П.Ф. Альмайда-Паган, Інститут аквакультури. Університет Стерлінга та В. Рубіо, IEO, Океанографічний центр Мурсії - 4 листопада 2011 р

рибах

ХАРЧОВА ПОВЕДІНКА
Харчова поведінка - це складний процес, що складається з послідовного ряду фаз і стадій, які починаються з сприйняття можливої ​​їжі і закінчуються рішенням тварини прийняти або відхилити зазначену їжу (Касумян, 1997). У риб усі органи чуття беруть участь у засвоєнні їжі (зір, запах, смак, механорецепція). Сенсорна інформація, що утворюється при захопленні джерела їжі, інтегрується центральною нервовою системою тварини, яка видає наказ їсти її чи ні, і вроджені та вивчені фактори втручаються в цю інтеграцію (асоціативне навчання).

МЕТОДОЛОГІЇ САМОГОДЕННЯ
Для вивчення харчової поведінки риб були розроблені різні методології самовідбору, за допомогою яких рибам надається система годівлі «по меню», в якій вони можуть вибирати між різними дієтами та вживати кількість їжі, яку вони хочуть. Таким чином можна отримати інформацію про те, що, скільки і навіть коли риба воліє їсти. Це системи реєстрації, оснащені датчиками, які повинні активуватися розподільниками риби та їжі або годівницями, здатними доставляти точну кількість їжі при активації датчиків, усі вони підключені до комп’ютера, який реєструє сигнал у реальному часі та передає з датчика дистриб'ютору. Система може бути укомплектована системою для збору, виявлення та кількісної оцінки гранул з'їденої їжі.

З цих досліджень було показано, що риби здатні вибирати між різними джерелами їжі, щоб досягти збалансованого кінцевого раціону, зі специфічним складом макроелементів, який ідеально пристосований до фізіологічних потреб виду, а також до їх їжі звички (м’ясоїдні або всеїдні). Отже, цей раціон є “мішенню” для риб, яку вони захищають, навіть якщо умови експерименту відрізняються. Також було продемонстровано існування ритмів годівлі у риб та важливість адаптації систем годівлі до цих ритмів для оптимізації їх продуктивності (Madrid et al., 2001).

СПЕЦИФІЧНИЙ ВИБІР
Використання інкапсульованих дієт дозволяє працювати з дієтами, складеними із чистих макроелементів, оскільки не потрібно гранулювати корм, щоб пропонувати його тваринам. Таким чином, вдалося спостерігати існування специфічних механізмів відбору поживних речовин у риб (Almaida-Pagán et al., 2006). Макроелементи мають невеликі молекули, які дієтично діють як білки, вуглеводи та жири, що спостерігалося у ссавців, які розрізняються органами чуття тварин (Касумян, 1997). У риб здається, що ці механізми працюють подібним чином і що вони можуть спеціально активувати регуляторні механізми навіть на рівні після прийому та після поглинання, за відсутності сенсорної інформації про їжу.

ПЕРСПЕКТИВИ
Дослідження, проведені з використанням методів годування на вимогу, підтверджують, що відбір макроелементів повинен вивчатися разом із регулюванням споживання риби. З інкапсуляцією дієт починається новий етап, який вже виробляється, і який, безсумнівно, дасть важливі результати в цій науковій галузі. Серед можливих застосувань цієї методики є аналіз ефективності в рибі альтернативних джерел білка та жиру, без впливу цих досліджень на наявність у цих джерелах можливих речовин, що генерують привабливість або відторгнення через їх органолептичні характеристики та ін., 2011).

Ці методи також є дуже корисним інструментом для розробки сезонних дієт, пристосованих до змін, які зазнає метаболізм риб стосовно температури або розмноження, і які вимагають змін у потребах різних макроелементів (Рубіо та ін., 2008).