“Звичайні” (позалікарняні) та внутрішньолікарняні інфекції - це не одне і те ж: останні часто важчі і важчі для лікування. За оцінками, у кожного двадцяти пацієнтів лікарні розвивається бактеріальна, вірусна або грибкова інфекція.
Незважаючи на суворі гігієнічні стандарти, лікарня є справжнім домом для різноманітних патогенних мікроорганізмів
Інфекція є найпоширенішим «побічним ефектом» перебування в лікарні. Ізоляція інфекційних хворих, підтримання чистоти палат, щоденна дезінфекція уражених пацієнтом поверхонь та послідовне використання гумових рукавичок та одноразових пристроїв може зменшити, але не виключити цю можливість. Особливий ризик зазнають пацієнти зі слабшою імунною системою: літні та недоношені діти, недоїдають та страждають ожирінням, діабетики та ослаблені імунітет, ті, хто отримує протиракову хіміотерапію або стероїдну терапію.
В палатах інтенсивної терапії та хронічних захворювань ослаблений стан пацієнтів сприяє розмноженню патогенних мікроорганізмів. Венозна канюля, катетер сечового міхура, підтримка дихальної трубки, дзеркальний огляд, забір біопсії, діаліз із заміщенням нирок, знехтуваний постільний режим або хірургічна рана можуть становити ризик зараження.
Небезпечні лікарняні збудники
Серед бактерій Clostridium difficile, який викликає діарею та важкий коліт, в основному вражає пацієнтів літнього віку, як правило, після тривалого курсу прийому антибіотиків порушується баланс кишкової флори. Інфекція схильна до рецидивів, і внаслідок зневоднення або швидкого збільшення товстої кишки (токсичний мегаколон) неправильне лікування захворювання може призвести до летального результату.
Золотистий стафілокок живе на шкірі та носовій порожнині здорових людей. Завдяки постійному вживанню антибіотиків, лікарні мають високу частку стійких (так званих метицилінорезистентних) штамів цієї бактерії - їх скорочена назва - MRSA. MRSA спочатку викликає лише невеликі горбки на шкірі, але вони можуть перерости в глибокі болючі абсцеси. MRSA, потрапляючи в кров, може врешті-решт атакувати кістки, суглоби, легені або серце.
Стійкі штами кишкової палички, що належать до нормальної кишкової флори, наприклад вони можуть розмножуватися в сечовивідних шляхах після введення сечового катетера, але можуть навіть викликати інфекцію жовчних проток або менінгіт. Klebsiella pneumoniae за останні роки стала важливим збудником внутрішньолікарняних інфекцій сечовивідних шляхів та пневмонії. Acinetobacter baumannii можна виявити в мокроті, дихальних секретах, сечі, черевній рідині, напр. викликає пневмонію у пацієнтів, які отримують підтримку дихання.
Серед вірусів ротавіруси, які викликають діарею, лихоманку, блювоту, та респіраторно-гігантські клітинні віруси (RSV), що викликає лихоманку, кашель та хрипи, є головним чином загрозою для немовлят. Віруси гепатиту В і С, які раніше легко поширювались через переливання крові, зараз надзвичайно рідкісні таким чином.
Захист від внутрішньолікарняних інфекцій
• Найголовніше - часто і ретельно мити руки (з милом, дезінфікуючим засобом) і, якщо потрібно, попередити відвідувачів або медсестру чи лікаря, які готуються до огляду/лікування.
• Після операції або нещасного випадку слідкувати за станом та чистотою ранозахисної пов’язки; замінити забруднене або зволожене з'єднання.
• Перед запланованим лікарняним оглядом або операцією прагніть до якнайкращої фізичної форми: подбайте про здорове харчування, сон, фізичні вправи, уникайте надмірного стресу, виснажливої роботи.
• Повертаючись додому з лікарні, слідкуйте за симптомами, які можуть бути ознаками можливої лікарняної інфекції. Негайно зверніться до лікаря, якщо ви помітили незвичний біль, озноб, гнійні виділення, зміна кольору навколо хірургічної рани.
• Пам’ятайте: антибіотики необхідні в боротьбі з бактеріями, але їх непотрібне або неправильне використання сприяє зростанню стійких бактерій та грибків, що може призвести до серйозних інфекцій.