Фактори ризику серцево-судинних захворювань у працівників закладу, що надає медичні послуги, Колумбія

Фактори ризику серцево-судинних захворювань у людей, які працюють у колумбійському закладі охорони здоров'я

Хесус Е. Діас-Реальпе, Джуліана Муньос-Мартінес та Карлос Х. Сьєрра-Торрес

Ключові слова: Поширеність, фактори ризику, серцево-судинні захворювання, Колумбія (джерело: DeCS, BIREME).

Ключові слова: Поширеність, фактор ризику, серцево-судинні захворювання, Колумбія (джерело: MeSH, NLM).

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання (ССЗ) є однією з найбільших проблем охорони здоров’я у світі, є основною причиною смерті, що спричиняє 17 мільйонів смертей на рік. ССЗ відповідає за 32 мільйони коронарних подій та цереброваскулярних інцидентів, з яких у розвинених країнах від 40 до 70% смертельних випадків. За оцінками, ця проблема набагато більша в країнах, що розвиваються, і вважається, що мільйони людей страждають від факторів ризику, які часто не діагностуються, таких як високий кров'яний тиск, куріння, діабет, гіперліпідемія та неправильне харчування (1).

ССЗ є інвалідним і дорогим, спричиняючи в усьому світі 43 мільйони років, прожитих з обмеженими можливостями, і втративши понад 147 мільйонів років здорового життя (2). У Латинській Америці цей суб'єкт відповідає за 3 мільйони років інвалідності та 9 мільйонів років здорового життя (3). ССЗ зачіпає всі соціально-економічні шари, однак близько 85% спостерігається в країнах з низьким або помірним доходом (1). У Колумбії ССЗ є другою причиною смерті, яку лише перевершує насильство (4).

Насторожує, що в останнє десятиліття ССЗ зростає як причина захворюваності та смертності в країнах з низьким та середнім рівнем доходу; частково через наслідки глобалізації, опосередковані агресивними маркетинговими та масовими комунікаціями, які запрошують нових груп населення до ризикованого способу життя (куріння, вживання алкоголю, нездорова дієта) (5).

Поняття фактора ризику серцево-судинних захворювань застосовується до тих біологічних ознак та набутих звичок, які частіше зустрічаються серед хворих на серцеві хвороби у порівнянні із загальною популяцією, що дозволяє ідентифікувати групи населення з більш високим ризиком розвитку захворювання. наступні роки (6). В даний час фактори ризику серцево-судинних захворювань згруповані на модифікуються та не модифікуються. Модифікуються такі, що сприйнятливі до змін або шляхом поліпшення способу життя, або за допомогою фармакологічної терапії, а ті, що не піддаються модифікації, такі, які неможливо змінити, такі як вік, стать та спадковість (7).

Ці фактори ризику відповідають за 75% епідемії ССЗ у світі; однак важливість кожного фактора ризику є відносною і може відрізнятися в різних групах населення (1). Визначення цих факторів та їх розподіл у популяції є важливим, оскільки є дані, що, вживаючи заходів проти цих факторів, ризик ССЗ може бути значно зменшений (8,9).

У цьому контексті метою цього дослідження було встановити поширеність визнаних факторів ризику ССЗ серед популяції працівників установи, що надає послуги медичного обслуговування (IPS) у місті Попаян, Колумбія.

Описове спостережне дослідження в поперечному перерізі було проведено серед працівників ІПС (клініки другого рівня), яка надає медичні послуги в місті Попаян, у період з жовтня 2004 року по травень 2005 року. Критеріями включення повинен був бути час скріплення менше або дорівнює 1 року в установі та звітувати про історію гігієни праці та показники глікемічного аналізу за останній семестр 2004 року. До участі були запрошені всі працівники закладу (n = 120), з яких 96 (80%) добровільно погодились взяти участь у дослідженні та підписали інформовану згоду. Комітет з питань етики з наукових досліджень Університету Кауки, за межами дослідницької групи, розглянув та затвердив виконання цього дослідження відповідно до існуючих міжнародних та національних норм (10,11).

