Експертна медична стаття.

У післяопераційному періоді слід застосовувати антибіотикотерапію. У більшості випадків необхідно мінімізувати ризик післяопераційної інфекції, запобігти зараженню штамами лікарняної інфекції. Вони також дозволяють уникнути ризику розвитку гнійно-септичних ускладнень, оскільки площа втручання в операцію досить велика, отже, зростає ризик зараження організму інфекційними агентами.

після

Крім того, показано, що багато пацієнтів отримують знеболюючі засоби, оскільки біль може зберігатися протягом тривалого часу. В цьому випадку ступінь больового синдрому визначається багатьма факторами і залежить від загального стану організму. У більшості випадків достатньо коштів, таких як промедол, анальгін.

У перші дні після операції застосовується промивання сечового міхура фурациліном. Для проведення промивання використовується спеціальна трубка (дренаж), яка під час операції залишається в порожнині сечового міхура. Для неї кріпиться крапельниця з розчином фурациліну. Відтік ліків здійснюється за допомогою катетера, розташованого в уретрі. Важливість такої маніпуляції пов’язана з необхідністю профілактичного впливу на судини сечового міхура, що дозволяє уникнути ризику утворення тромбів у сечовому міхурі та не дозволяє закупорити тромби.

Коли операція проводиться під загальним наркозом, відразу після її завершення пацієнта переводять у відділення інтенсивної терапії. Зазвичай пацієнт залишається там протягом декількох годин, що дає можливість стежити за станом пацієнта та вчасно вживати заходів для запобігання подальшому розвитку кровообігу. Раз на кілька днів проводиться зміна стерильних пов’язок. Приблизно через 7-8 днів після операції суглоби видаляються. Після цього проводиться подальше спостереження та обробка ранової поверхні.

Катетер зазвичай видаляють на 10-й день після операції. Перед тим, як видалити катетер, його потрібно промити фурациліном або фізіологічним розчином. Це дозволить пацієнту помочитися відразу після видалення катетера.

У більшості випадків аденомектомія проводиться людям похилого віку, саме тому вони часто мають явища застою. Це пов’язано з малорухливим способом життя. Нерідко трапляється пневмонія застійного характеру, різні порушення перистальтики та моторики, порушення стільця. Тому ці пацієнти отримують лікування з ранньою активацією, під час якої пацієнту рекомендується рано вставати, починати ходити і виконувати різні типи рухів. Крім того, пацієнтам з ризиком розвитку явищ застою рекомендується займатися спортом. Добре зарекомендували себе лікувальна фізкультура, дихальні вправи.

Пацієнтам, особливо тим, хто входить до групи ризику, рекомендується дотримуватися дієти. Їжа повинна містити велику кількість білка і клітковини. Необхідно мінімізувати вживання продуктів, що містять велику кількість речовин, що сприяють утворенню газів, здуття живота. Важливо дотримувати достатній питний режим. Рідини потрібно набагато більше, ніж за звичайних умов. Це особливо важливо, коли в сечовому міхурі ще є катетер, але він не менш важливий і відразу видаляється після цього. Потреба рясно їсти зумовлена ​​необхідністю забезпечити профілактику ускладнень уретри. Зокрема, важливо попередити стриктуру уретри, при якій постійно утворюється звуження.

Догляд

Видалення аденоми передміхурової залози вважається складною операцією, що вимагає періоду відновлення. Тому пацієнти повинні тривалий час перебувати під наглядом лікаря після операції. Потреба в цьому спостереженні зберігається принаймні на 5 - 7 днів, залежно від стану здоров'я, стану здоров'я пацієнта та ступеня прояву його патологічних симптомів. Сьогодні використовується хороше високотехнологічне обладнання, тому необхідність у переливанні крові відпадає. Велика відповідальність лягає на хірурга, який зробив операцію. Тому він повинен забезпечувати контроль вироблення сечі, а також показники кровообігу. При необхідності використовується спеціальне обладнання для визначення життєвих показників та їх постійного контролю.

Післяопераційний період передбачає необхідність дотримання дієти. В основному перший день вимагає рідкої дієти. Пацієнт повинен намагатися встати, при цьому спочатку намагатися вставати принаймні чотири рази на день. Після того, як пацієнт почав сидіти, він може почати вставати з ліжка. Для зменшення післяопераційного болю необхідно вводити знеболюючі препарати, зокрема, морфін, промедол. Перевага віддається внутрішньовенному введенню.

Приблизно на другу добу після операції катетер можна видалити. У той же час вирішальним ознакою, що вказує на необхідність такого видалення, є відсутність крові в сечі. Якщо пацієнт почувається відносно добре, він може почати їсти звичайну дієту. Для боротьби з больовим синдромом рекомендується використовувати знеболюючі препарати. Препарат залежить від того, наскільки виражений больовий синдром, а також супутні захворювання. При сильних болях в основному застосовують внутрішньовенний або внутрішньом’язовий шлях введення. При помірному больовому синдромі застосовують препарати у формі таблеток.

Третій день можна видалити злив. Тому, якщо кількість виділеної рідини не перевищує 75 мілілітрів, можна видалити злив. Поступово рівень активності пацієнта повинен зростати. Доцільно застосовувати різні фізичні вправи, дихальні практики, розслаблення. Все це допоможе вам швидко одужати. Після виписки пацієнта необхідно відвідати хірурга або уролога. В цілому працездатність може бути відновлена ​​приблизно через 1-1,5 місяці після експлуатації.

[1], [2], [3], [4], [5]

Догляд після аденомектомії в перший день

Через кілька днів після операції пацієнт повинен дотримуватися рідкої дієти. Також або слід починати рухатися поступово. По-перше, ви повинні сидіти сидячи принаймні 4 рази на день. Для зменшення післяопераційних болів необхідно застосовувати знеболюючі препарати. Зазвичай вводиться внутрішньовенно.

[6], [7], [8], [9], [10]

Лікування пацієнтів після аденомектомії

Після операції хворому призначається спеціальна терапія, яка спрямована на підтримку нормального стану організму. Роблячи це, ви запобігаєте ризику зараження та запалення, а також дозволяєте швидко запобігти больовому синдрому. Важливо також, що така терапія дозволяє швидше відновитись після операції. Регенерація тканин відбувається швидше. Як правило, післяопераційне лікування включає традиційні ліки. Також пацієнт потребує особливого догляду, дотримання дієти. Як медикаментозне лікування найчастіше використовується лікування антибіотиками. Це дозволяє запобігти ризику зараження, запобігає гнійно-септичні та запальні процеси. Крім того, терапія включає обов’язкове використання знеболюючих засобів для запобігання ризику розвитку больового синдрому стійкого характеру.

Обов’язковим є промивання сечового міхура фурациліном. Це запобігає утворенню тромбів і зменшує ризик подальшого запалення. Крім того, фурацилін запобігає закупорці канальців тромбами та запальними ексудатами.

Вранці та ввечері виводиться пов'язка. Приблизно на 7 день шви слід зняти. Катетер вилучили через 10 днів після операції. Для пацієнтів старше 45 років основна терапія спрямована на подолання явищ застою. Важливо, щоб вони вибирали спеціальний комплекс фізичних вправ. Також призначають спеціальні ліки, що дозволяють уникнути ризику розвитку рухових проблем та перистальтики. Рекомендується якомога швидше вставати з ліжка, більше рухатися, ходити пішки.