Затверджений текст рішення про зміни, ев. No: 2017/06764-ZME
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
20 мг/100 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 20 мг рутозиду тригідрату та 100 мг аскорбінової кислоти.
Допоміжні речовини з відомим ефектом: кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 0,025 г лактози моногідрату.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Таблетка, вкрита плівковою оболонкою.
Лінзоподібні таблетки майже від білого до кремового кольору.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Цей препарат призначається дорослим та дітям віком від 3 років для лікування підвищеної крихкості та проникності капілярів при гіповітамінозі вітаміну С.
4.2 Дозування та спосіб введення
Дорослі зазвичай приймають по 1-2 таблетки тричі на день. Тривалість лікування залежить від характеру захворювання. У важких випадках дозу можна збільшити до 5-8 таблеток на день.
В якості запобіжного заходу рекомендується вводити препарат протягом приблизно 1 тижня.
Якщо він добре переноситься, АСКОРУТИН можна застосовувати протягом тривалого часу.
Дітям віком від 3 років щодня дають по 1-2 таблетки залежно від ваги або віку.
У важких випадках дозу можна збільшити до максимуму:
Вік
Максимальна добова доза
3-4 таблетки на день
3 - 6 таблеток на день
3 - 8 таблеток на день
В якості запобіжного заходу рекомендується вводити препарат протягом приблизно 1 тижня.
Якщо він добре переноситься, АСКОРУТИН можна застосовувати протягом тривалого часу.
Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, з великою кількістю рідини. Їх можна приймати під час їжі та натщесерце.
4.3 Протипоказання
Підвищена чутливість до діючих речовин або будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1.
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Пацієнти зі схильністю до утворення каменів у нирках мають ризик оксалатних каменів при прийомі високих доз аскорбінової кислоти.
У пацієнтів з важкими порушеннями функції нирок (включаючи пацієнтів, які регулярно проводять програму гемодіалізу), регулярне вживання аскорбінової кислоти може призвести до гіпероксалемії та можливих осалатних опадів у нирках.
У пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в рідкісних випадках може спостерігатися гемоліз, іноді дуже важкий.
Таблетки містять лактозу моногідрат. Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Аскорбінова кислота збільшує абсорбцію заліза, V-пеніциліну та етинілестрадіолу при одночасному застосуванні.
Ацетилсаліцилова кислота може знизити рівень вітаміну С у крові, а вітамін С може збільшити реабсорбцію саліцилатів у нирках. У високих дозах це може впливати на ефективність антикоагулянтної терапії, впливає на резорбцію вітаміну В12.
Аскорбінова кислота у більш високих дозах теоретично може збільшити ризик кристалурії при одночасному застосуванні сульфаніламідів або котримоксазолу (комбінація сульфаметоксазолу з триметопримом).
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Аскорбінова кислота активно транспортується до плоду. Під час вагітності сироваткова концентрація аскорбінової кислоти поступово зменшується. В результаті цього процесу сироваткові концентрації аскорбінової кислоти у новонародженого (9-22/г/мл) приблизно у 2-4 рази вищі, ніж у матері (4-10/г/мл). Рекомендований прийом аскорбінової кислоти під час вагітності становить 105 мг на день. Повідомлялося, що тривалий прийом високих доз аскорбінової кислоти під час вагітності може призвести до проявів дефіциту вітаміну С у дитини після народження.
Ряд флавоноїдів, включаючи рутозид та кверцетин, індукують in vivo сайт-специфічне розщеплення гена MLL в області кластеру точки розриву (BCR); крім того, було показано, що деякі з цих флавоноїдів (включаючи кверцетин) є інгібіторами топоізомерази II in vitro. Існує підозра, що підвищений вплив природних або синтетичних флавоноїдів під час гестації може збільшити ризик внутрішньоутробного лейкозу. Клінічне значення цього теоретично сформульованого ризику невідоме.