Для збору інформації була розроблена процедура з двома компонентами. Першим був опитувальник, який застосовувався до історії праці для отримання даних про тести рівня глюкози та ліпідного профілю в крові, які обробляли професіонали, що працюють у лабораторії того ж закладу, використовуючи стандартизовані та перевірені методи для такої обробки. Друге - це структуроване опитування, яке застосовувалось особисто до кожної людини на робочому місці, щоб дізнатись про соціодемографічні змінні, сімейну та особисту історію серцево-судинних захворювань, куріння, вживання алкогольних напоїв, фізичну активність та дієту на робочому місці. Минулого року.

Споживач щонайменше 1 сигарети на день вважався "курцем", людиною, яка кинула палити більше або дорівнювала 6 місяців до опитування, як "колишній курець" і "некурящий" серед людей які заявили, що на час опитування не вживали тютюну. Для споживання алкоголю вважалося низьким, якщо споживання було від одного до двох разів на місяць 6 і 10 напоїв; помірний, якщо прийом був раз на тиждень від 1 до 10 напоїв; або високий, якщо споживання було два і більше разів на тиждень і більше 10 напоїв (12). Всіх тих людей, які виконували менше 150 хвилин фізичної активності на тиждень, вважали фізично "неактивними"; тих, хто досяг або перевищив цей рівень, вважали фізично "активними" (13).

Під час співбесіди артеріальний тиск встановлювали за допомогою каліброваних ртутних сфігмоманометрів на правій руці, коли людина сиділа та відпочивала; Враховуючи гіпертонічну хворобу для всіх пацієнтів із систолічним артеріальним тиском, що перевищує або дорівнює 140, діастолічний артеріальний тиск, діастолічний артеріальний тиск більше або дорівнює 90 мм рт. Ст., Або з анамнезом медичного діагнозу артеріальної гіпертензії. Індекс маси тіла (ІМТ) розраховували на основі зросту та ваги, виміряних каліброваними датчиками висоти та вагами, за формулою ІМТ = вага (кг)/зріст (м²), і всі люди з ІМТ вважалися надмірною вагою більше 25, таким чином в тому числі перед ожирінням та ожирінням. Людина вважалася діабетиком, якщо рівень глюкози натще перевищував 124 мг/дл. Що стосується ліпідного профілю, то нормальними значеннями були такі, що становлять менше 200 мг/дл загального холестерину, менше 150 мг/дл тригліцеридів, а також значення більше 35 мг/дл у чоловіків та більше 45 мг/дл у жінки на холестерин ЛПВЩ. Дисліпідемія розглядалася у тих осіб, які мали одне або кілька змін у ліпідному профілі (14,15).

Для встановлення харчових звичок був проведений харчовий анамнез, в якому враховувались щоденне, щотижневе та випадкове споживання їжі за останній рік. Аналіз поживності проводили з посиланням на таблицю складу харчових продуктів, а результати були уподібнені рекомендаціям щодо кілокалорій та поживних речовин для населення Колумбії (16). Дієта вважалася атерогенною, якщо велике споживання насичених жирів перевищувало споживання поліненасичених жирів у два рази, велике споживання простих та рафінованих цукрів та низьке споживання клітковини.

Для статистичної обробки та аналізу даних була побудована база даних у SPSS версії 13.0 для Windows (SPSS Inc., Чикаго, Іллінойс, США). Безперервні змінні виражали із середнім значенням ± стандартне відхилення, а дискретні змінні виражали у частотах та пропорціях. Згодом було проведено двофакторний аналіз, щоб визначити зв'язок між соціодемографічними та поведінковими змінними з відносним ризиком (АБО) артеріальної гіпертензії (ГТ), дисліпідемії та надмірної ваги та ожиріння. Крім того, 95% довірчі інтервали (95% ДІ) були розраховані для кожного АБО та скориговані для віку та статі.

Зі 120 працівників, запрошених до участі у дослідженні, загалом 96 (80%) були набрані добровільно. 96 учасників мали 100% інформації, яку запитували в анкеті.

