Робочий час на нашому робочому місці розділений на 12-годинні зміни. Нас цікавить, чи правильно робить роботодавець, віднімаючи півгодини з 12-годинної зміни на їжу, навіть якщо ми не можемо покинути робоче місце (ми працюємо вночі, в суботу .

погодженням представниками працівників

29 квітня 2006 року о 00:00

Робочий час на нашому робочому місці розділений на 12-годинні зміни. Нас цікавить, чи правильно робить роботодавець, віднімаючи півгодини від їжі з 12-годинної зміни, навіть якщо ми не можемо покинути робоче місце (працюємо вночі, в суботу чи неділю). ТУТ.

Відповідно до відповідних положень Закону № 311/2001 зб. Роботодавець зобов'язаний надати Трудовому кодексу із змінами працівника, робоча зміна якого перевищує шість годин, перерву для відпочинку та прийому їжі протягом 30 хвилин. Неможливо забезпечити перерву для відпочинку та прийому їжі на початку або в кінці робочої зміни, і її тривалість не враховується в робочий час. Більш детальні умови надання перерви для відпочинку та прийому їжі, включаючи її продовження, можуть бути визначені роботодавцем за погодженням з представниками працівників. Виконуючи роботу, яка не може бути перервана, відповідно до КЗпП, роботодавець зобов'язаний надати перерву без перерви в роботі чи роботі, але не в обсязі (30 хвилин), а в розумній тривалості, визначеній, зокрема, з огляду на його експлуатаційні можливості та вид виконуваної роботи.

Загалом перерва в роботі характеризується як певний проміжок часу в межах робочої зміни, протягом якого працівник не зобов'язаний виконувати роботу і протягом якого роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи. Трудовий кодекс прямо не розглядає питання залишення робочого місця під час перерви для відпочинку та прийому їжі. Однак це питання слід розглядати на більш детальних умовах надання відпочинку та перерви на харчування, які роботодавець визначає за погодженням з представниками працівників (залежно від кількості працівників, або з відповідним профспілковим органом, трудовою радою або довірена особа працівника).

Отже, з вищевикладеного можна зробити висновок, що там, де роботодавець за погодженням з представниками працівників визначив умову відпочинку та перерви в їжі таким чином, що працівники не мають права залишати робоче місце та не вимагають працівників, які працюють під час цієї перерви, така процедура відповідає законодавству, навіть з посиланням на положення Трудового кодексу, згідно з яким тривалість перерви на відпочинок та харчування не включається до робочого часу.