Тоді саме тому, що радянська влада заарештувала Белу Ковача, генерального секретаря Незалежної партії дрібних власників (FKGP), цього дня в 1947 році за його опозицію комуністам. Його депортували до Радянського Союзу, де він провів у неволі вісім років спочатку в ГУЛАГу, а потім, з 25 вересня 1951 р., У Московській центральній тюрмі Міністерства державної безпеки.
Це був перший крок на шляху, на якому Комуністична партія ліквідувала своїх опонентів і почала будувати тотальну диктатуру. Справа стала символом зневаги демократії та свобод, що характеризує комунізм майже 50 років.
Руберт Бергхоффер (93): “Дуже скоро люди втратили надію” Фото: Іштван Білік (серія GULAG)
За оцінками Чорної книги комунізму та архівних досліджень кількість жертв комунізму становить близько 100 мільйонів у всьому світі. У Центральній та Східній Європі кількість жертв голоду, таборів примусових робіт або страт сягає одного мільйона.
Однак жертвами системи є також люди, яких ув'язнили, допитували, катували, стигматизували, переслідували за свою групову чи релігійну приналежність. Кожен, кого комуністи позбавляють можливості вільно діяти та обирати, фізично та психічно скалічений.
Чорна книга комунізму також була видана в Угорщині до 80-ї річниці захоплення більшовиків. Його автори (Стефан Куртуа, Ніколас Верт, Жан-Луї Панне, Анджей Пачковський, Карел Бартосек та Жан-Луї Марголін) вже багато років проводять архівні дослідження по всьому світу.
За словами Стефана Куртуа, кількість жертв, в яких можна звинуватити комунізм, у Радянському Союзі становить 20 мільйонів; 65 мільйонів у Китаї; Один мільйон у В’єтнамі; Два мільйони в Північній Кореї; Два мільйони в Камбоджі; Один мільйон у Східній Європі; 150 000 в Латинській Америці; 1,7 мільйона в Африці; 1,5 мільйона в Афганістані.
Каталін Геральт (92): "Я не хотіла спускатися на вугільну шахту (...) Це потрапило у світ мого ока" Фото: Іштван Біелік (серія GULAG)
Міжнародний комуністичний рух і комуністичні партії, які так і не прийшли до влади, мають близько 10 000 жертв.
На думку Куртуа, через величину кількості жертв також можна вважати законним підняття питання про відповідальність. Потрібно говорити не лише про безпосередню відповідальність, а й про відповідальність комуністичних партій у Західній Європі. Чи все це заохочувалось; але крім того, навіть навмисне ігнорування (ігнорування) подій слід вважати гріхом.
За словами Куртуа, є багато причин, чому жертви комунізму займають менше місце в історичній пам’яті Західної Європи, ніж жертви нацистів. Тому сьогодні ми маємо менше інформації, багато архівів, які ще не оброблені.
Марія Ваннер (96): "Я не можу стерти це з пам'яті" Фото: Іштван Білік (серія GULAG)
Вісімнадцять років тому була заснована премія жертвам, які змогли зберегти свою віру, угорщину та наполегливість як комуністи під час комунізму.
Нагорода Parma fidei - Щит віри була заснована в 2002 році Белою Горват, дрібним депутатом парламенту та письменником Тібором Гюрковичем.
Нагорода вручається щороку з нагоди Дня пам’яті жертв комунізму - цього року сестрі Імре Маргіт Агота, греко-католицькому монаху-базиліку.