Вступ: Простий хронічний середній отит - це тривале запальне захворювання вуха, що характеризується порушенням слуху, виділеннями з вуха та перфорацією в заготовці барабанної перетинки ураженого вуха. Цей тип середнього отиту зустрічається у пацієнтів, які раніше мали рецидивуючий гострий середній отит, у людей з ослабленою імунною системою, у людей з алергією або у людей з рецидивуючими ускладненими запаленнями верхніх дихальних шляхів.
Симптоми: Пацієнт найчастіше приходить в нашу амбулаторію з повторними або тривалими виділеннями з вуха. Виділення з вуха жовтуваті, кремоподібні, пацієнт не пахне при регулярному очищенні слухового проходу. Також пацієнт скаржиться на погіршення слуху, яке поступово погіршується в міру прогресування захворювання. У ураженому вусі може бути шум, шелест, тріск, свист. У пацієнта зазвичай не болить, це лише у випадку гострого спалаху хронічного запалення, коли ці проблеми загострюються. Однак загалом у пацієнта немає інших труднощів. 
Іспит: При огляді вуха за допомогою мікроскопа видно перфорацію барабанної перетинки ураженого вуха, слизова барабанної порожнини має тенденцію розмокатися, можуть бути скупчені, потовщені, поліпоподібні нарости, які можуть поширюватися на слуховий прохід. У слуховій трубі міститься різна кількість гною. Під час огляду з тюнерами, коли лікар розміщує налаштоване кільце на коронці пацієнта або за вухом, порівнюється різниця в проведенні звуку по повітрю та кістці. Цей тест виявляє втрату слуху, спричинену запаленням середнього вуха. Під час загального обстеження лікар може виявити симптоми хронічного запалення дихальних шляхів, анатомічні зміни верхніх дихальних шляхів, які схильні до хронічного середнього отиту, а також відхилення носової перегородки, збільшення глотки, симптоми алергії, хронічний тонзиліт тощо.
Слух досліджується аудіометрично у кожного пацієнта з хронічним середнім отитом. У спеціальній звукоізоляційній камері в досліджуване вухо виділяються окремі тони різної висоти та гучності через навушники або спеціальний кістковий вібратор, на основі якого створюється запис про стан слуху досліджуваного вуха. Зазвичай досліджують слух вух обох пацієнтів. У деяких випадках лікар може запропонувати комп’ютерну томографію (КТ), яка являє собою спеціальне рентгенологічне дослідження скроневих кісток, в яких розташоване середнє та внутрішнє вухо. Ці КТ допоможуть лікарю у прийнятті рішення та плануванні можливої операції. Усі ці тести допоможуть лікареві діагностувати простий хронічний середній отит, а також допоможуть йому відрізнити це запалення від інших форм середнього отиту, дегенеративних, вроджених, травматичних, післязапальних змін або від доброякісних або злоякісних пухлин скроневої кістки.
| Аудіометричне обстеження | (www.ulz.cz) | Тимпанометричне обстеження | (www.ulz.cz) |
Лікування: На початку лікування, особливо у випадку гострого спалаху хронічного запалення, антибіотики вводять місцево у вигляді крапель, які пацієнт капає у вухо кілька разів на день, або у формі таблеток. Місцеве лікування запаленого середнього вуха також дуже важливе, тому іноді, особливо на початку лікування, в амбулаторії потрібна щоденна обробка вуха. У складних випадках, коли лікування місцевими методами лікування та антибіотиками недостатньо, підходять до хірургічного рішення. До хірургічного рішення також підходять при вирішенні залишків попереднього хронічного запалення, коли виділення з вуха вже відсутні, тобто прояви запальної активності, але зберігається втрата слуху або шипучість, гудіння, тріщини у вусі, викликані постом -запальні зміни.
Операція проводиться під загальним або місцевим наркозом. Зазвичай він оперується з розрізу за вухом хворого вуха, через який здійснюється доступ до скроневої кістки. Під час операції також розглядається функція середнього вуха як передавального пристрою при передачі звуку. Операція триває в середньому 2 години, тривалість операції залежить від ступеня запальних змін у середньому вусі. Пацієнт прокидається в нашій палаті із забинтованим вухом. Зазвичай після операції болю немає, пацієнта щодня лікують у нашій палаті під час госпіталізації, йому дають знеболюючі препарати, антибіотики. Пацієнта госпіталізують на домашнє лікування, як правило, на 2-3-й післяопераційний день. З післяопераційних ускладнень, які трапляються рідко, найсерйознішим є порушення функції лицьового нерва, тобто нерв, що забезпечує міміку на даній половині обличчя.
Висновок: За належного та ефективного лікування та доброї співпраці пацієнтів можна очікувати хорошого результату як для медикаментозного, так і для хірургічного лікування простих хронічних середніх отитів. Однак іноді доводиться звертатися до інших захворювань та станів, які схильні пацієнта до цього типу запалення.