(Переклад Arany Jбnos)
Клавдій, Королівство Данія.
Гамлет, син колишнього короля, племінник сучасності.
Гораціо, Бар Гамлета.
Полоній, fх-kamarбs.
Ліртес, сину.
Вольтіманд,
Корнелій,
Розенкранц,
Гільденстерн, удварфяк.
Острік, придворний.
Пані Удваронч.
Марцелл,
Бернардо, офіцери.
Франциско, солдат.
Райнблд, Людина Полонія.
Століття.
Дух батька Гамлета.
Фортінбрас, Норвежець Кірбліфі.
Гертруда, dбn kirбlynй, мати Гамлета.
Офелія, Полоній лебня.
Панове, гвардійці, офіцери, солдати, актори,
Хаюсок, Хнрадук і Кісерет.
Крім того, гіпотези можна використати лише для відповіді на запитання: чи існувала драма Гамлета до Шекспіра, чи Шекспір був першим драматичним процесором цього вислову? Обидві гіпотези мають захист і нерви. A XVI. В останні два десятих століття вже згадується про драму Гамлета, але, згідно з однією з гіпотез, це не міг бути Гамлет Шекспіра, бо Шекспір, який переїхав до Лондона лише в 1586 році, міг бути набагато молодшим у того часу. Далі, незрозумілі згадки Неша та Лоджі про певні місця в Гамлеті ("Кров жебраком" і "помста Гамлета") не зустрічаються в Гамлеті Шекспіра, і, нарешті, в реєстрі Мереса до 1598 року згадка Гамлета про Шекспір ще не згадується.
Дві гіпотези можуть стояти одна перед одною. Згідно з одним, перед Шекспіром вже була драма Гамлета, автор якої намалював тему з Бельфоресту. Згідно з іншим, Шекспір безпосередньо використовував розповідь про Бельфорест та Гамлет, для чого XVI. наприкінці ХХ століття не більше, ніж перша розробка х Гамлета.
Те, що Шекспір, можливо, обробляв історію Гамлета в ранньому віці, на початку його кар’єри, свідчить про те, що в ту епоху були історичні події, які за своєю схожістю нагадували історію Гамлета. Таким був випадок у 1567 р. Стюарта Марії, чий перший чоловік, лорд Дарнлі, впав від вбивці, і який незабаром пішов до вбивці свого чоловіка, графа Ботвелла. Подібний випадок стався, принаймні за загальноприйнятою думкою, через кілька років у сім'ї Ессекс. Граф Ессекс раптово помер у Дубліні, приписуючи смерть так званому отруті. Через кілька днів його вдова стала дружиною графа Лестера, з яким у нього були заборонені стосунки. Більше того, аналогія йде ще далі: коливається, вагається характер вбитого хлопчика Есекса та його роздуми в його листах - це багато посилань на Гамлета. Є схожість у їхніх зовнішніх відносинах: його вітчим, граф Лестер, дивився на нього так само підозріло, як Клавдій Гамлет, і згадує свого друга графу Саутгемптону, Гамлету та Гораціо.
Дійсно, як трагедія Ореста у невичерпному виконанні помсти, заповіданої Богом, так і трагедія Гамлета в недосконалості валюти через велич його завдання та слабкість сили волі; тобто, іншими словами, вони обидва здатні зробити що-небудь, припустившись трагічної помилки: Орест, тому що він виконує, не вагаючись, Гамлета, бо він вагається виконати обов'язок помсти. Орест вбиває Аегістоста, також вбиває матір рибою; Гамлет, дякуючи матері, також робить Клавдія. Трагічна помилка Ореста - помститися батькові та вбити власну матір; Гамле нерішучись помститися батькові за злочин валюти, його коливання також змушує невинних програти.
Тому що помста, заповідана духом, була не настільки складною, що вона вимагала б стільки турботи та стільки підготовки. Гамлет, законний зрадник, був у набагато кращому становищі, ніж узурпатор Клавдій, ніж Орест, який лише проводжав невідомого друга та вихователя до Аргосу та слабкої іншої людини. Гамлет має право, у нього є друзі, у нього є любов людей. Х законний володар престолу і помста, здійснена під час припливу, мали б в очах всіх колір покарання, а не вбивства. Його друзі, і перш за все Гораціо, я готовий йому у всьому допомогти, поділитися з ним усіма небезпеками. І як люди ставляться до цього, написано, слова ворога, царя, є найбільш достовірними:
Інша причина полягає в тому, що не так з відкритим бухгалтерським обліком,
Велика доброта перед центром,
Який, занурившись у кохання,
Як деякі джерела деревного каменю,
Це також зробить помилку помилкою;
Тож моя стріло, в таку велику бурю легко,
Все це знову повернеться до нового,
Не там, де я їх очолював.
Я можу це зробити зараз, зверху! молитися.
І зараз я роблю: - тоді ми йдемо на небо.
Хіба я так мщу? - Поміркуйте.
Батька вбиває лиходій,
І ось, це єдиний син батька,
Я відсилаю цього ублюдка на небо?
Тому що це приз, винагорода, а не помста.
У мого батька з любов'ю, хліб
Його вбили на честь, коли
зацвіла, як весняна стріла;
І хто знає, не дай Бог, щоб він
Ваш рахунок зараз? ...
... І я помстився,
Якщо вдарити, це очистить вашу душу,
Коли ця велика утра була готова, він зрозумів?
Ні.
І результатом цього «розгляду» є чергове відкладання вчинку, тобто передача себе.
Будь мечем; дізнайся свій жахливий хват.
Потім п’яний, коли спить або вмирає,
Або як ксерокс,
Він робить ставку, лається і робить це,
Смак мого порятунку - ніщо:
Потім я нахиляюся, щоб мати два каблуки
Зв’яжіться, і ваша душа буде благословлена,
І як пекло, там, де він іде, чорне.
"Поміркуй!" Це слово виражає характер Гамлета, в якому криються всі його помилки, усі його нещастя. Розгляд непропорційно завалений рішучістю; він передбачає, переконує, виявляє всі можливі наслідки вчинку, враховує всі сторони, найдрібніші деталі, і море роздумів занурюється в море роздумів. В особі Макбета і Гамлета ми бачимо рівний приклад катастрофічних наслідків, коли баланс інтелекту і волі порушується. Для Макбета натиск рішучості пригнічує обдумування, для Гамлета надмір обговорення забороняє рішучість, і наслідок показує, що небажання Макбета не спричиняє більших руйнувань, ніж Гамлет.
Вперше він з’явився угорською мовою у перекладі Ференча Казінчі в 1790 році, який, проте, був зроблений не за оригіналом, а після німецького перекладу Шредера. Це мало відкрити виступи першого угорського ансамблю в Пешті в 1790 р., Але це було затримано; однак, це сталося пізніше, і навіть у 30-х роках цей розворот відбувся на будайській сцені. У національному театрі було перекладено Петра Вайду, якого в 1868 році замінив Єно Нос, і якщо це можна зробити з кількості вистав, найдраматичніший твір Шекспіра в Гамлеті є найпопулярнішим твором угорською мовою.
Helsingхr. Піднесений простір перед замком.
Francisco хrt бll. Бернардо - це добре.
БЕРНАРДО.
Хто є?
ФРАНЦІСКО.
Не так: стояти і відповідати: хто ти?
БЕРНАРДО.
Хай живе король!