Раніше жовчнокам’яна хвороба вважалася характерною хворобою жінок, що страждають ожирінням, але дослідження понад півмільйона дітей показали, що вони не рідкість, особливо серед дівчат із ожирінням, і, як правило, не викликають довгострокових скарг.
Зараз нове дослідження показало, що камені в жовчному міхурі поширені серед жінок із зайвою вагою, які мало займаються спортом, часто використовують гормонозамінники і рідко вживають алкоголь.
Камені в жовчному міхурі - одне з найпоширеніших захворювань шлунково-кишкового тракту, яке вражає приблизно 20 мільйонів дорослих у США. За оцінками економістів охорони здоров’я, це одне з найдорожчих захворювань шлунково-кишкового тракту, вартість якого в середньому становить 5,8 млрд доларів на рік. На додаток до широкого спектру ліків, може бути непередбачувано необхідним проведення дорогих та термінових операцій.
Минулого року експерти однієї з найбільших американських страхових компаній оприлюднили дані про 510 000 молодих людей віком 10-19 років, які вони спостерігали. Період спостереження становив два роки, і надзвичайна кількість випадків навіть дозволила звернути увагу на етнічні відмінності. Корінна Кобнік та стаття її групи були опубліковані в Journal of Pediatric Gastroenterology & Nutrition.
Дослідники спостерігали розвиток каменів у жовчному міхурі переважно у повних дівчат. Порівняно з нормальною вагою або стрункими панянками, повні і навіть дуже повні дівчата носили камені в жовчному міхурі в шість-вісім разів частіше. Це співвідношення означало в два-три рази більше захворюваності жовчного міхура у пухких хлопчиків. Молоді люди іспанського походження були особливо вразливими.
У підсумку дослідження робоча група підкреслює, що попередня ідея про те, що жовчнокам’яна хвороба стане проблемою для жінок із надмірною вагою, оскільки вони старіють, стає педіатричною проблемою через збільшення кількості дітей, що страждають ожирінням.
Згідно з недавнім датським дослідженням, підвищений індекс маси тіла (ІМТ) є явно фактором ризику для дорослих каменів у жовчному міхурі. Енн Тибьяерг-Хансен та його колеги стежили за станом здоров'я 77 679 представників місцевого населення в середньому 5,3 року. За період спостереження симптоматичні камені в жовчному міхурі розвинулись у 4 106 випадках.