Наприкінці травня безперервне опитування «Як справи, Словаччина?» Запропонувало респондентам репрезентативного опитування низку типових ситуацій, які можуть становити ризик виникнення ризику коронавірусу. Результати показують, що старші респонденти радять батькам віддавати своїх дітей до школи, і ми сприймаємо подорож на літаку як ризик набагато більше, ніж відвідування кінотеатру. Як і австрійці, ми усвідомлюємо необхідність звільнення в післякарантинний період.
Проект «Як справи, Словаччина?» Протягом тривалого періоду моніторингу ставлення жителів Словаччини під час цього періоду. Опитування ініціювали дослідницька компанія MNFORCE, комунікаційне агентство Seesame у співпраці з Інститутом соціології Словацької академії наук та Інститутом досліджень соціальних комунікацій Словацької академії наук. Наразі в березні, квітні та травні проводились великі опитування та аналізи. Завдяки співпраці словацьких та австрійських дослідників, дослідження порівнює погляди жителів цих сусідніх країн на подальший розвиток.
Що б ви порадили батькам школяра?
Третя хвиля дослідження «Як справи, Словаччина?» Запропонувала респондентам кілька ситуацій, які можуть означати підвищений ризик зараження коронавірусом.
У першому питанні респондентів попросили порадити батькам у вирішенні питання, чи повертати своїх дітей до школи. Характеристики двох респондентів відіграють ключову роль у їх підході до цього питання - проблеми освіти та коронавірусу. У той час як 23,1% респондентів з початковою або середньою освітою без GCSE повністю погодились із твердженням A, що відбиває дітей від участі у школі, лише 5,9% студентів університету погодились з цим твердженням. У той час як респонденти з вищою освітою частіше радили батькам віддавати своїх дітей до школи, тоді як респонденти, які боялись хвороби, частіше радили своїм дітям залишатися вдома. Окрім цих двох факторів, роль відігравав і вік респондентів. Респонденти старшого віку частіше рекомендували відправляти дітей до школи.
Що б ви порадили відпочиваючим чи любителям кіно?
Інші дві подані ситуації стосувались рекомендацій подорожувати у відпустці літаком та відвідувати кінотеатр. Респонденти вважали авіаперевезення дуже ризикованими, оскільки 46,1% з них повністю висловилися за твердження, що перешкоджає авіаперевезенням. У цьому випадку стримування пов’язане із занепокоєнням респондентів - чим більше респонденти заявляли про занепокоєння коронавірусом, тим частіше вони не рекомендували авіаперевезення. Чоловіки та жінки підходили до представленої ситуації значно по-різному. Наразі лише 37,6% чоловіків повністю погодились із твердженням А, яке не рекомендує літати на літаку, аж 54,3% жінок відмовлять друга від такої поїздки.
"Більш обережний підхід до потенційного ризику для здоров’я жінок відповідає вже опублікованим результатам досліджень. Як справи, Словаччина? - Жінки заявили про більш високе почуття загрози від коронавірусу, вони більш послідовно носили завісу та уникали суспільства під час карантину. Ми також знаємо зі статистичних даних про профілактичні огляди, що жінки підходять до них більш дисципліновано, ніж до чоловіків ". говорить Барбара Лаштікова з Інституту досліджень соціальних комунікацій Словацької академії наук.
У цьому наше бачення майбутнього відрізняється від бачення Австрії?
Спільно з командою австрійських дослідників, що займаються проектом "Цінності в умовах кризи" Дослідження "Як справи, Словаччина?" Включало запитання з точки зору респондентів щодо того, як слід продовжувати життя після коронарної кризи, які одночасно задавали респонденти в Австрії.
На всі п’ять запитань респонденти мали можливість позначити відповіді за семибальною шкалою. На кожному кінці шкали було одне твердження. У таблицях наведені відповіді респондентів у відсотках, а також середня відповідь за шкалою від 1 до 7.
Першою дилемою став захист навколишнього середовища від економічних показників країни. Хоча в Австрії було незначне переважання прихильників охорони навколишнього середовища та стійкості, у Словаччині наголос на економічних показниках трохи переважав. У Словаччині молоді респонденти частіше висловилися за перший варіант.
Другою дилемою, запропонованою респондентам, був вибір між купівлею дешевших іноземних продуктів та більш дорогих вітчизняних. У цьому випадку відповіді респондентів в обох країнах були дещо подібнішими, але акцент на вітчизняних продуктах був дещо вищим в Австрії. У Словаччині придбання дорожчих вітчизняних товарів більше підтримували молоді та освіченіші респонденти.
Існувала більша різниця між відповідями в Австрії та Словаччині при виборі права на роботу та вимоги "сповільнити". В обох країнах переважали прихильники уповільнення темпів після коронарної кризи; в Австрії це переважання було більш вираженим, ніж у Словаччині. У Словаччині вимога послабити тиск на роботу на роботі була більш сильна у відповідях молодих респондентів.
Попит на повернення свобод після коронарної кризи явно панував в обох країнах, але значно сильніший в Австрії. Частково тому, що, можливо, тому, що - як ми з’ясували у квітні - населення Австрії набагато менше боялося коронавірусу, ніж жителі Словаччини. Попит на повернення особистих свобод у Словаччині висловлювали частіше молоді та освіченіші респонденти.
І Австрія, і Словаччина належали до менш постраждалих країн Європи. Вибираючи між можливістю для менш постраждалих країн більше підтримувати країни, що постраждали від кризи, або для того, щоб кожна країна в ЄС несла відповідальність сама за себе, в обох країнах прихильники останнього варіанту трохи переважали. У цьому випадку різниця у відповідях респондентів була найменшою у двох країнах. У Словаччині молоді респонденти частіше підтримували солідарність із постраждалими від коронавірусу країнами.
«Порівняння відповідей респондентів у Словаччині та Австрії добре відповідає уявленню про Австрію як компанію, яка має сильніших прихильників стійкості та постматеріалістичних цінностей. У Словаччині наближаються відповіді молодих респондентів. Незважаючи на те, що Австрія має сильніші економічні показники, ніж Словаччина, в обох країнах існує невелика переважаюча думка, що постраждалі від коронавірусу країни повинні більше допомагати собі ". зазначає Мілослав Бахна з Інституту соціології Словацької академії наук.
Дослідження, що використовуються для Словаччини:
Як справи, Словаччина?, Травень 2020 р., MNFORCE, Seesame, SÚ SAS та ÚVSK SAS, 25.- 28.5.2020, N = 1000
Дослідження, що використовуються для Австрії:
Інтернет-опитування "Цінності в кризі", Травень 2020, N = 1 976
Використовуване дослідження є репрезентативним для онлайн-населення Словаччини та Австрії.