Інформація для лікуючих лікарів
Тимчасова непрацездатність особи оцінюється та одночасно вирішується відповідним лікуючим лікарем, який
- лікар загальної практики або лікар, що спеціалізується в галузі спеціалізації Гінекологія та акушерство, з яким особа уклала угоду про надання медичної допомоги щодо оцінки та вирішення питання про тимчасову непрацездатність особи при наданні амбулаторної допомоги, або
- лікар інституційного закладу призначений постачальником з точки зору оцінки та прийняття рішення про тимчасову непрацездатність особи при наданні інституційної допомоги.
Якщо лікуючий лікар вирішив питання про тимчасову непрацездатність особи, він видає довідку про тимчасову непрацездатність за встановленою формою, і визначити схему лікування людини.
Тимчасова непрацездатність починається з того дня, коли відповідний лікар виявляє захворювання згідно з міжнародною класифікацією хвороб (§ 3, параграф 1 Закону № 576/2004 Coll.), яка вимагає тимчасової непрацездатності. Якщо охорона здоров’я надається працівникові після закінчення робочої зміни тимчасова непрацездатність починається наступного календарного дня.
Лікуючий лікар може визнати особу тимчасово непрацездатною заднім числом до трьох календарних днів на підставі медичного висновку стоматологічної служби невідкладної допомоги, амбулаторної служби невідкладної допомоги чи інституційної служби екстреної допомоги.
Особа, посвідка про тимчасову непрацездатність, яку видав лікуючий лікар інституційного догляду, зобов’язана з’явитися до свого лікуючого лікаря, що надає амбулаторну медичну допомогу, протягом трьох днів з дня виписки з медичного закладу закладу.
Якщо тимчасова непрацездатність буде підтверджена з порушенням законодавчих норм (видана некомпетентним лікарем, не визнана з моменту встановлення діагнозу або підтверджена більш ніж через три дні), Агенція соціального страхування не надаватиме право на допомогу за хворобою.
Якщо характер хвороби дозволяє це, компетентний лікар амбулаторної допомоги може, як правило, дозволити тимчасово непрацездатним прогулянки, які одночасно визначають час з урахуванням природи захворювання. Лікуючий лікар може змінити час виїздів, скасувати виїзди та, з серйозних причин, дозволити зміну місця проживання особи під час тимчасової непрацездатності на підставі її попереднього запиту. Час виїзду та зміни місця проживання особи під час тимчасової непрацездатності фіксується лікуючим лікарем у довідці про тимчасову непрацездатність та в медичній документації тимчасово непрацездатної особи.
Якщо особа отримує грошові виплати під час тимчасової непрацездатності, лікуючий лікар видає їй картку за встановленою формою із зазначенням тривалості тимчасової непрацездатності в останній день календарного місяця, до якого триває тимчасова непрацездатність .
Якщо після закінчення тимчасової непрацездатності стан здоров'я особи погіршується, компетентний лікар видає нове свідоцтво про тимчасову непрацездатність із зазначенням "Продовження тимчасової непрацездатності". Лікуючий лікар видасть нове свідоцтво про тимчасову непрацездатність з дати, зазначеної як день працездатності особи за попереднім листом про тимчасову непрацездатність. Нове свідоцтво про тимчасову непрацездатність може бути видане не пізніше дня, зазначеного як день працездатності особи за попереднім свідоцтвом про тимчасову непрацездатність.
(Умови визнання та підтвердження тимчасової непрацездатності були змінені 1 липня 2014 року. Цього дня закон № 185/2014 Coll., Зміни до Закону № 578/2004 Coll., Про медичних працівників, чинності, Положення також внесло зміни до Закону № 576/2004 Coll. про охорону здоров’я, послуги, пов’язані з наданням медичної допомоги, та про внесення змін до деяких актів із змінами та доповненнями (Закон про охорону здоров’я) у Новому положенні про охорону здоров’я Закон про догляд також встановлює принципи визнання тимчасової непрацездатності щодо іноземних країн та держав-членів Європейського Союзу.
Що стосується ефективного використання фондів медичного страхування, Агенція соціального страхування передбачає, на основі Закону № 461/2003 зб. з питань соціального страхування страхувальника Агентства соціального страхування та одержувачів медичного страхування, контролю за оцінкою працездатності та контролю за дотриманням режиму лікування. Крім того, нагляд за дотриманням положень розділу 12а Закону про охорону здоров’я здійснює орган, уповноважений видавати дозвіл на надання медичної допомоги (самоврядний регіон), або Словацька лікарська палата, яка видала ліцензію на виконувати самостійну медичну практику.