Спрей, щоб звільнити закладений ніс декспантенолом
Доступна упаковка
- Опис продукту
- Оцінка товару
- Додаткова інформація
Отривін Плюс 1 мг/мл + 50 мг/мл призначений для дорослих та підлітків старше 12 років:
зменшити набряк слизової носа при риніті та стимулювати загоєння слизової, лікувати нападоподібну ринорею (вазомоторний риніт) та проблеми з диханням після операції на носі;
зменшити набряк слизової носа при риніті, асоційованому з гострим синуситом (риносинусит).
Дозування та спосіб введення
Для назального вживання.
Дорослі та підлітки старше 12 років
За необхідності одна ін’єкція в кожну ніздрю, максимум 3 введення на день.
Дозування залежить від індивідуальної чутливості пацієнта та його клінічної реакції.
Вводячи одноразову дозовану дозу Отривін Плюс 1 мг/мл + 50 мг/мл, вводять 0,1 мл, що відповідає 0,1 мг ксилометазоліну та 5,0 мг декспантенолу.
Otrivin Plus 1 мг/мл + 50 мг/мл не можна застосовувати більше 7 днів поспіль, якщо лікар не встановив інше.
Otrivin Plus 1 мг/мл + 50 мг/мл протипоказаний дітям віком до 12 років (див. Розділ 4.3).
Отривін Плюс 1 мг/мл + 50 мг/мл вводять у кожну ніздрю з флаконом у вертикальному положенні.
Перед першим використанням дозуюча насадка стискається тричі, доки рівномірна кількість дисперсії повітря не розпорошується у повітря. Підготовлена таким чином дозаторна форсунка залишається заповненою для щоденного регулярного використання. Таким чином, дозуюча насадка залишається готовою до щоденного використання протягом періоду регулярного лікування. Якщо викиду немає або якщо ліки не використовувались кілька днів, дозуюча насадка повинна бути знову підготовлена до використання двома натисканнями.
Необхідно стежити, щоб спрей не розпорошувався в очі.
Почистіть ніс.
Тримайте пляшку у вертикальному положенні великим пальцем під дном пляшки та двома пальцями на соплі.
Злегка нахиліться вперед і вставте насадку в ніздрю.
Вводите і одночасно вдихайте. Потім повторіть процедуру до другої ніздрі.
Очистіть насадку та замініть кришку відразу після використання.
Щоб запобігти можливій передачі інфекції, спрей повинен використовувати лише одна людина.
Цей препарат не слід застосовувати у:
підвищена чутливість до ксилометазолінію хлориду, декспантенолу або до будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1;
хронічне запалення слизової носа (rinitis sicca) або атрофічний риніт;
підвищений внутрішньоочний тиск, особливо у випадку з кутовою глюкозою;
після транссфеноїдальної операції на гіпофізі чи іншій твердій мозковій оболонці;
діти до 12 років.
Отривін Плюс 1 мг/мл + 50 мг/мл, а також інші симпатоміметики слід застосовувати з обережністю, особливо пацієнтам, які сильно реагують на адренергічні препарати, пацієнтам з такими проявами, як безсоння, запаморочення, тремор, порушення серцевого ритму або підвищення крові тиску.
Цей препарат слід застосовувати лише після ретельної оцінки користі та ризику для пацієнтів:
лікуються інгібіторами моноаміноксидази (МАО) або які приймали їх протягом останніх двох тижнів, що може спричинити підвищення артеріального тиску (див. розділ 4.5);
при серцево-судинних захворюваннях (наприклад, ішемічна хвороба серця) або при гіпертонії; У пацієнтів із синдромом тривалого інтервалу QT, які отримують ксилометазолін, підвищений ризик розвитку важких вертикальних аритмій
з метаболічними захворюваннями (наприклад, гіпертиреоз, діабет);
при гіперплазії передміхурової залози.
Щоб мінімізувати ризик розповсюдження інфекції, ліки слід застосовувати лише одній людині, а насадку слід промивати після використання.
Ксилометазолін у дуже рідкісних випадках може викликати безсоння. Якщо розвивається безсоння, пацієнт не повинен приймати ліки пізно ввечері або вночі.
Пацієнти літнього віку можуть бути більш схильними до побічних ефектів за допомогою цього препарату.
Застосування при хронічному риніті повинно здійснюватися під наглядом лікаря через ризик атрофії слизової оболонки носа.
Otrivin Plus 1 мг/мл + 50 мг/мл містить бензалконію хлорид, який може викликати подразнення або набряк усередині носа.
Тривале застосування або застосування симпатоміметичних препаратів, що перевищують рекомендовані, може призвести до закладеності носа і, як наслідок, до звуження дихальних шляхів. Застосування препарату (довше 10 днів поспіль) може призвести до вторинного медикаментозного риніту (rhinitis medicamentosa) та атрофії слизової оболонки носа (озону).
У більш легких випадках симпатоміметик можна вводити в одну ніздрю, а після зникнення симптомів - в іншу ніздрю для підтримки дихання.
Через гіпертонічну дію ксилометазоліну одночасне застосування цього лікарського засобу з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) або три- та тетрациклічними антидепресантами або іншими препаратами, що підвищують артеріальний тиск, може спричинити підвищення артеріального тиску через серцево-судинні ефекти цих препаратів ( див. розділ 4.4).
Одночасне застосування Отривіну Плюс 1 мг/мл + 50 мг/мл з іншими лікарськими засобами, які можуть підвищити артеріальний тиск, може посилити гіпертонічну дію.
Жодних досліджень взаємодії не проводилось.
