Поширеність та фактори ризику найпоширеніших інфекцій нижніх статевих шляхів у підлітків та молодих жінок Докторська дисертація Доктор університету Андраш Уйхазі Семмельвейс Докторська школа клінічної медицини Науковий керівник: д-р Саролта Карпаті, професор д-р Шандор Карпаті, доктор Угорської академії наук Доктор Жолт Мелцер Доцент, доктор філософії Голова екзаменаційної комісії: д-р Ференц Розгоні, професор, доктор Угорської академії наук. Члени екзаменаційної комісії: д-р Вікторія Варконьї, головний клінічний лікар, кандидат медичних наук Естер Гортованьї, доктор філософії Будапешт 2008

фактори

8. Бібліографія 79 9. Список власних публікацій 92 Подяки 96 5

Список скорочень BV CI CIN CRVVC CHT IgG IgM MIC n.s. АБО ПЛР свині STD VVC Бактеріальний вагіноз Довірчий інтервал Шийка матки внутрішньоепітеліальна неоплазія Хронічний рецидивуючий вульвовагінальний кандидоз Chlamydia trachomatis Імуноглобулін G Імуноглобулін M Мінімальна інгібуюча концентрація Незначний Пацієнт Вагулулоза Полімерний ланцюг

1.2. Чому генітальна інфекція Chlamydia trachomatis є проблемою охорони здоров’я? У жінок інфекція, спричинена первинною ІХТ-інфекцією шийки матки, може призвести до ендометриту та сальпінгіту, що згодом може призвести до постійних анатомічних та функціональних пошкоджень маткових труб, таких як підвищений ризик безпліддя рогу або позаматкової вагітності та спайки тазу ( 35, 36) (1, 2, 36)., Рисунки 3, 4, 5). На додаток до запальної реакції, гуморальний та клітинний імунні механізми також відіграють роль у пошкодженні яєчників (37). Близько 40% невизнаного цервіциту викликає ендометрит, а 15–20% сальпінгіт (38). У разі повторного сальпінгіту ризик пошкодження яєчників зростає. Додатковим наслідком ендоцервіциту є зараження чоловічої статі, що може призвести до розвитку уретриту та епідидиміту (39). Хламідіозна інфекція у вагітних збільшує ризик передчасних пологів, передчасного розриву оболонки та післяпологового ендометриту (40). У новонароджених, народжених через інфікований парентеральний препарат, може розвинутися кон'юнктивіт інклюзивного тіла або атипова пневмонія (41). Рисунок 1. Зображення позаматкової вагітності (лапароскопія, власний запис автора) 13

Рисунок 2. Зображення позаматкової вагітності (лапароскопія, власне зображення автора) Рисунок 3. Зображення спайки тазу (лапароскопія, власне зображення автора) 14

Рисунок 4. Запис розчину тазової адгезії (лапароскопія, власний запис автора) Рисунок 5. Запис роздільної здатності тазової адгезії (лапароскопія, власний запис автора) 15

найпоширеніша вагінальна інфекція після БВ (57), підтверджена моїм власним дослідженням епідеміології та супутніх інфекцій вагінальної ІХТ-інфекції. Якщо принаймні чотири підтверджені інфекції VVC трапляються протягом року, ми говоримо про хронічний рецидивуючий вульвовагінальний кандидоз, який можна очікувати у 5-9% випадків VVC (58, 19, 59). З вагінальних інфекцій VVC характеризується періодичними гострими епізодами, які викликають найбільш виражені скарги навіть у всіх менструальних циклах, як правило, перед місячними. Згідно з дослідженнями Giraldo et al., Проростаючі грибки можна виявити у піхві у 30% жінок без скарг за допомогою ПЛР (19). Доступні в даний час протигрибкові препарати є фунгістатичними, а не фунгіцидними, тому вони пригнічують ріст проростаючих грибків, але не викорінюють їх із нижніх статевих шляхів. Виходячи з цих фактів, якщо діагностується CRVVC, лікування повинно завжди складатися з двох частин: усунення гострої інфекції, а потім профілактика протягом щонайменше 12 місяців, остання спрямована на забезпечення відсутності скарг, запобігання рецидивам та зменшення їх кількості. . 21

