У цьому дослідженні, яке розробило тести на годівлю риби протягом 6 тижнів, сформульовано чотири експериментальні дієти, що складаються з олії тріски, гусячого жиру, овечого жиру на хвості та яловичого жиру.
В отриманих результатах кінцева вага риби суттєво не різнився між різними дієтами, а рівень виживання протягом експериментального періоду становив 100% для всіх оброблених груп. Однак було виявлено дуже значну взаємозв'язок між джерелом олії та загальним складом жирних кислот неповнолітньої райдужної форелі.
Попередні насичені та мононасичені жирні кислоти становили 16: 0 та 18: 0 відповідно. Дієта з жиром тріски представляла найвищий рівень поліненасичених жирних кислот n-3, особливо ейкозапентаенової та докозагексаєнової. Співвідношення n-3/n-6 риби, забезпеченої олією тріски, було досить високим по відношенню до зразків, яких годували іншими дієтами.
Повна заміна риб’ячого жиру тваринними жирами вплинула на харчову цінність жирнокислотного складу ювенільної райдужної форелі. Також було встановлено, що для збереження здоров’я, високого набору ваги та родючості риба повинна отримувати дієту з адекватними значеннями та збалансованим складом білків (амінокислот), жирів (жирних кислот), вітамінів та мінералів.
Тваринні жири мали дисбаланс, особливо з точки зору профілів жирних кислот. Згідно з попередніми дослідженнями, високий і патологічний рівень накопичення ліпідів у кишечнику може бути спричинений незбалансованим харчуванням з точки зору жирних кислот (Gisbert et al., 2005).
Це дослідження, серед інших результатів, показало, що тваринні жири не впливали на ріст або рівень виживання неповнолітніх райдужних форелей, і встановило необхідність проведення довгострокових додаткових досліджень з вагами, наближеними до комерційних розмірів.