Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

хірургічні

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Іспанська хірургія є офіційним органом Іспанської асоціації хірургів (AEC) та Іспанського товариства торакальної хірургії (SECT), обидва наукові товариства охоплюють більшість загальних та грудних хірургів, а також інші субспеціальності іспанської хірургії. Журнал є найкращим показником технічного та концептуального розвитку іспанської хірургії таким чином, що на його сторінках, подібно до еволюції, яку пережила хірургія у світі, все більше уваги приділяється біологічним та клінічним аспектам хірургічної патології, перевищуючи таким чином оперативну дію, яка в минулому була головним акцентом уваги в цій галузі медицини. Зміст журналу структуровано за розділами «Оригінали», «Огляди», «Клінічні примітки» та «Листи до редактора», а статті відібрані та опубліковані після ретельного аналізу відповідно до міжнародних стандартів.

Індексується у:

SCIE/JCR, Index Medicus/Medline, IBECS, IME

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Вступ
  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Вступ
  • Методи
  • Статистичний аналіз
  • Результати
  • Обговорення
  • Конфлікт інтересів
  • Бібліографія

Завданнями дослідження було визначити фактори, пов'язані з тривалим післяопераційним перебуванням (ПЕ) у пацієнтів з резекцією кишечника внаслідок хвороби Крона (CD) за допомогою мультимодального протоколу реабілітації (МРТ).

Були включені пацієнти, прооперовані в період з січня 2013 р. По грудень 2015 р. Для МРТ дотримувались 8-бального протоколу. Досліджуваними змінними були: вік, стать, ПЕ, АСК, локалізація та характер CD, наявність перианальної хвороби, індекс Харві-Бредшоу, попередня резекція, тип поточної операції (малоінвазивна проти лапаротомії) та Клавієн-Діндо. Проведено інференційне дослідження для виявлення факторів, пов’язаних з РЕ> 6 днів та багатовимірною логістичною моделлю.

52 пацієнти прооперовані. Медіана ПЕ становила 8 днів (ІР: 5-11). При однофакторному аналізі локалізація (L1 проти L2-3), закономірність (B2 проти B3), існування перианальної хвороби, попередня операція, тип проведеної операції, Харві-Бредшоу та клас Клавієна -Dindo всі вони були пов’язані з ТЕЛА менше або більше 6 днів. Економною моделлю, яка найкраще підходить для прогнозування ПЕ> 6 днів, є та, що містить змінну Харві-Бредшоу (АБО: 6,49; 95% ДІ: 1,46-28,8) та тип проведеної операції (АБО: 0,23; 95% ДІ: 0,05 -0,95).

Тривале перебування після резекційної хірургії при КР більше пов'язане з типом або тяжкістю захворювання та проведеною операцією, ніж з іншими характеристиками пацієнта. Хворі на КР потребують гарної координації між реабілітацією, МРТ та перекладом післяопераційної допомоги.

Метою цього дослідження було визначити фактори, пов'язані з тривалим післяопераційним перебуванням (ПС) у пацієнтів, оперованих з резекцією кишечника з приводу хвороби Крона (CD), включеної в розширену програму відновлення (ERP).

Ми включили пацієнтів, прооперованих з приводу компакт-диска в період із січня 2013 року по грудень 2015 року. ERP була організована за 8-бальним протоколом. Досліджуваними змінними були: вік, стать, ПС, АСК, локалізація та тип КР, наявність перианальної хвороби, індекс Харві-Бредшоу, попередня резекція, тип операції (малоінвазивна проти лапаротомії) та Клавієн Діндо. Інференційне дослідження було проведено для виявлення факторів, пов'язаних з PS> 6 днів та багатовимірним аналізом.

Всього було прооперовано 52 пацієнти. Медіана PS становила 8 днів (IR: 5-11). При однофакторному аналізі розташування (L1 проти L2-3), тип (B2 проти B3), наявність перианальної хвороби, попередня операція, тип проведеної операції, індекс Харві-Бредшоу та Клавієн-Діндо були пов'язані з PS> або 6 днів містили змінну Харві-Бредшоу (АБО: 6,49; 95% ДІ: 1,46-28,8) та тип операції (АБО: 0,23; 95% ДІ: 0,05-0, 95).

