вийшли шведські та ізраїльські копродуктори. Так складається бюджет близько 540 мільйонів форинтів.
Спільне виробництво також внесло деякі зміни в структуру історії. Народжується кадрова історія, згідно з якою героїня в старості згадує своє життя і народження свого кохання вже в Єрусалимі, де живе в старості. Ця зміна призвела до фільму найвідомішу ізраїльську актрису Гілу Альмагор, яка користується великою міжнародною популярністю і є дивовижною актрисою.
-Емке змагатиметься з ним, - додає Петр Гардос про головну жінку свого фільму. Першою роллю кіно дизайнера молодої Лілі, Еміті Піті, стане ця надзвичайно чутлива фігура дівчини, історія якої. як він сам висловлюється - він вважає надзвичайно важливим сказати. Його партнер Шруфф Мілан, який виконує роль Міклоша, не лише духовно готується до ролі, але, як він каже, вже понад сто десять днів діє на дисциплінованих дієтах. Вона схудла на 10 кілограмів і хоче принаймні ще три, оскільки мешканці реабілітаційних таборів у Швеції ледве досягли 35-40 кілограмів після прибуття.
Довіра є особливо важливим професійним питанням на знімальному майданчику. Кінематографіст Ласло Серегі розповідає, що кілька днів знімали у Швеції, сцени знімали і в Єрусалимі, зараз тридцять днів працюють над угорськими сценами, а потім слідує Швеція. За його словами, його захопив крижаний жах, коли вони дивились на дивовижну кількість шведських архівних кадрів про прибуття кістливих колишніх кемперів у шведські табори лікарні, і він точно знав, що своїми фотографіями він повинен повернути атмосферу, справжній час, який він провів у тих фільмах, які вони переглядали. З сміливою рішучістю кілька коротких кадрів (сім з половиною хвилин) також будуть використані з архівів у фільмі. Вона не розкрита, але як кінематографісти, так і режисери стверджують, що існує спосіб спаювання минулих і теперішніх зображень абсолютно автентичним способом.
-Коли шведи сказали "так" спільному виробництву, вони хотіли єдиної зміни, говорить Петер Гардос. - Вони наполягали на тому, що до історії додався той факт, що Швеція не відіграла чітко корисної та корисної ролі в 1945 році. За їхніми словами, слід також почути, що половина шведського народу дивилася на Гітлера із захопленням, і це має бути відображено в угорському художньому фільмі в інтересах історичної правди.
Ну, ось які шведи! Фільм розмовляє трьома мовами, німецькою, шведською та, звичайно, угорською. Серед персонажів - Габор Мате, Йозеф yaабронка, Петер Шерер, Андреа Штарек, Золтан Серес. Молодь також виступає у важливих ролях, зокрема Андреа Петрік та Естер Фельдес. Фільм повинен бути готовий до кінотеатру в січні наступного року.