2.2. Дослідження двох найпоширеніших вагінальних інфекцій 2.2.1. Поширеність бактеріального вагінозу у пацієнтів, які роблять аборт. Враховуючи потенційні акушерські ускладнення BV, основною метою нашого дослідження є визначення частоти різних вагінальних інфекцій у пацієнтів, які роблять аборт, їх зв’язок із віком гравіди та можливою появою асцендальної інфекції. . 2.2.2. Лікування хронічного рецидивуючого вульвовагінального кандидозу пероральним застосуванням флуконазолу та профілактика місцевою борною кислотою. У своєму дослідженні я прагнув відповісти на питання, чи можна запобігти довготривалій профілактиці хворих на CRVVC, яка часто повторюється у багатьох циклах. він не має системних побічних ефектів, ефективний навіть при рідкісному дозуванні (раз на тиждень, раз на два тижні), добре переноситься і коштує недорого. 26

спостерігався майже білий, липкий потік, рН вагінального секрету був вище 4,5, аміновий тест був позитивним, клітини-сліпиці були помічені під час мікроскопічного дослідження, а в мазку не було лейкоцитів. Грибкова вагінальна інфекція була виявлена ​​при виявленні грибкових елементів та лейкоцитів, що діляться в мікроскопічному мазку. Трихомонадний вагініт був виявлений при виявленні протозону в пофарбованому мазку. З технічних причин виявлення найпростіших у нативному мазку не проводилось. Цитолітичний вагіноз діагностували, коли при клінічно рясному патологічному потоці велика частка епітеліальних клітин у мазку виявляла розпад, а в мазку не виявляли білих кров’яних тілець або збудників (грибкові елементи, трихомонади). Я вважав вагінальні виділення мікробіологічно негативними, а учасник клінічно вільним від інфекції з точки зору вагінальної інфекції, якщо протягом 6 годин у мікроскопічному мазку не було виявлено клітин-клітин, грибкових елементів або трихомонади вагінального, а кількість лейкоцитів становила значно менше, ніж у епітелію (власні записи автора). Малюнок 6. Мікроскопічне зображення слизово-гнійного цервіциту (фарбування метиленовим синім, збільшення 1000 разів) 29

Рисунок 7. Мікроскопічне зображення слизово-гнійного цервіциту (фарбування метиленовим синім, збільшення 1000x) Рисунок 8. Мікроскопічне зображення бактеріального вагінозу (фарбування метиленовим синім, збільшення 1000x) 30

Рисунок 9. Мікроскопічне зображення бактеріального вагінозу (фарбування метиленовим синім, збільшення 1000x) Рисунок 10. Мікроскопічне зображення бактеріального вагінозу (фарбування метиленовим синім, збільшення 1000x) 31

Рисунок 11. Мікроскопічне зображення клітини Clue (бактеріальний вагіноз) (фарбування метиленовим синім, збільшення 1000x) Рисунок 12. Мікроскопічне зображення грибків-початківців (фарбування метиленовим синім, збільшення 1000x) 32

Рисунок 13. Мікроскопічне зображення грибків-початківців (фарбування метиленовим синім, збільшення 1000x) Рисунок 14. Мікроскопічне зображення вагініту трихомонади (фарбування метиленовим синім, збільшення 1000x)

Рисунок 15. Мікроскопічне зображення цитолізу (фарбування метиленовим синім, збільшення 1000x) Рисунок 16. Мікроскопічне зображення мазка негативного дюйма (фарбування метиленовим синім, збільшення 1000x) 34

Малюнок 17. Мікроскопічне зображення негативного мазка в дюймах (фарбування метиленовим синім, збільшення у 1000 разів) У разі позитивного виявлення CHT, учасників, про яких йдеться, було повідомлено та запрошено на контрольний огляд. Пацієнт та його партнер отримували 1 г лікування азитроміцином, яке було призначено амбулаторним спеціалістом після відповідної інформації про лікування, яка включала потенційні пізні ускладнення через можливу невдачу лікування. В рамках дослідження ми опитали 408 підлітків та молодих жінок, але лише 387 з них заповнили анкету. Ці 387 учасників представляли всю групу пацієнтів досліджень та процесів, описаних у дисертації. Відповідно до цілей, я також окремо обробляв дані підгрупи від 16 до 20 років. У цій віковій групі із загального числа 408 відібраних пацієнтів у дослідження було включено 234 підлітка та молоді жінки, з яких кількість оцінюваних анкет становила 214. 35