Нові дослідження проаналізували вплив пробіотичного йогурту на кишкові мікроби однояйцевих близнюків та мишей з мікрофлорою людини. Йогурт у жодному разі не змінив складу мікрофлори, але метаболізм змінив, особливо вуглеводи.
Про це повідомила міжнародна команда з 20 членів на чолі з Джеффрі Гордоном з Медичної школи Вашингтонського університету в Сент-Луїсі. Луї (Міссурі, США). Першим автором статті був його колега Натан МакНалті. Окрім американців, у команді були французькі вчені. Оголошення підкреслюють користь пробіотичних йогуртів для здоров’я. Принаймні частково це правда, адже цей тип їжі завдяки своєму основному складу, тобто не враховуючи пробіотики, безумовно приносить користь людям. Однак загальний ефект пробіотиків досі незрозумілий.
Водночас очевидно, що на фізіологію людини значний вплив мають гени та генетична мінливість симбіотичних мікробів у нашому організмі, т. мікробіом. За кваліфікованими оцінками, він включає принаймні в 100 разів більше генів, ніж ми маємо.
Члени команди Джеффрі Гордона зосередилися на мікробіомах кишечника семи однотипних жінок-близнюків і групи мишей. Як близнюки, так і тварини вживали певний тип йогурту щодня протягом чотирьох місяців. Це був комерційний продукт, що містить підвид Bifidobacterium animalis lactis, два штами Lactobacillus delbrueckii підвид bulgaricus, Lactococcus lactis підвид cremoris і, нарешті, Streptococcus thermophilus.
Вчені в цьому дослідженні використовували т. Зв гнотобіотичні миші, які народились і жили без власних внутрішньоклітинних мікробів. Єдиними мікробами в організмах цієї групи експериментальних тварин були 15 бактеріальних представників типової кишкової мікрофлори людини, що містить понад 58 000 генів. (За кваліфікованими оцінками, в ДНК людини налічується від 20 000 до 25 000 генів.) Бактеріальний склад та специфічні особливості активності мікробного гена кишечника у близнюків та мишей аналізували за 4 тижні до, 7 тижнів після та 4 тижні після закінчення йогурту період споживання. Вони виявили, що йогурт не змінює ані видового представництва відповідних бактерій, ані вмісту генів у кишковому мікробіомі.
Згодом, однак, при аналізі активності кишкових мікробних генів і т.зв. метаболітів, речовин у сечі мишей, що утворюються в результаті обміну речовин, було доведено, що споживання йогурту спричинило значні зміни в ряді біохімічних шляхів метаболізму людини та тварин. Це було найбільш вираженим у випадку метаболічних шляхів, задіяних у переробці вуглеводів в організмі. Bifidobacterium animalis subspecies lactis посилив активність метаболічного центру, який бере участь у розщепленні ксилоолігосахаридів - групи речовин, що містяться у фруктах, овочах та інших звичних продуктах харчування.
Хоча остаточного вердикту щодо користі для здоров'я щоденного споживання пробіотичних йогуртів все ще не може бути прийнято, пробіотики, на думку членів групи, "очевидно, впливають на наші кишкові мікробіоми тонкими та складними способами, що вимагають подальших досліджень". Команда Джеффрі Гордон опублікувала результати в науці Трансляційна медицина.