У таблиці 1 наведені соціально-демографічні характеристики досліджуваної сукупності. Середній вік (± стандартне відхилення) становив 41,17 ± 6,57 року, коливався в межах від 25 до 55 років, а найбільша група населення становила від 41 до 50 років (52%). Що стосується статі, то переважала жіноча стать із співвідношенням жінка/чоловік 2,3: 1. Більша частина населення мала партнера, переважно шлюб (37/56) та вільний союз (19/56), а найбільша група населення була зосереджена у соціально-економічному прошарку III (59,5%). Як очікувалось для медичного закладу, більшість населення мали рівень освіти, що перевищує або дорівнює повній середній школі (90,6%). 94,8% населення не мали особистої історії ССЗ, 3,1% мали порушення мозкового кровообігу та 2,1% іншого типу ССЗ. З іншого боку, 58,3% населення повідомили про сімейну історію ССЗ.

здоров

У таблиці 3 наведено результати зв’язку між деякими соціодемографічними та поведінковими змінними з ризиком (АБО) ХТ, дисліпідемією та надмірною вагою та ожирінням. Значення ймовірності (p) вказують на ті АБО, які були значущими. Як видно з таблиці, ризик ХТ був вищим у чоловіків порівняно з жінками, у осіб старше 40 років, у людей з низькою освітою (менше або дорівнює середній школі), у курців та у тих, хто ІМТ більше 25. Що стосується дисліпідемії, то більший ризик був виявлений у осіб старше 40 років та з низькою освітою. З іншого боку, ризик зайвої ваги та ожиріння був пов’язаний із низьким рівнем навчання та курінням сигарет.

Це дослідження показує високу поширеність поведінкових та біологічних факторів ризику ССЗ. Серед немодифікованих факторів ризику з найбільшою поширеністю були чоловіча стать та вік (> 40 років); Серед модифікуваних поведінкових факторів ризику було вживання алкоголю, фізична бездіяльність та атерогенна дієта; а серед біологічно модифікованих - дисліпідемія, надмірна вага та ожиріння. Коста-риканське дослідження Ернандеса показує, що 77,6% населення мають два або більше фактори ризику ССЗ (17), дані дуже схожі на дані цього дослідження та дані, описані іншими колумбійськими дослідниками (6,18). Аналогічним чином результати цього дослідження схожі на результати, про які повідомляється в міжнародній науковій літературі проектом MONICA (19).

Хоча поширеність курців у цьому дослідженні була досить низькою (12,5%), куріння асоціювалося з ризиком НТ (АБО = 4,0, 95% ДІ = 0,85-18,52). Поширеність куріння у цьому дослідженні була нижчою, ніж у дослідженні Carmen (26,9%) (20) та у дослідженні ENFREC II (22,7%) (21). У дослідженні MONICA частка курців коливається від 34 до 64% ​​у чоловіків та від 3 до 52% у жінок (19). Що стосується споживання алкоголю, 18,7% досліджуваної популяції повідомили про помірне та високе споживання алкогольних напоїв, що було нижчим, ніж у дослідженні Carmen (37,4%) у Колумбії (20), і вище, ніж повідомляли Bustos et al. у Чилі (13,2%) (22).

Поширеність неактивних людей у ​​вільний час становила 56,3%, що менше, ніж у дослідженні Кармен, у 68,8% (20) і вище, ніж у дослідженні Сан-Ігнасіо, у 43,7% (2,3).

Поширеність НТ (11,5%) у цьому дослідженні нижча, ніж у інших дослідженнях в Колумбії, таких як ENFREC II (14%) (21) та дослідженні Кармен (16,7%) (20). Однак це можна пояснити тим фактом, що серед досліджуваної популяції вік коливався від 25 до 55 років, і відомо, що найвища поширеність ГТ виявляється у людей старше 55 років; За даними ВООЗ, поширеність НТ коливається від 15% до 37% серед дорослого населення (1).

Поширеність дисліпідемії (75%) та гіперхолестеринемії (51%), виявлена ​​в цьому дослідженні, вища, ніж у лікарні Сан-Ігнасіо (23) та серед населення Кармен (20), проведених у Боготі. Високу поширеність дисліпідемії можна пояснити споживанням атерогенної дієти (82,3%) у досліджуваній популяції.

