КЕРІВНИЦТВО З ЕНЕРГЕТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ У ПЕРВИННІЙ ДОГЛЯДІ

початкового

ІНДЕКС I - ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ. 7 Харчування, годування, класифікація продуктів харчування. 7 Поживні речовини, живлення, класифікація поживних речовин. 8 Ентеральне харчування. 15 Парентеральне харчування. 16 Переваги ентерального харчування перед парентеральним. 17 II - ХАРЧОВИЙ СТАТУС. 19 Гіпотрофія. 19 Оцінка стану поживності. 21 Калорійність. Прогнозування та вимірювання витрат енергії. 27 III- РОБОТА ДІЄТА. 29 Склад формул ентерального харчування. 29 Класифікація формул ентерального харчування. 32 IV - ВНУТРІШНЕ Харчування за допомогою зонда. 37 Показання та протипоказання. 37 Під’їзні шляхи. 38 Типи зондів. 39 5

Техніка введення назоентеричної трубки. 40 Догляд за назоентеріальними трубами. 43 Догляд за ентеростомами. 44 Способи призначення ентеральної дієти. 45 Встановлення ентерального харчування. 46 Практичні поради щодо призначення ентеральної дієти. 47 Практичні поради щодо формули. 48 Практичні поради щодо обладнання. 49 V - УСКЛАДНЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО ХРАНЕННЯ ЗОНДОМ. 51 Механічні ускладнення. 51 Шлунково-кишкові ускладнення. 55 Метаболічні ускладнення. 61 Інфекційні ускладнення. 62 Психосоціальні або психосенсорні ускладнення. 63 VI - ДОМАШНЄ РОБОЧЕ ХАРЧУВАННЯ. 65 ДОДАТОК: RDA. 71 6

I. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ЇЖА Їжа може бути визначена як та речовина, яка, виконуючи органолептичні показники, забезпечує організм корисними та засвоюваними матеріалами. ХАРЧУВАННЯ Дієта включає низку добровільних та свідомих дій, які змушують нас вибирати, готувати та вживати певні продукти, що піддається модифікації різними факторами: соціально-економічними, психологічними, культурними, освітніми тощо. КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОДУКТІВ Усі продукти містять однакові поживні речовини. Насправді одна їжа відрізняється від іншої, це частка, в якій ці речовини стають їх частиною. Враховуючи ці відмінності, ми можемо класифікувати харчові продукти на такі групи: пластмаси, регулятори та енергія (таблиця 1). 7

ТАБЛИЦЯ 1. Класифікація продуктів харчування В основному харчові продукти із пластику: Група 1. Група 2. Група 3. Молоко та похідні. М'ясо, риба та яйця. Змішана група (містить енергетичні поживні речовини, пластмаси та регулятори у важливих пропорціях). Картопля, бобові, горіхи. В основному регулюючі продукти харчування: Група 4. Група 5. Овочі та овочі. Фрукти. Переважно енергетична їжа: Група 6. Група 7. Хліб, крупи та цукор. Жир, олія, масло. ЖИВЛИВИМ Ми називаємо поживною речовиною будь-яку засвоювану речовину, що міститься в їжі, що дозволяє організму отримувати енергію, будувати та відновлювати тканини та регулювати обмінні процеси. Харчування Харчування - це мимовільний процес, що включає всі ті явища, завдяки яким організм отримує та використовує поглинені поживні речовини. Він підкоряється лише фізіологічним законам. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЖИВНИХ РОБІТ Усі продукти можуть бути відновлені до таких основних харчових речовин або поживних речовин (таблиця 2): вуглеводи, жири та білки (енергетичні поживні речовини), вода, мінеральні елементи та вітаміни (неенергетичні поживні речовини). 8

