флутиказону пропіонату

Затверджений текст рішення про зміни, ев. №: 2015/06074-ZME

Додаток No 1 до повідомлення про зміну, ev. No: 2016/04222-Z1B

Короткий опис характеристик продукту

1. Назва лікарського засобу

Flixotide Diskus 100 мкг

Фліксотид Дискус 250 мкг

Flixotide Diskus 500 мкг

2. Якісний та кількісний склад

Flixotide Diskus - це пластиковий пристрій у формі диска, що містить фольгову стрічку з 60 регулярно розміщеними блістерами, кожен з яких містить 100 мкг, 250 мкг або 500 мкг флутиказону пропіонату.

Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.

3. Фармацевтична форма

4. Клінічні дані

4.1 Терапевтичні показання

Астма

Флутиказон пропіонат має помітну протизапальну дію в легенях.

Полегшує симптоми астми та загострення у пацієнтів, які раніше отримували бронходилататори самостійно або як інше профілактичне лікування.

При важкій формі астми необхідні регулярні медичні огляди, оскільки може настати смерть. У пацієнтів з тяжкою астмою спостерігаються постійні симптоми та часті загострення, обмежена фізична працездатність та значення ПЕФ нижче 60% від еталонних значень, а варіабельність ПЕФ вище 30%, яка зазвичай не приходить в норму навіть після введення бронходилататорів. Цим пацієнтам потрібне лікування високими дозами інгаляційних (див. Розділ 4.2) або пероральних кортикостероїдів. Раптове погіршення симптомів може вимагати збільшення доз кортикостероїдів, які слід вводити під наглядом лікаря в екстрених випадках.

- при легкій астмі (значення PEF вище 80% від вихідного рівня з мінливістю PEF нижче 20%): пацієнти, яким частіше, ніж інколи, потрібна періодична симптоматична бронхолітична терапія.

- при помірній астмі (значення PEF від 60 до 80% від вихідного рівня із варіабельністю 20-30%): пацієнти, яким потрібні регулярні антиастматики, та пацієнти з нестабільною астмою або астмою, яка погіршується, незважаючи на наявне профілактичне лікування або бронходилататорну терапію.

- при тяжкій астмі (значення PEF нижче 60% від вихідного рівня із варіабельністю PEF вище 30%): пацієнти з важкою хронічною астмою. Після застосування інгаляційного флутиказону пропіонату потреба у пероральних кортикостероїдах може бути значно зменшена або усунена у багатьох пацієнтів, астма яких належним чином контролюється тривалим введенням системних кортикостероїдів.

Будь-яка дитина, яка потребує профілактичних препаратів від астми, включаючи пацієнтів, які не контролюються, незважаючи на наявне профілактичне лікування.

Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ)

Флутиказон пропіонат призначається для лікування ХОЗЛ у комбінації з бронходилататорами тривалої дії (наприклад, бета-агоністи тривалої дії (LABA)).

4.2 Дозування та спосіб введення

Flixotide Diskus призначений лише для пероральної інгаляції.

Пацієнтам слід проінструктувати, що лікування інгаляційним флутиказон пропіонатом має профілактичний характер і його слід застосовувати регулярно, навіть під час безсимптомних періодів.

Початок терапевтичного ефекту становить від 4 до 7 днів, хоча у пацієнтів без попереднього лікування інгаляційними стероїдами ефект від лікування може частково спостерігатися протягом 24 годин.

Якщо пацієнти виявляють, що після лікування бронходилататорами короткої дії немає нормального полегшення або що їм потрібно більше інгаляцій, ніж зазвичай, вони повинні проконсультуватися з лікарем.

Дорослі та діти віком від 16 років:

100-1000 мкг двічі на день.

Пацієнтам слід давати початкову дозу інгаляційного флутиказону пропіонату, яка відповідає тяжкості їх захворювання:

Легка астма - від 100 до 250 мкг двічі на день.

Помірна астма - від 250 до 500 мкг двічі на день.

Тяжка астма - від 500 до 1000 мкг двічі на день.

Потім дозу можна коригувати до досягнення контролю або зменшення до мінімально ефективної дози, залежно від індивідуальної реакції пацієнта на лікування.

Альтернативно, початкова доза флутиказону пропіонату може бути визначена як половина загальної добової дози беклометазону дипропіонату або іншого еквівалента, що вводиться за допомогою інгалятора з дозованою дозою (MDI).

Діти віком від 4 років:

50-200 мкг двічі на день.