Поширеність надмірної ваги або ожиріння, про яку повідомляється у цьому дослідженні (43,8%), подібна до досліджень, проведених у Колумбії, де було зареєстровано 42% (23) та 43,3% (20), та в Чилі, де 47,7% (22). В даний час поширеність ожиріння зростає у більшості країн і вважається глобальною епідемією, що має серйозні наслідки для здоров'я населення світу (24). Фрамінгемське дослідження зафіксувало, що ожиріння є незалежним фактором ризику ССЗ (25).

У цьому дослідженні більш високий ризик розвитку НТН був пов’язаний із змінними статевими ознаками чоловічої статі (АБО = 3,8), віком> 40 років (АБО 6,4), освітою& lt вторинні (АБО = 3,9), куріння (АБО = 4,0) та надмірна вага або ожиріння (АБО = 4,8). Крім того, існував значний зв’язок між віком> 40 років (АБО 2,7) та навчанням у школі & lt вторинна (АБО = 3,7) та підвищений ризик розвитку дисліпідемії. Для ожиріння та надмірної ваги було виявлено значну зв'язок із шкільним навчанням & lt вторинні (АБО = 2,4) та куріння (АБО = 3,8). Слід зазначити, що гіпертонія, дисліпідемія, надмірна вага та ожиріння є одними з основних факторів ризику ССЗ (1). Хоча обсяг вибірки у цьому дослідженні порівняно невеликий, ці асоціації узгоджуються з іншими великими дослідженнями, такими як проект MONICA (19).

Цілком можливо, що відмінності в популяціях, проаналізованих у різних дослідженнях, суттєво обмежують порівняння результатів. Однак це дослідження могло б стати відправною точкою для проведення досліджень на рівні населення, які не мають обмежень щодо обсягу вибірки для інституційних досліджень. Крім того, результати, знайдені тут, повинні послужити формулюванню нових стратегій втручання як на первинному, так і на вторинному рівнях для зменшення поширеності факторів ризику ССЗ у постраждалій популяції.

Дякую. Автори висловлюють подяку директорам та працівникам клініки Антоніо Наріньо з Інституту соціального забезпечення в місті Попаян за їх участь та співпрацю у проведенні цього дослідження.

1. Всесвітня організація охорони здоров’я. Звіт про охорону здоров’я за 2002 рік: зменшення ризиків, сприяння здоровому життю. Женева, Швейцарія: ВООЗ; 2002. с. 1-230.

2. Анонім. Нові фактори ризику при ішемічній хворобі серця. Медична трибуна 2004; 104: 2-3.

3. Родрігес Дж., Галлардо Х.М. Тягар хвороб у Колумбії 1985-1995 рр. Богота: Міністерство охорони здоров’я, Республіка Колумбія; 1998. с. 60-70.

4. Панамериканська організація охорони здоров’я. Профіль здоров'я Колумбії. У: PAHO. вид. Здоров’я в Америці Т. II, Вашингтон, округ Колумбія: PAHO; 1998. с. 181-193.

5. Консультативна рада. Міланська декларація: технологія позиціонування для обслуговування світового здоров'я серця. 5-а Міжнародна конференція зі здоров’я серця. Мілан, Італія: ВООЗ; 2004. с. 1-32.

6. Manzur F, Arrieta CO. Соціологічне дослідження та знання факторів ризику серцево-судинних захворювань на узбережжі Колумбії Карибського басейну (Карибське дослідження). Рев Коломб Кардіол 2005; 12: 122-8.

7. Пірсон Т.А., Блер С.Н., Даніелс С.Р., Еккель Р.Х., Фейр Дж.М., Фортманн С.П. Рекомендації AHA щодо первинної профілактики серцево-судинних захворювань та інсульту. Тираж 2002; 106: 388-91.

8. Бахру А, Ерлінгер Т.П. Відмова від куріння та фактори ризику серцево-судинних захворювань: результати третього національного обстеження здоров’я та харчування. PLoS Med 2005; 2: e160.

