В останні два десятиліття Бухарест висловлював думку, що він був підданий Москві під час комунізму, але рішення суперечило принципам міжнародного права, тому острів був неправильно відданий Україні при розпаді Радянського Союзу. З іншого боку, Київ дотримується думки, що острів заселений, що надає українцям право на континентальний шельф згідно з міжнародним правом, тому Україна має право експлуатувати знайдені там вуглеводневі ресурси. Натомість Румунія намагається довести, що острів незаселений, оскільки міжнародні острови не мають континентального шельфу, віднесеного до таких островів. У цьому випадку застосовувались би принципи відстані та пропорційності, що призвело б до розподілу чи розподілу вод навколо острова.
Після років розбіжностей між двома сторонами уряд Румунії передав спір до Міжнародного суду в Гаазі у вересні 2004 року. Позов відбувся цього року, судді в Гаазі мають прийняти рішення не пізніше наступної весни. Однак Україна не утрималася від односторонніх дій ні до, ні під час судового розгляду. Так, у травні 2004 року уряд Києва інвестував 32 мільйони доларів у розвиток комунікацій та економічної інфраструктури на Зміїному острові. Розвиток полягав насамперед у доведенні того, що острів населений.
Минулого року Україна також заснувала поселення на острові, і нещодавно уряд Києва затвердив законопроект під назвою "Спеціальна економічна зона Ахілеса", який перетворить Україну на 30 років у податкову гавань на Зміїному острові. Згідно з планом, Київ витратить чверть мільйона євро на туризм, півмільйона євро на риболовлю, виробництво, зв’язок, мільйон євро на стимулювання транспорту та створить 70 робочих місць на острові протягом перших десяти років.
Ні план, ні його назва не на користь Бухареста. Румунія заволоділа Зміїним островом у 1879 році. Сьогодні він побоюється, що в розпал світової економічної та енергетичної кризи український план може стати справжньою ахілесовою п’яткою.