ТАБЛИЦЯ 3. Жиророзчинні вітаміни Вітамін Функція Дефіцит Рекомендований раціон Джерела Ретинол Попередник: каротин Візуальний цикл Епітелій Ксерофтальмія Гіперкератоз 5000 МО (?) Печінка, цільні молочні продукти Каротини в червоних і жовтих рослинах або зеленому листі Ергокальциферол D 2 Холекальциферол D 2 Холекальциферол D 2 Холекальциферол D 2 Холекальциферол D 2 Холекальциферол мобілізація Рахіт Остеомаляція Погана мінералізація 200 МО Печінка, яєчний жовток, жирний молочний продукт 7-дегідрохолестерин активується сонячним світлом до вітаміну D Філохінон Менахінон К Синтез факторів згортання крові Діатез 70-140 г/добу Печінка Зелені овочі та помідори Кишковий синтез охоплює 50% потребує Токоферол Е Антиоксидант Крихкість еритроцитів Анемія, набряки 10 мг/добу Зародки пшениці Рослинні олії, маргарин 11

ТАБЛИЦЯ 4. Водорозчинні вітаміни Вітамін Функція Дефіцит Тіамін В Кофермент Нервові розлади Авітаміноз Рекомендований раціон 0,5 мг/1000 кал Джерела Свинина, печінка, дріжджі, цільні зерна та бобові Рибофлавін В 2 Процеси окислення Кутовий стоматит Дерматит 0,6 мг/1000 кал Молоко, м’ясо, яйця Цілісні зерна Ніацин (фактор РР) У динуклеотидах Пелагра: Дерматит Діарея Деменція 6,6 мг/1000 кал М'ясо, печінка Цілісні зерна, зелені овочі Піридоксин В 6 Коферментний неврит, дерматит Лейкопенія 2,2 мг/добу М'ясо, риба, печінка. Бобові, злакові культури, мед Біотин Ліпогенез Дерматит, анорексія 100-200 г/добу Є синтез кишечника Печінка, нирки, яєчний жовток Дріжджі Пантотенова кислота Кофермент А Гіпотонія Парестезія 4-7 мг/добу Внутрішні органи, яєчний жовток. Дріжджі та овочі Фолієва кислота Фермент у синтезі нуклеїнових кислот Анемія, лейкопенія Тромбопенія 100-200 г/день Печінка Дріжджі, зелені овочі Ціанокобаламін B 12 * Кофермент при трансметилюванні Анемія 3 г/день Печінка та м'ясо Риба та молоко Аскорбінова кислота C Відновник Синтез колаген Цинга 60 мг/добу Зелені овочі Фрукти та їх соки Бульби * Для його засвоєння необхідна наявність внутрішнього фактора (слизова шлунка). 12

Рівень сироватки Функція Дефіцит ОРР Джерела їжі Са 9-11 мг/дл Оссифікація Збудливість ТАБЛИЦЯ 5. Мінерали Рахіт Остеомаляція Остеопороз 800 мг + 400 Молоко та похідні Р 2,5-4,5 мг/дл ДНК-компонент. Мінералізація Демінералізація Слабкість. Анорексія 800 мг Молоко, птиця, м’ясо та риба Газовані напої Na 138-142 мекв/л Регулювання рН. Водний баланс Нудота. Анорексія Судоми Гіпотонія 1000-3000 мг/день 3-7 г солі Молоко та похідні Морепродукти. K 4,5 мекв/л Регулювання осмотичного тиску Мембранна збудливість Анорексія. Тахікардія М'язова слабкість 1800-5600 мг/добу Фрукти та овочі. Зернові культури Птах, м’ясо та риба Mg 1,4-2,4 мг/дл Ферментна система Тривога. Дратівливість Судоми. Дезорієнтація 350 мг/день Горіхи, крупи, сухофрукти. Фрукти та овочі. Cl 100 мекв/л Осмотичний тиск ph Травлення Баланс води 1 г/день Сіль Fe 70-180 мг/дл Гемоглобін Міоглобін Ферменти Анемія Втома V: 10 мг/день M: 18 мг/день Органічні м'ясні продукти, м'ясо, риба Бобові, родзинки I 4 -8 г Гормон щитовидної залози Зоб Мікседема Кретинізм 150 г/добу Риба, молюски Вода. Йодована сіль Fl 10-20 г гідроксиапатит Кістки та зуби Карієс Остеопороз 1,5-4 мг води. Чай з морепродуктів. М'ясо 14

