Затверджений текст рішення про зміни, ев. No: 2016/02612-ZME
Додаток No 2 до повідомлення про зміну, ev. No.: 2018/03781-Z1A
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
ГЛУКОТРОЛ XL 5 мг
ГЛУКОТРОЛ XL 10 мг
таблетки з контрольованим вивільненням
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожна таблетка з контрольованим вивільненням містить 5,490 мг або 10,980 мг гліпізиду з надлишком 9,8%, що еквівалентно 5 мг або 10 мг гліпізиду після вивільнення.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Таблетка з контрольованим вивільненням
Глюкотрол XL 5 мг білі, круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки з отвором на одному боці та маркуванням “GXL 5” на одному боці.
Glucotrol XL XL 10 мг таблетки, круглі, двоопуклі, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з отвором на одному боці та маркуванням “GXL 10” на одному боці.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Глюкотрол XL призначений як доповнення до дієти та фізичних вправ для поліпшення контролю глікемії у дорослих із цукровим діабетом 2 типу.
4.2 Дозування та спосіб введення
Як і будь-який інший лікарський засіб, що застосовує гіпоглікемію, дозування слід регулювати для кожного випадку окремо.
Рекомендована початкова доза Глюкотролу XL становить 5 мг/добу, прийняту під час сніданку. Для людей похилого віку та інших пацієнтів, яким загрожує гіпоглікемія, див. Розділ "Застосування у літніх людей та пацієнтів з високим ризиком".
Зазвичай коригування дози слід проводити поступово, оскільки доза збільшується на 2,5 мг або 5 мг залежно від зміни рівня глюкози в крові. Між корекцією дози повинно пройти щонайменше кілька днів. Рівноважних концентрацій у плазмі крові було досягнуто на 5-й день прийому Глюкотролу XL. Пацієнтам старше 65 років потрібні додаткові 1-2 дні.
Пацієнтів ефективно лікують за допомогою дозування один раз на день. Максимальна рекомендована доза становить 20 мг, оскільки максимальний гіпоглікемічний ефект виникає на цьому рівні.
Пацієнти, які отримують гліпізид з негайним вивільненням 5-20 мг на день, можуть надійно переходити на Glucotrol XL один раз на день із найближчою еквівалентною дозою або з меншою загальною добовою дозою.
Безпека та ефективність у дітей не встановлені.
Застосування у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з високим ризиком
Щоб зменшити ризик гіпоглікемії у пацієнтів із групи ризику, включаючи літніх, ослаблених, недоїдаючих пацієнтів, пацієнтів з нерегулярною калорійністю та пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки, початкові та підтримуючі дози повинні бути нижчими, щоб уникнути гіпоглікемічних реакцій (див. Розділ «Початкова доза» І розділ 4.4 "Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання").
Дослідження приблизно на 200 пацієнтах у віці 65 років і старших свідчать про те, що Glucotrol XL є настільки ж безпечним та ефективним у цій віковій групі, як і у пацієнтів віком до 65 років.
Пацієнти, які використовують інсулін
Як і інші гіпоглікемічні засоби в сімействі сульфонілсечовин, багато стабільних хворих на цукровий діабет 2 типу, які використовують інсулін, можуть безпечно перейти на Glucotrol XL, беручи до уваги наступні загальні принципи при зміні пацієнтів:
У пацієнтів, які потребують 20 одиниць інсуліну або менше на день, терапію інсуліном можуть припинити, а терапію Глюкотролом XL можна розпочати у звичайній дозі. Під час титрування між корекцією дози повинно пройти кілька днів.
У пацієнтів, яким потрібно більше 20 одиниць інсуліну на добу, дозу інсуліну слід зменшити на 50%, а лікування Глюкотролом XL починати із звичайної дози. Подальше зменшення дози інсуліну має залежати від індивідуальної реакції пацієнта. Для титрування між етапами повинно пройти кілька днів.
Пацієнт повинен контролювати рівень глюкози протягом періоду відміни інсуліну. Пацієнтам слід доручити негайно звернутися до лікаря, який призначає препарат, якщо ці рівні ненормальні. У деяких випадках, особливо якщо пацієнт вживав більше 40 одиниць інсуліну на день, рекомендується розглянути питання про госпіталізацію протягом періоду коригування.