У багатьох дітей хороший контроль астми досягається при режимі дозування від 50 мкг до 100 мкг двічі на день. У пацієнтів з недостатнім контролем астми кращого ефекту можна досягти збільшенням дози до 200 мкг двічі на день.

Дітям слід давати початкову дозу інгаляційного флутиказону пропіонату, яка відповідає тяжкості захворювання.

Потім дозу можна коригувати до досягнення контролю або зменшення до мінімально ефективної дози, залежно від індивідуальної реакції пацієнта на лікування.

Діти до 4 років:

Цей інгаляційний пристрій не рекомендується застосовувати дітям віком до 4 років.

Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ)

500 мкг двічі на день у якості допоміжної терапії бронходилататорів тривалої дії (наприклад, LABA).

Ліки необхідно застосовувати щодня для досягнення оптимального ефекту, що може зайняти від 3 до 6 місяців. Однак, якщо ніяких поліпшень не настає через 3-6 місяців, пацієнт повинен пройти медичне обстеження.

Для введення цієї дози підходить лише Фліксотид Дискус 250 мкг або Фліксотид Дискус 500 мкг.

Спеціальні групи пацієнтів

Корекція дози не потрібна пацієнтам літнього віку або пацієнтам із порушеннями функції печінки або нирок.

4.3 Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1.

4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання

Посилене використання β2-агоністів короткої дії для полегшення симптомів астми свідчить про погіршення контролю за астмою. У цьому випадку слід повторно оцінити план лікування пацієнта.

Раптове та постійне погіршення контролю за астмою потенційно загрожує життю, і слід розглянути можливість збільшення дози кортикостероїдів. У пацієнтів групи ризику може бути доцільним щоденний контроль максимального потоку видиху.

Системні ефекти можуть виникати при застосуванні будь-якого інгаляційного кортикостероїду, особливо при тривалому застосуванні високих доз. Ці ефекти набагато рідше виникають, ніж при застосуванні пероральних кортикостероїдів (див. Розділ 4.9). Можливі системні ефекти включають синдром Кушинга, кушингоїдні прояви, дисфункцію надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, зниження щільності кісток, катаракту та глаукому, рідше різні психічні та поведінкові ефекти, включаючи психомоторну гіперактивність, розлади сну, тривогу, депресію чи депресію. у дітей). Тому важливо, щоб доза інгаляційного кортикостероїду вводилася з найнижчою дозою, при якій підтримується ефективний контроль астми (див. Розділ 4.8).

Дітям, які тривалий час приймають інгаляційні кортикостероїди, рекомендується регулярний контроль висоти.

Через можливість надниркової недостатності пацієнтів, які переходять з пероральних стероїдів на інгаляційний флутиказон пропіонат, слід лікувати з особливою обережністю і регулярно контролювати функцію кори надниркових залоз.

Після введення інгаляційного флутиказону пропіонату припинення системної терапії повинно бути поступовим, а пацієнтам слід порадити мати при собі картку, щоб попередити їх про необхідність додаткової терапії стероїдами під час стресу.

У критичних ситуаціях (включаючи хірургічне втручання), а також у певних ситуаціях, які можуть спричинити стрес, завжди потрібно думати про можливість порушення функції надниркових залоз, особливо у пацієнтів, які приймають високі дози протягом тривалого часу. Необхідно розглянути додаткову терапію кортикостероїдами, яка відповідає клінічній ситуації (див. Розділ 4.9).

Заміна системної терапії стероїдами на інгаляційну терапію може також розкрити алергію, таку як алергічний риніт або екзема, попередньо пригнічені системним препаратом.

Лікування фліксотидом Дискус не слід різко припиняти.

Про випадки підвищення рівня глюкози в крові повідомлялося дуже рідко (див. Розділ 4.8), і це слід враховувати при призначенні пацієнтам із цукровим діабетом в анамнезі.

Як і у випадку з усіма інгаляційними кортикостероїдами, слід бути особливо обережним у пацієнтів з активним або неактивним туберкульозом легенів.

Під час постмаркетингового застосування повідомлялося про клінічно значущі лікарські взаємодії у пацієнтів, які приймали флутиказон пропіонат та ритонавір, що призвело до системних кортикостероїдних ефектів, включаючи синдром Кушинга та депресію надниркових залоз. Тому слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, якщо потенційна користь для пацієнта не перевищує ризик системних побічних ефектів кортикостероїдів (див. Розділ 4.5).

