У тексті слова діляться лише в тому випадку, якщо вони не підходять до кінця рядка. Ми ділимо лише багатоскладові слова, тобто. односкладові слова, такі як вовк, палець, ой, тато не розділяють.
Ділимо слова
1) На стику найменших значущих частин слів (так звана морфема). Це поділ слів на основі їх змістовного поділу.
-
Ми відокремлюємо односкладові або багатоскладові префіксні морфеми, наприклад, пікап, зліт, попередня стрілянина, блокування, стрілянина, постсловацька, поділ, ігнорування, підполковник, супернападник - словацький, молодий -молодь, проти гравця, сузір'я, змова, суб-кришиться, суб-мінор, суб-підкорений, суб-піднімається, воскрешає, в конструкторі, середній, транс-література, син-хронічний. Нескладові префікси v-, s-/z-, vz- не відокремлюються, напр. писати, колоти, діяти, писати, знести, підняти, запалити.
Ми відокремлюємо дериваційні морфеми (словотвірні суфікси), починаючи з приголосної або групи приголосних, напр. вибір, суд-ка, друг-ка, театр, ко, Масіль-це, Аргентина, Голландія-Голландія, французько-грецька, калібр, цегляна кладка, машинна шашка, лорд-рік, річний, польський, потворний, м'який, незмінний.
Ми відокремлюємо граматичні морфеми (відмінок та особові суфікси), починаючи з приголосної, напр. хлопці (форма іменника guy), lords (форма іменника lord), argument-mi (форма іменника аргумент), accede, accede (дієслівні форми accede), не залишати, не залишати (форми дієслово не залишати), два (форма числа два/два), три (форма числа три).
Ми відокремлюємо слова в складних словах (частинах складних слів) на складеному кордоні, напр. Браті-слава, Слов-нафт, Слов-насіння, бос-лікар, шестикутник, багатоцільовий, багатоголосовий, геометрія, теологія, відеопрокат. Ми не відокремлюємо сполучний вокал від першої частини слова: вода-вода, землетрус, поворот-хвіст.
2) На складі інтерфейсу. У цьому випадку мова йде про поділ слів на основі їх звукового поділу.
-
Якщо між двома голосними (дифтонгами, голосними та дифтонгами, складами r, l, а, е та голосними чи дифтонгами) є одна приголосна, ми ділимо слово перед приголосною, напр. що-на, робота-що-ти, білий, вл-на, струс, ти-ба, С-та-ва, ка-ме-нар, па-ра-бо-ла, ііа-ра, біе- ліа- reт, zna-change (форма іменника).
Якщо між двома голосними є група з двох приголосних (дифтонги, голосні та дифтонги або склад r, l, а, е та голосна або дифтонга), ми розділяємо слово на межі розділу між двома приголосними, напр. все, все, урожай, масло, кохання, тікання, Мекка, маска, батьки (форма іменника батько), хлопці (форма іменника). хлопчик), квіти (форма іменника квітів), спинки (форма іменника спини), pas-ca, Pop-rad, An-na, mot-to.
Якщо між двома голосними є група з трьох і більше приголосних (дифтонги, голосні та дифтонги або склад r, l, а, е та голосні або дифтонги), і всередині групи приголосних немає морфемного інтерфейсу (або ми цього не усвідомлюємо) перший), склади (в кінці першого рядка), інші приголосні до наступного складу (на початку наступного рядка), напр. ses-tra, англійська, pas-tva, lin-gvistika, завтра, špen-dlík. Правила словацького правопису. 3., модифікований та доповнений вид. Братислава: Веда 2000. Використання цього тексту регулюється Законом № 618/2003 зб. зі змінами (закон про авторське право).
Ми також розділяємо слова на місці зустрічі двох голосних, що належать до різних складів, напр. ide-al, ідеал, lèce-um, гімназія-um, glori-ola, ide-ov, individu-um, individu-ami (форма слова individuu), індивід, струм, розподіл, целлюлоза, розпад - istika, altru-izmus, galimati-bash, gladi-abtor, pi-onier, bedu-in, ka-olin.
Важливі примітки: Якщо морфемний поділ слів недостатньо чіткий або ми цього не знаємо, ми віддаємо перевагу поділу на склади (поділ на інтерфейсі складу), напр. нав-сяти, отримувати (форма іменника дохід), орендна плата (форма іменника рента). Ми можемо віддати перевагу силабічному поділу навіть тоді, коли основна морфема закінчується голосною, а суфіксальна морфема починається з групи приголосних, напр. leteta-dlo i lietad-lo, гірничодобувна промисловість, Лаос та Лаос. Додаткові назви, утворені суфіксом -n від узятих слів на -cia, в яких чергувались приголосні c/и, можна розділити за морфемним принципом, напр. комерційний, функціональний або відповідно до силабічного принципу, напр. комерційний, функціональний. У незрозумілих випадках із групою приголосних ми можемо застосувати подвійний поділ, напр. індивідуальне та індивідуальне, функція та функція.
Якщо ми розділяємо складені слова, записані дефісом, замість цього дефіса, ми пишемо дефіс в кінці першого та на початку наступного рядка (повторіть дефіс), напр. Назви Австро-Угорщина поділяються на Австрія- (в кінці першого рядка) та -Uhoria (на початку наступного рядка), слово словацько-чеська до словацько-чеської частини, широка до широкої та далеко до науково-технічного. - і -технічного. Якщо слово з однаковим звучанням пишеться з дефісом, ми повторюємо дефіс (дефіс пишемо в кінці першого рядка і на початку другого рядка), якщо воно пишеться без дефіса, ми не повторюємо дефіс (дефіс пишемо лише в кінці першого рядка). слово культурно-політичне (щодо культури та політики) поділяється на частину культурно-політичне, слово культурно-політичне (щодо культурної політики) ділиться на частину культурно-політичне.
Які слова ми не ділимо
- компоненти (букви) ch, dz, dž, які позначають спеціальні звуки (кожен компонент в цілому завжди позначає лише один голос), напр. rú-cho, me-dza, Me-dzilaborce, ha-jam (форма дієслова кидати), gun-ji, Dobru-ji. Якщо це не позначення одного голосу, а двох спеціальних голосів, що належать до різних морфем, ми розділяємо слова між цими голосами, напр. багатоголосий, від землі, від-запитай;
компоненти ia, тобто iu, які використовуються для позначення дифтонгів у побутових та одомашнених словах, напр. čia-ra, bie-ly, cu-dziu (форма прикметника іноземна назва), павич, павич, павич (форми прикметника назва павич), свідоцтво (форма іменника сертифікат);
компонент io, який використовується при транскрипції з кирилиці на латиницю, напр. Фіо-дор, Панфіо-ров, Богатий-ріов, мат-ріош-ка;
Джерело: словацькі правила правопису. 3., модифікований та доповнений вид. Братислава: Наука 2000.