Пацієнти, які приймають інші пероральні гіпоглікемічні засоби
Як і у випадку з іншими сульфонілсечовинами, пацієнти, які раніше отримували інші сульфонілсечовини для переходу на глюкотрол XL, повинні ретельно контролюватися на предмет гіпоглікемії протягом щонайменше двох тижнів (наприклад, шляхом моніторингу симптомів або контролю рівня глюкози в крові).
Коли пацієнти переходять на глюкотрол XL, рекомендується менша доза.
Застосовувати в комбінації з іншими пероральними протидіабетиками
При додаванні інших препаратів, що знижують рівень глюкози в крові, до комбінованої терапії з Глюкотролом XL, лікування такими препаратами слід розпочинати з найнижчої рекомендованої дози, а пацієнтів слід ретельно контролювати на предмет гіпоглікемії. Для отримання додаткової інформації див. Інформацію про ліки, що постачаються з цим пероральним препаратом.
Коли Глюкотрол XL додають до інших лікарських засобів, що знижують рівень глюкози в крові, лікування Глюкотролом XL можна розпочати у дозі 5 мг. Пацієнти, які можуть бути більш чутливими до препаратів, що знижують рівень глюкози в крові, можуть починати з меншої дози. Титрування повинно базуватися на клінічній оцінці стану.
При одночасному застосуванні колесевеламу з глюкотролом XL пікові концентрації у плазмі крові та загальна експозиція гліпізиду знижуються. Тому глюкотрол XL слід вводити щонайменше за 4 години до прийому колесевеламу (див. Розділ 4.5).
Таблетки Глюкотрол XL слід ковтати цілими з великою кількістю рідини. Пацієнти не повинні жувати, ділити або подрібнювати таблетки (див. Розділ 4.4).
4.3 Протипоказання
Підвищена чутливість до гліпізиду або будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1.
Цукровий діабет 1 типу, діабетичний кетоацидоз, діабетична кома.
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази
Оскільки Glucotrol XL належить до групи сульфонілсечовин, слід дотримуватися обережності пацієнтам з дефіцитом G6PD. Лікування сульфонілсечовинами у пацієнтів з дефіцитом G6PD може спричинити гемолітичну анемію, і слід розглянути альтернативне лікування несульфонілсечовинами.
Усі сульфонілсечовини, включаючи гліпізид, здатні викликати важку гіпоглікемію, яка може призвести до коми та може потребувати госпіталізації. Пацієнтів, у яких розвивається важка гіпоглікемія, слід лікувати відповідною дозою глюкози та контролювати принаймні від 24 до 48 годин.
Ниркова або печінкова недостатність може впливати на кількість доступного гліпізиду, а печінкова недостатність може також зменшити здатність печінки до глюконеогенезу, що збільшує ризик серйозних гіпоглікемічних реакцій. Літні, ослаблені або недоїдають пацієнти та пацієнти з недостатністю надниркових залоз або гіпофіза особливо чутливі до гіпоглікемічного ефекту препаратів, що знижують рівень глюкози в крові. Діагностувати гіпоглікемію може бути важко у пацієнтів літнього віку та у людей, які приймають бета-адреноблокатори. Гіпоглікемія частіше виникає, коли споживання калорій низьке, після напружених або тривалих фізичних вправ, при вживанні алкоголю або при прийомі декількох ліків, що знижують рівень глюкози в крові.
Втрата контролю над регуляцією глюкози в крові
Якщо пацієнт, стабілізований під час лікування діабету, зазнає стресу, такого як лихоманка, травми, інфекція або операція, контроль може бути втрачений. У таких випадках може знадобитися припинити прийом Глюкотролу XL та вводити інсулін.
Ефективність будь-якого перорального гіпоглікемічного засобу, включаючи Глюкотрол XL, у зниженні рівня глюкози в крові до бажаного рівня з часом зменшується у багатьох пацієнтів. Це може бути пов’язано з прогресуванням тяжкості діабету або зменшенням реакції на ліки. Це явище відоме як вторинна недостатність, на відміну від первинної недостатності, при якій препарат є неефективним у даного пацієнта при першому введенні. Перед тим, як у пацієнта ідентифікують вторинну недостатність, слід розглянути можливість корекції дози та дотримання дієти.
Слід регулярно контролювати рівень глюкози в крові. Слід проводити тестування на глікозильований гемоглобін, а досягнення цільових значень слід оцінювати відповідно до чинних стандартів медичної допомоги.
Захворювання нирок і печінки
Ниркова або печінкова недостатність може впливати на фармакокінетику та/або фармакодинаміку гліпізиду. Якщо у таких пацієнтів виникає гіпоглікемія, вона може тривати і призначити відповідне лікування.