Як і у випадку іншої інгаляційної терапії, парадоксальний бронхоспазм може виникнути із негайним погіршенням хрипів після дозування. Цей стан слід негайно лікувати, вводячи інгаляційний бронходилататор швидкої та короткої дії. Прийом флутиказону пропіонату слід негайно припинити, пройти обстеження пацієнта та, за необхідності, призначити альтернативну терапію (див. Розділ 4.8).

Пневмонія у хворих на ХОЗЛ

У хворих на ХОЗЛ, які отримували інгаляційні кортикостероїди, спостерігалося збільшення захворюваності на пневмонію, включаючи госпіталізовану пневмонію. Є деякі дані про підвищений ризик пневмонії із збільшенням дози стероїдів, але це не було переконливим у всіх дослідженнях.

Немає переконливих клінічних доказів різниці у величині ризику пневмонії в групі інгаляційних кортикостероїдів.

У пацієнтів із ХОЗЛ лікарі повинні бути пильними щодо можливого розвитку пневмонії, оскільки клінічні прояви таких інфекцій збігаються із симптомами загострення ХОЗЛ.

Фактори ризику розвитку пневмонії у хворих на ХОЗЛ включають супутнє куріння, старший вік, низький індекс маси тіла (ІМТ) та важкий ХОЗЛ.

4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

За нормальних обставин концентрація флутиказону пропіонату в плазмі низька після інгаляції через великий метаболізм першого проходження та високий системний кліренс, опосередкований цитохромом P450 3A4 у кишечнику та печінці. Отже, клінічно значущі взаємодії лікарських засобів, що опосередковуються флутиказоном пропіонатом, малоймовірні.

Дослідження взаємодії з лікарськими засобами на здорових добровольцях показало, що ритонавір (дуже потужний інгібітор цитохрому Р450 3А4) може суттєво підвищувати плазмові концентрації флутиказону пропіонату, що призводить до помітно знижених концентрацій кортизолу в сироватці крові. Під час постмаркетингового застосування повідомлялося про клінічно значущі лікарські взаємодії у пацієнтів, які отримували інтраназально або інгаляційно флутиказон пропіонат та ритонавір, що призвело до системних кортикостероїдних ефектів, включаючи синдром Кушинга та депресію надниркових залоз. Тому слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, якщо потенційна користь для пацієнта не перевищує ризик системних побічних ефектів кортикостероїдів.

Дослідження показали, що інші інгібітори цитохрому P450 3A4 спричиняють незначне (еритроміцин) та незначне (кетоконазол) збільшення системного впливу флутиказону пропіонату без значного зниження концентрації кортизолу в сироватці крові. Проте рекомендується обережність при одночасному застосуванні потужних інгібіторів цитохрому P450 3A4 (наприклад, кетоконазолу), оскільки існує ймовірність збільшення системного впливу флутиказону пропіонату.

4.6 Фертильність, вагітність та лактація

Дані щодо використання вагітних жінок обмежені. Застосування флутиказону пропіонату під час вагітності слід розглядати лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує будь-який можливий ризик для плода.

Результати ретроспективного епідеміологічного дослідження не виявили підвищеного ризику серйозних вроджених вад розвитку (МС) після впливу флутиказону пропіонату в першому триместрі вагітності порівняно з впливом інших інгаляційних кортикостероїдів (див. Розділ 5.1).

Дослідження репродукції на тваринах показали лише ефекти, характерні для глюкокортикостероїдів при системному впливі, що перевищує той, який спостерігається при вдиханні рекомендованої терапевтичної дози.

Виведення флутиказону пропіонату з грудним молоком людини не вивчалось. Після підшкірного введення годуючим щурам флутиказон пропіонат можна виявити в грудному молоці щурів. Однак після інгаляції рекомендованих доз флутиказон пропіонату рівні плазми у пацієнтів, ймовірно, будуть низькими.

Грудне вигодовування слід розглядати лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує будь-який можливий ризик для дитини.

Дані про фертильність людини відсутні. Дослідження на тваринах не вказують на будь-який вплив флутиказону пропіонату на фертильність чоловіків чи жінок.

4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами

Вплив флутиказону пропіонату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами малоймовірний.

4.8 Небажані ефекти

Побічні реакції наведені нижче за класифікацією органів та частотою. Частоти визначаються як: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до 1

Співвідношення ризику для сальметеролу/FP 50/500 порівняно з його компонентами (ІС)