Простори імен

Дії сторінки

Це розлад функції або структури сфінктер Одді, з подальшим порушенням його моторики, що спричиняє зміну жовчі та потоку підшлункової залози. Порушення моторики можуть вражати жовчний або підшлунковий сфінктер, або і те, і інше. Сфінктер дисфункції Одді (DEO) частіше розвивається у пацієнтів з холецистектомією.

ecured

Резюме

  • 1 Клінічна картина
  • 2 Діагностика
    • 2.1 Діагностичні критерії
    • 2.2 Диференціальна діагностика
  • 3 Лікування
  • 4 Ускладнення
  • 5 Джерело

Клінічна картина

Виходячи з характеристик домінуючих скарг, вона відрізняється:

  • біліарний тип, домінують клінічні прояви обструкції жовчних проток (подібно до літіазу жовчних проток)
  • при панкреатичному типі домінують клінічні прояви панкреатиту (нападоподібний біль в епігастрії, зазвичай після їжі), з періодичними епізодами гострого панкреатиту.

Типовий симптом: біль в епігастральній ділянці або в правій підребер'ї, що триває від 30 хв до декількох годин, іррадіює в спину або плече, що викликається їжею та наркотичними знеболюючими препаратами (інші характеристики → Критерії діагностики); він може з’явитися відразу або через кілька років після холецистектомії і може нагадувати симптоми до операції. Пальпація викликає помірну болючість у центральному епігастрії або правій підребер'ї. Можуть виникати типові епізоди гострого панкреатиту, часто повторювані.

Діагностика

  • 1. Лабораторні дослідження: 40 мм рт. Ст. Свідчить про неадекватний сфінктер функції Одді. Манометрія виправдана при біліарному типі II та III типу (після невдалого фармакологічного лікування) та при панкреатичному типі, оскільки вона допомагає передбачити ефективність інвазивної терапії. Якщо манометрія недоступна або не мала успіху, можна провести неінвазивний провокаційний тест: тест на морфін і простігмін.
  • 4. MRCP: для виключення каменів і стриктур в жовчних протоках.
  • 5. Ендоскопія: дуоденоскопія з оцінкою ампули Ватера (за необхідності з взяттям біопсії або мазка щіткою для мікроскопічного дослідження) з метою виключення раку ампули.
  • 6. Ехо-ендоскопія: може виявити мікролітіаз, дозволяє оцінити область ампули Ватера і виключити органічні ураження з великою точністю.

Діагностичні критерії

Безпечна діагностика лише на основі манометрії (проводиться нечасто). На практиці діагностика та класифікація ОЕЗ базуються на клінічній картині, крім лабораторних обстежень та візуалізаційних тестів. Критерії Риму III: епізоди болю, розташовані в правому верхньому квадранті + наявність кожного з наступного:

  • 1) тривалість ≥30 хв
  • 2) симптоми з’являються з різними інтервалами часу, а не щодня
  • 3) біль наростає до постійного рівня
  • 4) біль помірний або досить сильний, щоб порушити щоденну діяльність пацієнта або змусити його негайно звернутися за медичною допомогою
  • 5) дефекація не полегшує біль
  • 6) зміна положення не зменшує біль
  • 7) введення ліків, які нейтралізують соляну кислоту або які уповільнюють шлункову секрецію, не зменшують біль
  • 8) виключено інші органічні захворювання, які можуть бути причиною симптомів; наявність принаймні одного з наступних додаткових критеріїв:
  • а) біль супроводжується нудотою і блювотою
  • б) випромінює в задню або праву підлопаткову область
  • в) розбудити пацієнта вночі.

Якщо активність амілази та ліпази в сироватці крові є нормальною (додатковий критерій: повинна бути підвищена активність амінотрансфераз, лужної фосфатази або підвищена концентрація кон’югованого білірубіну, що демонструє часовий зв’язок із ≥2 епізодами болю) → жовчний сфінктер дисфункції Одді; якщо активність амілази та ліпази в сироватці крові підвищена → дисфункція сфінктера підшлункової залози Одді. Класифікація

Диференціальна діагностика

Інші причини болю в животі. Після виключення жовчнокам’яної хвороби або пухлини в тестах візуалізації та після невдалого випробування лікування інгібіторами шлункової секреції ймовірність ОЕЗ значно зростає.

Лікування

  • 1. Фармакологічне лікування: його ефективність погано задокументована, корисна переважно у пацієнтів з легкими формами та з помірними клінічними симптомами та при всіх формах ОЕЗ типу III. Застосовується трансдермальний нітрогліцерин або VSl, ніфедипін PO або тримебутин PO.
  • 2. Ендоскопічне лікування: користь ендоскопічної сфінктеректомії сумнівна. До цього часу рекомендується, перш за все, для I типу OED та для II та III типів, якщо це підтверджено манометрією. У 10-20% випадків ускладнюється гострим панкреатитом.
  • 3. Хірургічне лікування: трансдуоденальна сфінктеропластика в поєднанні з септопластикою підшлункової залози. Рідко виконується, як правило, у разі повторення стриктури після ендоскопічного лікування.

Ускладнення

Гострий панкреатит (часто повторюваний; найпоширеніше ускладнення ендоскопічної сфінктеректомії), жовчнокам'яна хвороба.