Артроз є основною причиною інвалідності у літніх людей, і найпоширенішим місцем його розташування є колінний суглоб. За підрахунками, як поширеність, спричинена інвалідністю, так і витрати на догляд зростуть у найближчі 25 років через старіння населення.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) та ацетамінофен є найбільш широко використовуваними препаратами для лікування остеоартриту. Однак нещодавній систематичний огляд показав, що НПЗЗ лише трохи кращі за плацебо для короткочасного полегшення болю, і їх наслідки, мабуть, занадто малі, щоб бути важливими для пацієнтів. З іншого боку, багато НПЗЗ пов'язані з небажаними побічними ефектами. Клінічно найсерйознішим ефектом (особливо у літніх пацієнтів) є шлунково-кишкові кровотечі, які лише у Великобританії спричиняють близько 2200 смертей та 12 000 щорічних госпіталізацій. Ацетамінофен може мати кращий профіль токсичності, ніж НПЗЗ, але нещодавній систематичний огляд показує, що він дещо менш ефективний, ніж НПЗЗ, і що його клінічна важливість викликає сумніви, оскільки його короткострокові результати лише покращують початковий біль на 5% порівняно з плацебо.
Доказів щодо результатів немедикаментозного лікування остеоартриту колінного суглоба недостатньо і неможливо довести. Однак, зазначають автори, існує два ефективні немедикаментозні методи лікування, фізичні вправи та схуднення. Однак, уточнюють вони, у деяких пацієнтів можуть виникнути труднощі з дотриманням цих двох показань.