Додати до Менділі

прогресування

Резюме

Вступ

В даний час існує мало даних про еволюцію функції нирок у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією (ХТ) та хронічною хворобою нирок (ХХН), а також про вплив різних видів лікування на зазначений прогрес.

Мета

Для оцінки прогресування ХХН у пацієнтів з ХХН та резистентними НТН, які отримували 2 різні терапевтичні стратегії: лікування спіронолактоном проти. фуросемід.

Методи

Ми включили 30 пацієнтів (21 год, 9 м) із середнім віком 66,3 ± 9,1 року, eGFR 55,8 ± 16,5 мл/хв/1,73 м 2, SBP 162,8 ± 8, 2 та DBP 90,2 ± 6,2 мм рт. Ст.: 15, які отримували спіронолактон і 15 фуросемідом, з подальшим використанням у середньому 32 місяці (28-41).

Результати

Середньорічне зниження коефіцієнта ШКФ становило –2,8 ± 5,4 мл/хв/1,73 м 2. У групі спіронолактону воно становило –2,1 ± 4,8 мл/хв/1,73 м 2, а у групі фуросеміду –3,2 ± 5,6 мл/хв/1,73 м 2, р 2, SBP 162,8 ± 8,2 та DBP 90,2 ± 6,2 мм рт. Ст.: 15 пацієнтів отримували спіронолактон і 15 фуросеміду, і ми спостерігали за ними медіана 32 місяці (28-41).

Результати

Середньорічне зниження коефіцієнта коефіцієнта шуму становило -2,8 ± 5,4 мл/хв/1,73 м 2. У групі спіронолактону становило –2,1 ± 4,8 мл/хв/1,73 м 2, а у групі фуросемідів –3,2 ± 5,6 мл/хв/1,73 м 2, Р

Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску