регіональний

Ми поспілкувались із редактором літературно-мистецького журналу Sikoly, який у 2010 році став лауреатом премії «Журналіст року» щоденника «Magyar Szó».

Регіональний, національний та глобальний

- Інтерв’ю із Золтаном Шандором

Сіколи приємно розширює сприйняті або реальні межі угорської літератури у Воєводині. Ви можете відчути, що знайомі люди складають редакційну колегію, регулярно читаючи публікацію та на презентаціях.

Нас усіх приваблює журнал Scream?

Ваші майстерні унікальні. Останній із них був організований навколо таємничого зникнення Антал Хармат.

Ми приділяємо багато уваги роботі в майстерні, яка не обов'язково повинна бути майстернею для людей, які фізично присутні в одному місці. Майстерня створюється не співіснуванням, а спільною творчістю. Коли декілька авторів самостійно створюють всю свою авторську роботу, яка в поєднанні з іншими авторськими творами вже утворює фрагмент мозаїки більшого художнього твору, і цей складний твір за межами складових частинок здатний представити нові перспективи. Так було створено Щоденно (псевдо) щоденник, який складався із щоденникової записи 30 авторів; або серія оповідань на основі фотографій; майстер-класи під назвою Horror local; так звані наше подвійне число, що містить мікрорези; збори хайку або серія хайбунів; і, отже, твір «Таємниче зникнення Антал Гармат», опубліковане у нашому 26-му випуску, було створене двадцятьма авторами, приховуючи в шкірі членів сім'ї героя, друзів та знайомих, абсолютно незалежних один від одного, на основі попередньої редакційної редакції інструкція з короткої біографії головного героя, його враження про зниклу людину, створюючи таким чином справжній роман. Очікується, що найближчим часом Antal Harmath вийде окремою роботою у форматі електронних книг.

Список ваших публікацій також дуже різноманітний. Вірші, новели, романи, потім драма. Розширюється (текстовий) простір.

Як ми знаємо, стипендія Гіона потрібна. Над чим ти працюєш?

Ви вивчаєте право, працюєте працівником Képes Ifjúság, з 2004 року в Magyar Szó або у трудових відносинах, з 2008 року редагуєте розділ внутрішньої політики. Ви жили в Музлі, але довгий час у Суботиці ...

Завдяки своїй журналістській роботі я переїхав із Музли до Суботиці п’ять років тому. Цікаво, що мій крок збігається зі створенням моєї прози, натхненної минулим мого рідного міста. Коли я прибув до Суботиці, моє горе походження стало для мене ще більш вираженим, і тут мене просто вразило те, скільки я привіз із собою Музли, Надьбецкерека, Баната. Хоча я живу тут майже п’ять років, я не думаю, що все-таки став Суботицею. Я сприймаю Суботицю як крихку та віддалену, але також можливо, що я крихка та віддалена. Я насправді не намагався брати участь у культурному житті міста, правда, інші мене теж не заохочували. Одне можна сказати точно: я, який виріс на березі Беги та Тиси, ніколи не звикну до того, що в Суботиці немає річки.

Леннерт Тімеа

Фото в лідері зроблено Едвардом Молнаром.

Золтан Шандор народився в 1973 році в Надьбецкереку. Продовжив навчання на юридичному факультеті Університету Нового Саду. Протягом семи років він був президентом художньої сцени Яноша Сівері в Мусла. В даний час він є співробітником щоденної газети «Magyar Szó» та головним редактором літературно-мистецького журналу «Sikoly». У 2010 році він виграв премію «Журналіст року» від Magyar Szót. Його літературні праці на сьогоднішній день були нагороджені літературною премією Яноша Герцега в 2011 році. На сьогодні опубліковано чотири незалежні томи, останній раз - у 2006 р. Під назвою eMese. Він живе в Муслані та Суботиці.