Саркома Юінга є рідкісний тип раку який зазвичай вражає дітей віком до 20 років та з’являється в кістках, найчастіше в руках, ногах, ребрах, хребті та тазу. У деяких випадках пухлина може з’являтися поза кісткою, в м’яких тканинах, які її оточують.
Якщо саркоми кісток зустрічаються рідко, то у Юінга це тим більше. Цей тип саркоми кісток або м’яких тканин вражає в основному дітей та молодь, і найвища поширеність виявляється у другій декаді життя - до 9-10 випадків на мільйон жителів на рік. Рідко він з’являється у дітей до 5 років і старше 30 років, і дещо частіше зустрічається у чоловіків.
Це пояснюється Іспанська асоціація проти раку (AECC), в якому перераховані різні типи, що входять до сімейства цього типу саркоми, серед яких: примітивна периферична нейроектодермальна пухлина; екстраскелетна саркома Юінга, нейробластома дорослих; дрібноклітинна злоякісна пухлина грудно-легеневої області (пухлина Аскіна); дрібноклітинна паравертебральна пухлина; і атипова саркома Юінга. На цей час причини саркоми Юінга невідомі.
Саркома Юінга: як вона проявляється
- біль в ураженій області, як правило, найчастіший симптом.
- Це можна представити як патологічний перелом (перелом з травмою, яка за звичайних умов не призвела б до перелому кістки).
- У деяких випадках a грудоподібна пухлина що може бути відчутним.
- При цьому типі саркоми лихоманка, втома або втрата ваги, що, як правило, пов’язано з розповсюдженими справами.
Прогноз та лікування
Лікування саркоми Юінга буде залежати від локалізації, її розміру та того, чи є це локалізована пухлина або така, що має метастази. Його підхід повинен бути мультидисциплінарним, як для постановки правильного діагнозу, в якому братимуть участь різні фахівці (хірург-ортопед, рентгенолог та гістопатолог), а також для встановлення остаточного лікування.
Виживання від цієї саркоми зростає в останні роки завдяки прогресу мультимодальних методів лікування, тобто тих, що поєднують хіміотерапію, хірургію та променеву терапію. Таким чином, 5-річне виживання зросло з 44% до 68% (локалізовані випадки), а за 10 років - з 39% до 63%. Поліпшення спостерігались також у метастатичних випадках.