Походження шпинату
Шпинат походить із Близького Сходу, ймовірно, із Давньої Персії. Вирощується більше 2000 років. Вже у VII ст. До Китаю воно дійшло в 16 столітті, коли король Непалу відправив цей овоч у подарунок імператору Китаю. У Європі лише IX ст. Це було відомо в 16 столітті, коли сарацини вторглися в Сицилію, звідки його перевезли маври до іспанців (той факт, що деякий час він був відомий як іспанський овоч), а звідти він потрапив до Англії в середині -1500-ті. Шпинат, також відомий як шпинат, - це однорічна рослина, яка виростає до 30 см у висоту.
Вживання шпинату
Шпинат можна їсти як у вареному, так і в сирому вигляді. Сирий шпинат на смак м’який, злегка кислий і чудово поєднується з салатами. Дитячий шпинат - найпоширеніший вид шпинату, ідеальний вибір для салатів, занадто молодий для приготування. Листя шпинату у дитини гладкі, смак трохи солодкий і містить менше щавлевої кислоти, ніж інші сорти шпинату. Зазвичай ми можемо купувати дитячий шпинат у попередньо вимитому та розфасованому вигляді в магазинах майже цілий рік. Цікаво, що згідно зі статистичними даними, оборот шпинату зріс на 300% після того, як його також можна було придбати як промитий та розфасований продукт у гіпермаркетах. Сезон шпинату припадає на весняні місяці (квітень-травень), і ціна є найнижчою. Ви також можете їсти шпинат сирим, але найздоровіший спосіб зробити це - нагріти його протягом 1 хвилини в гарячій воді. Додатковою перевагою 1-хвилинної термічної обробки є те, що вона зменшує кількість оксалатів (щавлевої кислоти) у шпинаті та допомагає виявити приємно м’який, солодкий, характерний смак овочів, тоді як листя зберігають яскраво-зелений колір і не втрачають багато своїх поживних речовин.
Вітаміни та мінерали в шпинаті
Поживна цінність шпинату надається вмістом білка, мінеральної солі та вітамінів. 30% вмісту сухої речовини в листі - це білки. Серед вітамінів вміст вітамінів А і С є значним, хоча більша частина останнього розчиняється під час варіння. Шпинат містить багато каротиноїдів, таких як бета-каротин, який є попередником вітаміну А. Він також містить багато антиоксидантів каротиноїдів, які називаються лютеїном. Кілька досліджень показали, що регулярне вживання темно-зелених листових овочів забезпечує певний захист від різноманітних видів раку. Дослідження, проведене в 1994 році в Гарвардському університеті, показало, що багата каротиноїдами дієта знижує ризик вікової дегенерації жовтої плями, протилежної причини сліпоти в літньому віці. Центральна частина сітківки ока була рідше пошкоджена у людей похилого віку, які їли багато зелених листових овочів.
Він містить корисні для нашого організму корисні речовини в концентрованому вигляді. До таких поживних речовин належать марганець, який діє як антиоксидант, мідь, цинк, вітамін Е та селен; енергозабезпечуючий вітамін В1, вітамін В2 та ніацин; кальцій і фосфор, що відповідають за цілісність кісток; харчові волокна для сприяння травленню; білки для нарощування м’язів; протизапальні жирні кислоти омега-3; і триптофан, який сприяє спокійному сну. Шпинат також є корисним джерелом фолієвої кислоти, тому його вживання особливо рекомендується вагітним жінкам, оскільки це допомагає запобігти порушенням закриття нервової трубки. У народній медицині шпинат рекомендується проти високого кров’яного тиску, анемії та запорів. Шпинат містить багато калію - елемента, який відіграє важливу роль у регуляції артеріального тиску. Шпинат - ідеальний вибір не лише завдяки тому, що він багатий поживними речовинами, але й тому, що він низькокалорійний: приблизно 180 г вареного шпинату містить лише 41 калорію!
Шпинат та оксалати
Шпинат - один із овочів, що містить велику кількість оксалатів. Це сполуки, знайдені в природі (рослини, тварини, людина), які при концентруванні можуть спричинити кристалізацію та проблеми зі здоров’ям (хороший приклад тому - камені в нирках). Тому, якщо у вас є проблеми з нирками або жовчним міхуром, вам краще вживати шпинат. Якщо вам потрібна велика кількість кальцію, майте на увазі, що високий вміст оксалатів у шпинаті обмежує засвоєння кальцію. Ця речовина пов'язує залізо і кальцій у шпинаті, тим самим пригнічуючи їх засвоєння. Дослідження показали, що слід їсти багато шпинату, щоб щавлева кислота в ньому мала більш серйозний вплив на споживання кальцію. Одночасне вживання добавок вітаміну С та шпинату може сприяти утворенню каменів у нирках та сечовому міхурі, оскільки один із цих типів утворюється в результаті осадження кристалів, утворених з щавлевої кислоти.