Невеликі дані щодо вагітних жінок (від 300 до 1000 вагітностей, що перервалися) не вказують на вади розвитку або токсичність АСКОРУТИНУ для плода/новонародженого.
Дослідження на тваринах не вказують на репродуктивну токсичність (див. Розділ 5.3).
Аскорутин можна застосовувати під час вагітності, якщо клінічний стан цього вимагає.
Аскорбінова кислота виводиться з грудним молоком. Повідомлялося про концентрацію грудного молока від 24 до 158/г/мл. Доповнення щоденними дозами 4-200 мг аскорбінової кислоти призводить до концентрації молока від 24 до 61/г/мл у жінок, які недоїдають. Суттєвого збільшення аскорбінової кислоти в молоці не спостерігалось у добре харчуваних жінок навіть після добових доз аскорбінової кислоти 1000 мг. Таким чином, ймовірно, що виведення аскорбінової кислоти в грудне молоко регулюється таким чином, щоб не перевищувати певний рівень насичення. Рекомендований прийом аскорбінової кислоти під час годування груддю становить 155 мг на день.
Немає інформації про проникнення рутозиду або його метаболітів у грудне молоко та його можливий вплив на грудне вигодовування.
Рішення про припинення грудного вигодовування або припинення/утримання від терапії АСКОРУТИНОМ слід приймати з урахуванням переваг грудного вигодовування для дитини та користі терапії для жінки.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
АСКОРУТИН не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
4.8 Небажані ефекти
Побічні реакції перелічені нижче за системою органів за класифікацією MedDRA з частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10); загальні (≥ 1/100 до 1
Порушення імунної системи
Дихальні, грудні та середостінні розлади
напад астми (у пацієнтів з алергією)
Шлунково-кишкові розлади
подразнення слизової оболонки стравоходу та шлунка 2
Порушення шкіри та підшкірної клітковини
алергічні реакції, висип
Порушення роботи нирок та сечовиділення
камені в нирках 3
1 у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в рідкісних випадках може спостерігатися гемоліз, іноді дуже важкий.
2 у високих дозах.
3 у людей зі схильністю до утворення каменів у нирках існує ризик оксалатних каменів при прийомі високих доз аскорбінової кислоти. У пацієнтів з важкими порушеннями функції нирок (включаючи пацієнтів, які регулярно проводять програму гемодіалізу), регулярне вживання аскорбінової кислоти може призвести до гіпероксалемії та можливих осалатних опадів у нирках.
Інші побічні реакції навряд чи виникають у рекомендованій дозі.
Повідомлення про підозру на побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після отримання дозволу на продаж є важливим. Це дозволяє постійно контролювати співвідношення користь-ризик препарату. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозри на побічні реакції до національного центру звітування, перерахованого в Додатку V.
4.9 Передозування
Не повідомлялося про жоден випадок передозування АСКОРУТИНОМ.
У разі масового передозування (кілька грам) аскорбінової кислоти може виникнути минуща осмотична діарея, що супроводжується відповідними абдомінальними симптомами. Високі дози аскорбінової кислоти призводять до закислення сечі, тому теоретично можливе осадження цистину в нирках. Пероральна доза 4 г аскорбінової кислоти має помітний урикозуричний ефект, що з часом може призвести до осадження уратів у нирках.
Ризик гемолізу та утворення оксалатних каменів у нирках - див. Розділ 4.4.
Симптоми гострої інтоксикації рутозидами невідомі.
Ні аскорбінова кислота, ні рутозид не мають специфічного антидоту. Лікування можливої інтоксикації повинно бути симптоматичним. Високі дози аскорбінової кислоти можна вивести за допомогою гемодіалізу.
5. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
5.1 Фармакодинамічні властивості
Фармакотерапевтична група: вазопротектори, капілярно-стабілізуючі препарати
Код ATC: C05CA51
Аскорбінова кислота є частиною окисно-відновних процесів в організмі, має антиоксидантну дію, відсмоктує активні форми кисню, пригнічує перекисне окислення ліпідів. Антиоксидантні властивості аскорбінової кислоти також беруть участь у загоєнні ран. Він суттєво перешкоджає метаболізму сполучної тканини, особливо при синтезі колагену. Він відіграє дуже важливу роль у реакції організму на стрес та у профілактиці інфекції (це важливо для нормальної функції Т-лімфоцитів, для фагоцитарної активності лейкоцитів, захищає ендотеліальні клітини від апоптозу, викликаного цитокінами та медіаторами запалення. ). Це необхідно для перетворення дофаміну в норадреналін, триптофану в серотонін, він регенерує α-токоферол. Він є кофактором ферменту холестерин-7-альфа-гідроксилази (необхідний для перетворення холестерину в жовчні кислоти), збільшує резорбцію заліза із шлунково-кишкового тракту, бере участь у синтезі карнітину та нейроендокринних пептидів.
Рутозид (рутин) - один із біофлавоноїдів, природних рослинних поліфенолів, які є загальною частиною раціону людини. Він має антиоксидантну дію, покращує виведення холестерину з організму, зменшує проникність і ламкість капілярів, підвищує їх еластичність і тим самим покращує мікроциркуляцію крові. Він має судинорозширювальну дію, покращує тонус вен та оксигенацію тканин та має протизапальну дію. При одночасному застосуванні з аскорбіновою кислотою він стабілізує та посилює свою дію в організмі.
5.2 Фармакокінетичні властивості
Поглинання та розподіл
Аскорбінова кислота добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту після прийому всередину і проникає в усі тканини. Шлунково-кишкова резорбція відбувається за рахунок полегшеної дифузії та активного транспорту, кількість поглиненої залежить від дози. Максимальна концентрація в сироватці крові досягається протягом 2-3 годин. Аскорбінова кислота не зв’язується з білками плазми крові в клінічно значущій мірі, проникає через плацентарну мембрану і розподіляється в грудне молоко.
Біотрансформація та елімінація
Аскорбінова кислота оборотно окислюється в організмі до дегідроаскорбінової кислоти, яка має повну біологічну активність. Основними метаболітами є щавлева кислота (етандіоєва кислота) та 2-сульфуриласкорбінова кислота. Виведення метаболітів аскорбінової кислоти відбувається переважно нирками. При високих дозах з шлунково-кишкового тракту всмоктується лише певна кількість аскорбінової кислоти, а решта виводиться неметаболізованими з фекаліями. Поглинена аскорбінова кислота зазнає клубочкової фільтрації в нирках і подальшої реабсорбції. При насиченні транспортного білка залишок аскорбінової кислоти виводиться із сечею.
Поглинання та розподіл
Після перорального прийому рутозид гідролізується в кишечнику до кверцетину, який потім кон’югується. Рутин і кверцетин структурно схожі. Це відбувається у плазмі у формі глюкуроноїдів та/або сульфатів.
Біотрансформація та елімінація
Рутозид перетворюється у понад 60 метаболітів у кишечнику та під час першого печінкового проходження. Деякі метаболіти активні. Рутозид та його метаболіти виводяться із сечею або фекаліями. Неусвоєний рутозид розкладається кишковою мікрофлорою і виводиться з калом.
5.3 Доклінічні дані про безпеку
Як аскорбінова кислота, так і рутозид є незначними при гострій оральній токсичності у тварин. Середні летальні дози (LD50) аскорбінової кислоти після перорального прийому перевищують 3 г/кг маси тіла у мишей та перевищують 11 г/кг маси тіла у щурів. LD50 рутозиду після перорального введення щурам більше 14 г/кг, LD50 після внутрішньовенного введення мишам - 950 мг/кг. Ні аскорбінова кислота, ні рутозид не мають канцерогенної дії. Дослідження на мишах показали, що рутин не має мутагенної дії при пероральному застосуванні у великих дозах (2 × 625 - 2500 мг/кг маси тіла).
Дослідження на тваринах не вказують на репродуктивну токсичність.