9. Magnus P, Beaglehole R. Справжній внесок основних факторів ризику у коронарні епідемії: час покласти край міфу "лише на 50%". Arch Intern Med 2001; 161: 2657-60.

10. Світова медична асоціація. Гельсінська декларація. Орв Хетіль 1965; 106: 1715-6.

11. Міністерство охорони здоров’я. Постанова No 8430. Сантафе-де-Богота, округ Колумбія: Міністерство охорони здоров'я, Республіка Колумбія; 1993. с. 1-13.

12. Девідсон Р, Рейстрік Д. Обґрунтованість опитувальника коротких даних про алкогольну залежність (SADD): короткий опитувальник для самооцінки для оцінки алкогольної залежності. Br J Addict 1986; 81: 217-22.

13. США Департамент охорони здоров'я та соціальних служб. Фізична активність та здоров’я: Доповідь генерального хірурга. Атланта, США: США Департамент охорони здоров'я та соціальних служб; 1996. с. 85-151.

14. Колумбійське товариство кардіологів. I національний консенсус щодо діагностики та лікування системної артеріальної гіпертензії. Clínicas Colombianas de Cardiología 1998; 1: 115-75.

15. Колумбійське товариство кардіологів. I національний консенсус щодо виявлення, оцінки та лікування дисліпопротеїнемій у дорослих. Clínicas Colombianas de Cardiología 1998; 1: 177-268.

16. Колумбійський інститут добробуту сім'ї. Склад таблиці колумбійської їжі. Богота: Міністерство охорони здоров'я, Республіка Колумбія; 1978. с. 1-95.

17. Ернандес В.І. Фактори ризику серцево-судинних захворювань серед промислового населення в провінції Картаго. Преподобний Костаррік Салюд Публіка 2000; 9: 55-64.

18. Barrera E, Ceron N, Ariza MC. Знання та фактори ризику серцево-судинної системи та їх взаємозв'язок із наявністю артеріальної гіпертензії. Коломб Мед 2000; 31: 20-2.

19. Грегор Р.Д., Бата І.Р., Іствуд Б.Д., Вольф Х.К. Десятирічні тенденції факторів ризику серцево-судинних захворювань серед населення МОНІКА округу Галіфакс. МОНІТОРИНГ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ТЕРМІНАНТІВ, ЩО ВИРОБЛЯЮТЬСЯ ІСОРНО-СУДОВІ ХВОРОБИ. Can J Cardiol 1998; 14: 1017-24.

20. Гомес Л.Ф., Сампер Б., Кабрера Г., Еспіноса Г., Матеус Ж.К., Гомес Л.К. Серцево-судинні фактори ризику в місті Санта-Фе в місті Богота. Результати, отримані в демонстраційній зоні Кармен. Районний епідеміологічний вісник 2004 р .; 9: 4-13.

21. Міністерство охорони здоров’я. III Національне дослідження здоров’я порожнини рота ENSAB III-II. Національне дослідження факторів ризику хронічних захворювань - ENFREC II. Том II Куріння. Богота, округ Колумбія: Міністерство охорони здоров'я, Республіка Колумбія; 1999. с. 48-76.

22. Бустос П, Аміго Н, Артеага А, Акоста А, Рона Р.Ж. Фактори ризику серцево-судинних захворювань у молодих дорослих. Rev Med Chile 2003; 131: 973-8.

23. Діас-Перілла М, Кордова Д.П. Визначення факторів ризику серцево-судинних захворювань, наявних у пацієнтів, які потрапили до лікарні Сан-Ігнасіо. Lect Nutr 2003; 10: 51-8.

24. Джеймс П.Т. Ожиріння: всесвітня епідемія. Clin Dermatol 2004; 22: 276-80.

25. Губерт Х.Б., Файнлейб М., Макнамара П.М., Кастеллі В.П. Ожиріння як незалежний фактор ризику серцево-судинних захворювань: 26-річне спостереження за учасниками Framingham Heart Study. Тираж 1983; 67: 968-77.