ожиріння

Причиною підвищеного рівня сечової кислоти є її перевиробництво в організмі або зменшення виведення. До сімдесяти відсотків виводиться нирками, решта шлунково-кишковим трактом. При підвищеній концентрації сечової кислоти в крові її кристали починають осідати в тканинах і викликати запалення. Люди, що страждають ожирінням, зазвичай отримують велику кількість вуглеводів, що спричиняє зменшення всмоктування кальцію та посилення його виведення з сечею. Чоловіки з вагою більше 100 кг виявили на 44% вищий ризик розвитку каменів у нирках порівняно з чоловіками вагою менше 68 кг.

Коли однакові вагові категорії використовувались у жінок, виявлено, що підвищений ризик становить 92% для молодих жінок і 89% для жінок старшого віку. Порушення функції нирок може виявити до того, скільки каменів потрапило в сечовивідні шляхи. Погіршення функції нирок спричиняє зниження виведення сечової кислоти, збільшується її кількість у крові, що без лікування може призвести до ниркової недостатності.

Існує ризик розвитку раку

Ожиріння, а також надмірне споживання енергії також є важливими факторами ризику розвитку раку нирок. Цей ризик підвищується за рахунок вищих рівнів естрогену, холестерину, інсуліноподібного фактора росту та нижчих рівнів вітаміну D, які спостерігаються у людей із ожирінням. Високий кров'яний тиск і діабет, які також пов'язані з ожирінням, також є факторами ризику раку нирок. Ожиріння та пошкодження нирок тісно пов’язані. Люди з ІМТ вище 40 мають до семикратного ризику ниркової недостатності; 20-30 відсотків пацієнтів з трансплантацією страждають ожирінням.

Пошкодження нирок ожирінням є складним, воно відбувається на декількох рівнях по-різному і хвороботворні процеси розмножуються. Йдеться про нефропатію ожиріння, яка займає дванадцяте місце у списку смертельних захворювань. Вона включає патологічні функціональні та структурні зміни в нирках. Якщо нирки вже пошкоджені, слід відповідно скорегувати дієту. При хронічній хворобі нирок (ХХН) дієта специфічна і залежить від стадії захворювання. Дотримання належних дієтичних заходів є важливою частиною лікування.

Залежно від тяжкості захворювання рекомендована дієта може поступово змінюватися. Особливо на запущеній стадії захворювання, коли фільтруюча функція нирок знижується, кількість білків, калорій та інших поживних речовин (мінералів, вітамінів) у раціоні має бути скоригована з урахуванням мінливих потреб організму.