Ринопластика популярна у пацієнтів, які незадоволені розміром або формою носа. На додаток до естетичних переваг, відомих кожному, ринопластика перетворилася на втручання, яке також лікує проблеми з диханням після травми або хвороби.
Метою ринопластики є зміна форми носа на те, що бажає пацієнт, зберігаючи при цьому його функціональність, враховуючи структуру всього обличчя та тип шкіри.
Пластичні хірурги поєднують мистецтво науки та ринопластику для досягнення успішних і стійких результатів.
Короткі факти про ринопластику:
Вік: Загалом, ринопластиками мають бути дорослі, оскільки ріст обличчя у підлітків та молодих людей може впливати на зовнішній вигляд та функції носа з часом.
Виняток становлять люди з вродженою вадою, наприклад, з відкритим небом.
Ринопластика також можлива для підлітків, якщо вони знають про процедуру та мають повну згоду батьків. В ідеалі, нижня межа хірургічного втручання становить 15 або 16 для дівчат та 17 або 18 для хлопців.
Здоров’я: Пацієнти повинні мати загальний стан здоров’я. Пощастить, якщо вони навіть не палять, оскільки куріння зменшує кровотік і збільшує ймовірність загибелі тканин.
У поєднанні з випрямленням носової перегородки ринопластика не тільки підвищує впевненість у собі, але й полегшує дихання.
Ризики: Перед ринопластикою важливо, щоб хірург переконався, що пацієнт повністю розуміє процедуру з її перевагами та потенційними ризиками.
Ринопластика є безпечною процедурою, але важливо, щоб її проводив лише фахівець з пластичного хірурга.
У деяких клініках беруть зразки з носа пацієнта та очікуваного післяопераційного вигляду за допомогою пристрою 3D-зображення. Ці інструменти призначені лише для навчальних цілей і не гарантують абсолютно однакових результатів. Тим не менше, вони допомагають пацієнту уявити очікувані результати та почуватись комфортніше перед операцією.
Очікуваний результат: ринопластика може випрямити носове сідло, змінити форму носового кінчика, змінити носові манжети або збільшити та зменшити розмір і форму цілого носа.
Тривалість: Ринопластика займає близько 1,5-3 годин і зазвичай є амбулаторною процедурою.
Методи: При закритій ринопластиці роблять надрізи в ніздрях, що обмежує можливі зміни. У разі відкритої ринопластики роблять надрізи між і всередині ніздрів.
В обох випадках ці розрізи добре заживають і навряд чи помітно рубцюються.
Якщо для зміни носа потрібен додатковий хрящ, його зазвичай видаляють із хрящової частини носової кістки. У разі повторної ринопластики (наприклад, пошкодження процедури у разі корекції) хрящ також може бути взято з вушної раковини, ребер або тіла донора.
Рідка ринопластика або без різу анестезія та хірургічне втручання без хірургічного втручання.
В цьому випадку вводять гіалуронову кислоту і змінюють форму носа без розрізів.
Відновлення після ринопластики.
Після процедури пацієнти можуть очікувати легкий та помірний дискомфорт-біль, який можна добре полегшити за допомогою ліків.
На першій стадії одужання соціальний контакт може бути обмежений через набряк обличчя, можливі синці під очима або носіння носової скоби. Через тиждень після операції потрібно носити зовнішньо-внутрішній носовий бандаж, який захищає носову кістку і хрящ.
Крім того, рекомендується уникати більш важких вправ протягом двох-трьох тижнів, таких як бігове плавання тощо Слід уникати носіння окулярів протягом приблизно чотирьох-п’яти тижнів.