Тривале післяопераційне перебування після резекції кишечника при КД більше пов'язане з типом або тяжкістю захворювання та типом проведеної операції, ніж з іншими факторами пацієнта. Пацієнтам з КР потрібна хороша координація між реабілітацією, ERP та післяопераційним лікуванням .

Застосування низки періопераційних заходів, заснованих на рандомізованих дослідженнях, які разом відомі як "швидка хірургія" (FTS), "посилене відновлення після операції" (ERAS) або, також по-іспанськи, програма посиленого відновлення (PRI) ), з метою зменшення стресу (та його реакції), спричиненого серйозним хірургічним втручанням, глибоко змінив практику періопераційної медицини за останні 10 років 1 .

FTS поєднує ряд елементів, які починаються під час хірургічної індикації, після визнання ризику та індивідуальних потреб пацієнта, з метою оптимізації їх лікування до (реабілітації), під час та після операції. Застосування та стандартизація протоколу FTS вимагає тісної співпраці всіх фахівців, які беруть участь у процесі, а також активної участі самого пацієнта та його родини.

Опубліковані результати протоколу FTS, застосованого до значної кількості хірургічних процедур, і було показано, що його застосування спричиняє нижчий рівень медичних ускладнень - з подальшим зменшенням витрат - і коротший термін перебування в лікарні, що покращує загальну ефективність системи охорони здоров’я з прийнятними показниками госпіталізації. Спочатку запропонований для вибраної серії пацієнтів, зростаючий попит на серйозні оперативні втручання у пацієнтів з високим ризиком вимагає подальших удосконалень, які повинні включати процедурний підхід, заснований на фактичних даних.

Мало що відомо про результат програми STF, яка застосовується до пацієнтів із запальним захворюванням кишечника (ВЗК), яким потрібна серйозна операція 2,3. Пацієнти з хворобою Крона (CD), які є кандидатами на хірургічне втручання, становлять особливу групу, переважно молоду, із симптомами та тривалою слабкістю, нестійкими до медикаментозного лікування або з незворотними пошкодженнями кишечника, складними клінічними проявами з абсцесами, свищами або запальною масою, посилюється анемією, дефіцитом заліза, фармакологічною імуносупресією та гіпотрофією 4. Незважаючи на це (або, можливо, через це), важливо оптимізувати періопераційне ведення цих пацієнтів, які, з іншого боку, є частиною деяких заходів, що складають протоколи FTS.

Завданням цього дослідження було вивчення факторів, пов’язаних з тривалим післяопераційним перебуванням (ПЕ) (як ознака результату протоколу FTS) у пацієнтів, оперованих з приводу ШКТ шлунково-кишкового тракту (за винятком ізольованих проктологічних операцій).

Були включені всі пацієнти з КР, які потребували планових серйозних операцій на черевній порожнині (резекція шлунково-кишкового тракту або стенозопластика) в період з січня 2013 року по грудень 2015 р. Були включені записи пацієнтів, зібрані в перспективі та послідовно з бази даних про підтримку активності., який містить конкретний розділ для ВЗК, і ми доповнили пошук базою госпітальних епізодів. Виключені випадки екстреної або напівтермінової операції, ізольованої анальної хірургії або такої, яка призначена лише для виконання або закриття продихів.

Більшість випадків передопераційно оцінювала мультидисциплінарна група з ІБС (хірурги, гастроентерологи та рентгенологи). Протокол періопераційної допомоги загалом був таким самим, як і для інших типів колоректальної хірургії; Однак були застосовані заходи щодо зменшення передопераційного сепсису (попередня пункція внутрішньочеревного, тазового або заочеревинного абсцесів), інтенсивне лікування ентеральним або парентеральним харчуванням проводилось для передопераційного недоїдання (ІМТ менше 18 кг/м 2, більша втрата ваги до 10 % за останні 6 місяців або рівень сироваткового альбуміну нижче 3 г/дл), а дефіцит заліза коригували, якщо це можливо. Що стосується передопераційних ліків, біологічні або імунодепресивні препарати не призупиняли до операції (за винятком пацієнтів із попереднім сепсисом, у яких лікування було призупинено за тиждень до операції), однак дози стероїдів були призупинені або зменшені до мінімально можливої ​​дози, коли хірургічні показання будуть вирішив.

