У 1970-х роках у Фінляндії був високий рівень смертності через ішемічну хворобу серця, яка є серцево-судинною хворобою, пов'язаною з ожирінням. У відповідь на цю проблему уряд Фінляндії вирішив співпрацювати з ВООЗ (Всесвітньою організацією охорони здоров’я) в рамках програми з питань харчування, яка: а) зменшила споживання насичених жирів; б) збільшила споживання фруктів та овочів та в) споживання солі.
Стратегія, використана в проекті, була наступною:
ЗМІ
Медіа-кампанії були проведені з метою інформування людей про здоровіші альтернативні продукти, ніж ті, що мають велику кількість насичених жирів.
Вага дітей контролювався через школи. У школах забороняли цукристі напої. А заняття зі спорту та харчування були включені до навчальних програм.
Всім дітям у школах дали безкоштовний обід. Харчування в коледжах субсидувалось. Ці страви разом із стравами, що подаються у лікарнях, офісах та установах, регулювались своїм змістом.
Було розроблено законодавство, яке вимагало маркування вмісту солі в різних продуктах харчування. Субсидії на молоко підтримувала компанія vasa, надаючи пріоритет вмісту білка в молоці.
В результаті цієї програми темпи зростання ожиріння в цій країні зменшуються. З 1980 по 1991 рр. Збільшення ожиріння становило від 1% до 4%, що нижче, ніж 7%, що відбулися у Великобританії. Програма також мала сильний вплив на ожиріння серед дітей у Фінляндії, де вона стала однією з європейських країн із найнижчою поширеністю дитячого ожиріння - 13%.
Цитовані джерела:
Північно-східна обсерваторія охорони здоров'я. "Ожиріння та надмірна вага у Європі та уроки Франції та Фінляндії". (2005). Університет Дарема, кампус королеви, стор. 6-7.