ТАБЛИЦЯ 5. Мінерали - Мікроелементи Рівень сироватки Функція Дефіцит RDA Джерела їжі Zn Ферменти У штучному харчуванні 10-15 мг/день М’ясо, крупи Cb Входить до складу вітаміну B 12 Se Пов’язане з вітаміном E Cu Ферменти Анемія 2-3 mg/день Зелені овочі. Зернові культури Cr Mn Mb RDA: рекомендована дієта. ЕНТЕРАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ Ми називаємо ентеральним харчуванням введення через шлунково-кишковий тракт постійної та відомої суміші поживних речовин, отриманих промисловим шляхом, шляхом різних перетворень із натуральних продуктів. До травного тракту можна підходити або через назоентериальні трубки, або через стоми, створені хірургічно або ендоскопічно. Концепція ентерального харчування також включає пероральне введення комерційних формул як загальної дієти (повноцінні дієти) або як доповнення до звичайної дієти (добавки). п’ятнадцять

ПЕРЕВАГИ ВНУТРІШНЬОГО ХАРЧУВАННЯ НАД ПАТЕРЕНТАЛЬНИМ Харчуванням Ентеральне харчування є більш доцільним, ніж парентеральне, за умови збереження всмоктувальної та травної здатності травного тракту, оскільки: 1. Це більш фізіологічно Шлунково-кишковий тракт є природною точкою входу для їжі. Його надходження приводить в рух синтез і секрецію низки ферментів і гормонів, що впливають на рухову та секреторну діяльність травної системи, а також на вживання поглинених поживних речовин. 2. Підтримує анатомічну цілісність і секреторну діяльність травної системи, запобігаючи атрофії мікроворсинок кишечника. 3. Має менше технічних, метаболічних та інфекційних ускладнень. 4. Це простіше у підготовці та управлінні. Ентеральне харчування вимагає менше технічних ресурсів та персоналу, ніж парентеральне харчування. 5. Вартість ентеральної формули та обладнання, необхідного для її введення, значно нижча. 17

добровільне захворювання (анорексія, дієтичні примхи), наявність хронічних патологій, хвороби, що включають зміни в перетравленні, всмоктуванні або засвоєнні їжі (запальні захворювання кишечника, хвороби печінки, мальабсорбція), гострі захворювання, що включають великі втрати енергії (множинна травма, важкі опіки, сепсис, хронічна діарея тощо). Виявлено різні клінічні форми недоїдання: маразм (калорійне недоїдання), "квашиоркор" (недоїдання білка) та недоїдання змішаного типу (калорійно-білкове). Останнє є тим, яке ми найчастіше спостерігаємо у госпіталізованих хворих з недостатнім харчуванням (таблиці 6 та 7). ТАБЛИЦЯ 6. Гіпотрофія. Класифікація МАРАЗМОВИЙ ТИП КВАШІОРКОР ТИП ЗМІШАНИЙ ТИП СПЕЦІАЛЬНІ КАРЕНТІАЛЬНІ СТАНИ (калорійність) (білок) (калорійність-білок) ТАБЛИЦЯ 7. Види та ступінь недоїдання Маразм% Ідеальна вага Індекс% Шкірний тест Креатинін висота (мм) Помірний 60-80 60-80 Важкий Розміром 150 см. Рулетка та штангенциркуль Відсоток реальної ваги пацієнта від його ідеальної ваги: ​​Поточна вага пацієнта% PI = x 100 PI дає нам уявлення про те, як далеко пацієнт знаходиться від бажаної ситуації. Відсоток, нижчий за 80%, є дуже значним. 24