Для періопераційного догляду дотримувались 8-точкового протоколу FTS: 6-годинне голодування для твердих речовин та 2 години для прозорих рідин з вуглеводним напоєм, профілактика післяопераційної нудоти та блювоти, збалансована анестезія, малоінвазивна хірургія (MIC), мультимодальність знеболення морфіки (передопераційний габапентин та місцеві анестетики та НПЗЗ післяопераційно), обмежуюча рідинна терапія, рання пероральна дієта (на ранок після втручання) та запрограмована мобілізація (з конкретними цілями).

Досліджуваними змінними були: вік на момент операції, стать, рік хірургічного втручання, РЕ в днях, ступінь АСК, поточне розташування CD, поточна картина CD, наявність або анамнез перианальної хвороби, індекс активності Harvey-Bradshaw 5 ( клінічні дані анамнезу та фізичного обстеження, зібрані на момент хірургічного показання), попередні операції на черевній порожнині, поточний тип операції (ІМК проти лапаротомії) та ступінь післяопераційних ускладнень (Клавієн-Діндо 6).

Як ІМС, були згруповані лапароскопічні хірургічні втручання за допомогою одного порту та мультипорту, при яких допоміжна лапаротомія (транссумбільна або Пфаннестіель, відповідно) проводилася виключно для розрізу товстих мезосів або проведення екстракорпорального анастомозу після внутрішньотелесної мобілізації сегмента, що підлягає резекції (або сегментів) для стенозопластики). Однопортовий підхід був обраний переважно для ілеоцекальної резекції через дистальний стеноз, тоді як багатопортова лапароскопія була кращою у випадках, пов'язаних із запальною масою або свищами. У випадках, коли проводили вхідну лапаротомію, її проводили через середню лінію.

Аналіз результатів проводився у відділенні клінічної епідеміології лікарні за допомогою програми STATA (StataCorp. 2013. StataStatistic Software: Release 14.1. CollegeStation, TX: StataCorp LP).

Дані описуються з використанням найбільш підходящих статистичних даних для природи та шкали вимірювань кожної змінної: абсолютна та відносна частоти у відсотках, а також середнє та стандартне відхилення для безперервних змінних, або медіана та міжквартильний діапазон, якщо розподіл даних передбачає це.

На першому етапі можливі фактори ризику, пов’язані з тривалим ПЕ (> 6 днів), аналізували одноваріантно, як кількісно, ​​так і категорично, з метою виявлення змінних, що мають статистичну значимість, за допомогою t Стьюдента (U Mann-Whitney ) або Пірсона χ 2 (тест Фішера). Ті, що виявили рівень значущості нижче 0,20, були включені в багатовимірну логістичну модель поетапно, зберігаючи ті змінні, які незалежно та суттєво пов'язані з РЕ> 6 днів.

Загалом прооперовано 52 пацієнти із середнім віком 41 рік (IR 36-53); 48% були жінками. У таблиці 1 наведені дані, що стосуються досліджуваних змінних. Ми бачимо, що медіана ПЕ становила 8 днів (ІР: 5-11). У 46% пацієнтів ТЕЛА була рівною або менше 6 днів, у 25% - між 6-10 днями та у 29% ТЕЛА> 10 днів. Місце поточної хвороби було клубової у 58%, і 50% пацієнтів мали захворювання з перфоративним малюнком. У 38% пацієнтів в анамнезі були попередні операції на кишечнику з приводу КР, хоча 62% із серій перенесли операцію із застосуванням методів ІМС. Одному пацієнтові потрібна була повторна операція через анастомотичну дегісценцію, необхідність резекції та реанастомозу, без стоми та інших післяопераційних випадків (2% Clavien-Dindo IIIb).