Аргентина публікує заборонені в диктатурі твори, переважно з невинними текстами Віктора Мануеля, Пере, Каміло Сесто та Пералеса

Поділіться статтею

Будь-який непорядковий варто заборонити, що заборонить що завгодно. Але не Пералес. Як можна заборонити Пералеса? Великого абата іспанської музики. Також для «Маленького Супермена», який говорить про такі страшні речі, як наступне: «Одягайся як хочеш, пий кока-колу, лети через Іберію до Нью-Йорка. Курити Мальборо, мати Мартіні, одягати Сімаррон ».

небезпечні

Дурість деяких секторів людства відображається в Інтернеті comfer.gov.ar, де Аргентинський федеральний комітет мовлення (COMFER) публікує список пісень, заборонених диктатурою між 1978 і 1983 роками. Завдяки мережі, дурниці світло. Не зрозуміло, що вони звільняють Пералеса, що найсильніше, що він сказав, це «. А хто він/чим займається його вільний час?; але ще менш зрозуміло, що вони завантажили «Я думаю лише про вас», твір Віктора Мануеля. Або якщо. Ця мелодія та текст, мабуть, найкраща пісня в новітній історії Іспанії, розповідає забагато прекрасних речей, щоб їх зрозумів дядько з тієї Військової Хунти.

У такому великому переліку є все (він перевищує двісті штук). Є звичні: "Какаїн" Джей Джея Кейла, хоча і у звичній версії Клептона. Є також "Ти думаєш, що я сексуальна" Рода Стюарта, шматок з колишнього "Обличчя", який дав життя дискотеці у вісімдесятих і який замислювався, чи він милий хлопчик.

Це пісні, які тодішня цензура розглядала з жорстким і небезпечним повідомленням. І звичайно перед такою нісенітницею, піснями Ніколи ді Барі («Міа»), або «Мені жінки ні фу, ні фа», румба Перета. Одного разу, коли їх бачили і чули в новинах та радіо-новинах, вчора дискусія зосереджувалась на "Гавілані чи Паломі", яку цензура також обрушила. Пабло Абрайра говорить такі серйозні речі, як наступне: «Тієї ночі на руках/я потрапив у пастку». Не пошкодували "Ніколи" Каміло Сесто, що виглядало б еротично надмірно. Але за те, що він не пройшов контроль, жоден під назвою "Ель кура Хосе" не зробив. Це незважаючи на те, що одного з підписантів називають Відела. Не для тих.

Нарешті, слід сказати, що все, що пахло південноамериканським співаком і пісенником, як Віктор Яра, і рок у "поганому ключі", як "Стіна" з "Pink Floyd", твір, який вже свого часу робив Суд кричати в небі британці (пізніше панки звикли б їх до різкої критики, а "Секс пістолети" в лідерах), вони багато відштовхували цих босів.

Вдома відбувся показ, хоча торт приймає Карлос Ді Фульвіо, який неодноразово фігурує у списку. Вам доведеться багато шукати, щоб знайти щось дивне щодо Паліто Ортеги, який одного разу приїхав сюди з "Чевечою". Пізніше він зробив спробу політичної кар'єри.

Вони вивели Шарля Азнавура вперед '. І єдине, що йому спаде на думку, це назвати пісню «Товариш». Не було милості для Мануеля Алехандро, одного із звичайних авторів пісень на іспанській сцені. Вони прибили йому "Допоможи мені пережити ніч", серед інших.

Очевидно, що щось під назвою "Прогресо" не могло довго тривати в ефірі, як це сталося з Роберто Карлосом (співаком), який також мав інші твори в підвішеному стані. Божевілля, яке, на щастя, у ці часи дає лише почервоніння і, сподіваємось, не допускати повторення божевільних речей, які також циркулюють тут із незвичною легкістю.

1- «Я думаю лише про вас», Віктор Мануель.

2- «Мені жінки ні фу, ні фа», Пере.

3- "Яструб або голуб", Пабло Абрайра.

4- «Маленький супермен», Пералес.

5- "Обличчя обманщика, мучні очі", автор Качо Кастанья.