Фертилія, вагітність та лактація
Немає достатніх даних щодо застосування ксилометазолінію хлориду та декспантенолу вагітним жінкам. Тому Отривін Плюс 1 мг/мл + 50 мг/мл не рекомендується застосовувати під час вагітності.
Невідомо, чи виділяється ксилометазоліній хлорид або декспантенол у грудне молоко. Тому Отривін Плюс 1 мг/мл + 50 мг/мл не рекомендується застосовувати під час годування груддю.
Недостатньо даних про вплив ксилометазолінію хлориду та декспантенолу на фертильність людини.
При правильному застосуванні це ліки не впливає або незначно впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами, але якщо ліки викликають втому/сонливість, пацієнт не повинен керувати автомобілем або працювати з механізмами.
Перелічені нижче побічні реакції класифікуються за класифікацією системних органів та частотою відповідно до наступної конвенції: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до
нечасто: алергічні реакції (набряк Квінке, висип, свербіж)
дуже рідко: неспокій, безсоння, втома (сонливість, седативний ефект), головний біль, галюцинації (особливо у дітей)
Порушення серця та серця
рідко: серцебиття, тахікардія
дуже рідко: аритмія
Дихальні, грудні та середостінні розлади
дуже рідко: набряк слизових через ослаблення препарату, носова кровотеча
невідомо: печіння або сухість слизової носа, чхання
Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини
дуже рідко: судоми (особливо у дітей)
Повідомлення про підозру на побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після отримання дозволу на продаж є важливим. Це дозволяє постійно контролювати співвідношення користь-ризик препарату. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозри на побічні реакції до національного центру звітування, перерахованого в Додатку V.
Клінічна картина передозування похідними імідазолу може заплутати, оскільки фази центральної нервової системи та серцево-судинної стимуляції можуть чергуватися з фазами депресії.
Особливо у дітей передозування часто призводить до наслідків для центральної нервової системи і може спричинити судоми та кому, брадикардію, апное та гіпертонію, які можуть чергуватися з гіпотонією.
Симптоми стимуляції центральної нервової системи включають тривогу, збудження, галюцинації та судоми.
Симптомами, спричиненими депресією центральної нервової системи, є зниження температури тіла, млявість, сонливість та кома.
Також можуть спостерігатися такі симптоми: міоз, мідріаз, пітливість, гарячка, блідість, ціаноз, нудота, тахікардія, брадикардія, аритмія серця, зупинка серця, гіпертонія, гіпотонія як шок, набряк легенів, розлади дихання та апное.
У разі важкого передозування показано інтенсивне лікування пацієнта. Введення активованого вугілля (адсорбент), сульфату натрію (проносне) або промивання шлунку (великі обсяги) слід проводити негайно, оскільки ксилометазоліній хлорид всмоктується дуже швидко. Для зниження артеріального тиску може бути призначений неселективний альфа-адреноблокатор. Вазопресори протипоказані. Якщо потрібно, дайте ліки для зниження температури, протисудомне лікування та вдихання кисню.
Пантотенова кислота та її похідні, включаючи декспантенол, виявляють низьку токсичність.
У разі передозування особливих заходів не потрібно.
Фармакотерапевтична група: симпатоміметики, комбінації, що виключають кортикостероїди.
Код ATC: R01AB06
Ксилометазоліній хлорид має судинозвужувальні властивості, зменшуючи тим самим набряк слизової носа.
Декспантенол - це похідне пантотенової кислоти, вітаміну, який характерний для його загоєння ран та захисту слизових оболонок.
Ксилометазоліній хлорид, похідне імідазолу, є симпатоміметичним препаратом, який діє головним чином на α-адренергічні рецептори. Це судинозвужувальний засіб, зменшуючи тим самим закладеність слизової носа. Ефект проявляється протягом 5 - 10 хвилин, що полегшує носове дихання внаслідок знезараження та кращого відтоку секреції.
Декспантенол (D -/+ пантотеніловий спирт) є алкогольним аналогом пантотенової кислоти і має ту саму біологічну активність, що і пантотенова кислота внаслідок взаємоперетворення. D-конфігурація за годинниковою стрілкою впливає.
Пантотенова кислота та її солі є водорозчинними вітамінами і після перетворення в організмі стають головним компонентом коферменту А, який бере участь у багатьох обмінних процесах, напр. сприяння синтезу білка та кортикоїдів та виробленню антитіл. Крім того, кофермент А також важливий для синтезу ліпідів, таких як шкірний жир, який виконує важливу захисну функцію, а також ацетилювання аміносахаридів, які беруть участь у синтезі різних мукополісахаридів.
Декспантенол характеризується захистом епітелію та загоює рани.
Введення декспантенолу щурам із дефіцитом декспантенолу мало трофічну дію на шкіру.
При місцевому застосуванні декспантенол/пантенол може додатково компенсувати підвищену потребу в пантотеновій кислоті для пошкодження шкіри або слизової.
Після введення ксилометазолінію хлориду в ніс кількості поглиненого препарату може бути достатньо для отримання системних ефектів, наприклад в центральній нервовій системі та/або серцево-судинній системі.
Дані про фармакокінетику у людей відсутні.
Декспантенол всмоктується через шкіру і ферментативно окислюється до пантотенової кислоти в організмі.
У плазмі вітамін транспортується шляхом зв’язування з білками. Пантотенова кислота є компонентом коферменту А, який бере участь у багатьох біохімічних процесах. Детальних досліджень метаболізму декспантенолу в шкірі та слизових оболонках немає. Від 60 до 70% пероральної дози виводиться із сечею та від 30 до 40% з калом.