ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ Топ

шлунок

Кавуновий шлунок (GAVE) - так називають зовнішній вигляд слизової оболонки шлунка антрального відділу внаслідок розширення його капілярів. Це рідкісна причина (близько 4%) не варикозної кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Це виявляється в основному у літніх жінок, часто пов’язаних із цирозом печінки (з портальною гіпертензією або без неї), хронічними захворюваннями нирок, аутоімунними захворюваннями (феномен Рейно, системний склероз, синдром Шегрена), серцевими захворюваннями та у пацієнтів, які перенесли гемопоетичну клітину пересадка.

Це проявляється як кровотеча з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, часто хронічне та приховане, рідко гостре, що призводить до анемії. Рідко протікає безсимптомно.

Діагноз грунтується на типових ендоскопічних знахідках у слизовій оболонці антрального відділу шлунка. Під час ендоскопії верхніх відділів шлунково-кишкового тракту в слизовій оболонці шлунка спостерігається велика кількість розширених і звивистих капілярів (ектазій), які, як правило, розташовані в антральній області, утворюючи лінії вздовж слизових складок, які сходяться на пілорусі, це те, що називається зображення шлунку кавуна або ДАЛИ. Вади розвитку можуть також виглядати як розсіяні та неправильні вогнища, або бути в області кардії. При натисканні ендоскопічним щипцем ураження бліді. Ці ендоскопічні дані слід диференціювати від тих, що спостерігаються при гіпертонічній гастропатії при цирозі печінки та портальній гіпертензії (які зазвичай спостерігаються в тілі та очному дні шлунка і характеризуються мозаїчним зображенням слизової, наявністю червоних плям та петехій) і при гастриті.

1. Безсимптомні ураження, без кровотечі: не потребують лікування.

2. Симптоматичні ураження: їх лікування переважно ендоскопічне, переважно термоабляція проводиться за допомогою коагуляції плазми аргону (зазвичай необхідні кілька сеансів лікування, розділених інтервалом у кілька тижнів). Зменшення кровотечі та зменшення потреби у переливанні крові досягаються у 50-80% випадків. Через високий ризик рецидиву рекомендується щорічне ендоскопічне спостереження та, якщо необхідно, повторити лікування. Повідомлялося про хороші результати при ендоскопічному перев’язуванні як альтернативній терапії.

Коли ендоскопічна терапія неефективна, слід розглянути питання про гормональну терапію препаратами естроген-прогестерону або аналогами соматостатину (октреотид). Інші використовувані препарати: талідомід, антагоністи серотоніну, транексамова кислота, глюкокортикоїди та циклофосфамід (дані про ефективність цих методів лікування обмежені).

Коли ураження дуже великі, а задовільних результатів не вдається отримати за допомогою ендоскопічної та фармакологічної терапії, розгляньте можливість хірургічного лікування (антректомія).

3. Симптоматичне лікування: добавки заліза та переливання крові, якщо це необхідно.