Шлунково-кишкові розлади
Значно скорочений час утримання Глюкотролу XL у шлунково-кишковому тракті може вплинути на фармакокінетичний профіль і, отже, на клінічну ефективність препарату. Як і інші недеформовані речовини, Глюкотрол XL слід застосовувати з обережністю пацієнтам із наявними раніше серйозними звуженнями шлунково-кишкового тракту (патологічними або ятрогенними).
Повідомлялося про рідкісні випадки обструктивного синдрому у пацієнтів з відомими шлунково-кишковими стриктурами у поєднанні з прийомом іншого препарату у такому недеформованому препараті з контрольованим вивільненням.
Інформація для пацієнтів
Ризики гіпоглікемії, її симптоми та лікування, а також умови, що спричиняють підвищену сприйнятливість до гіпоглікемії, слід пояснювати пацієнтам та відповідальним членам сім'ї. Також потрібно пояснити первинні та вторинні збої.
Попередження пацієнтів про шлях введення
Пацієнтам слід повідомити, що таблетки Глюкотрол XL слід ковтати цілими. Пацієнти не повинні жувати, кусати, ділити або подрібнювати таблетки. Пацієнтам не потрібно хвилюватися, якщо вони випадково помітять у своєму стільці щось схоже на таблетку. Препарат у складі Глюкотрол XL міститься в невсмоктуючомуся контейнері, який був спеціально розроблений для повільного вивільнення препарату, щоб він міг засвоюватися організмом. В кінці цього процесу порожня таблетка виводиться з організму.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Наступні продукти, ймовірно, посилюють гіпоглікемічний ефект
Посилення гіпоглікемічного ефекту може призвести до симптомів гіпоглікемії або навіть коми.
Повідомлялося про випадки гіпоглікемії після одночасного прийому гліпізиду та флуконазолу, ймовірно, через тривалий період напіввиведення гліпізиду.
Хоча ця взаємодія не вивчалась, вориконазол може підвищувати рівень сульфонілсечовин у плазмі крові (наприклад, толбутамід, гліпізид та глібурид) і, отже, спричиняти гіпоглікемію. Тому під час одночасного прийому рекомендується ретельно контролювати рівень глюкози в крові.
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) (наприклад, фенілбутазон)
Збільшення гіпоглікемічного ефекту сульфонілсечовин (усунення зв’язування сульфонілсечовин з білками плазми та/або зменшення елімінації сульфонілсечовин).
Саліцилати (ацетилсаліцилова кислота)
Підвищений гіпоглікемічний ефект при застосуванні високих доз ацетилсаліцилової кислоти (гіпоглікемічний ефект ацетилсаліцилової кислоти).
Посилення гіпоглікемічної реакції, що може призвести до гіпоглікемічної коми.
Усі бета-адреноблокатори маскують деякі симптоми гіпоглікемії, напр. серцебиття та тахікардія. Більшість некардіоселективних бета-блокаторів збільшують частоту та тяжкість гіпоглікемії.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту
Застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту може призвести до посилення гіпоглікемічного ефекту у хворих на цукровий діабет, які отримують сульфонілсечовини, включаючи гліпізид. Тому може знадобитися зменшення дози гліпізиду.
Антагоністи Н2-рецепторів
Застосування антагоністів Н2-рецепторів (наприклад, циметидин) може посилити гіпоглікемічний ефект сульфонілсечовин, включаючи гліпізид.
Гіпоглікемічний ефект сульфонілсечовин може також, як правило, посилюватися інгібіторами моноаміноксидази, хінолонами та препаратами, які сильно зв’язуються з білками, такими як сульфонаміди, хлорамфенікол, пробенецид та кумарини.
Під час введення (або припинення прийому) таких ліків пацієнту, який приймає гліпізид, таких пацієнтів слід ретельно контролювати на предмет гіпоглікемії (або втрати контролю).
Дослідження in vitro щодо зв’язування з білками сироватки у людей свідчать про те, що гліпізид пов'язується інакше, ніж толбутамід, і не взаємодіє з саліцилатами або дикумаролом. Однак слід дотримуватися обережності при екстраполяції цих даних на клінічну практику та при застосуванні гліпізиду з цими препаратами.
Наступні ліки можуть призвести до гіперглікемії
Фенотіазини (наприклад, хлорпромазин) у високих дозах (> 100 мг хлорпромазину щодня)
Підвищений рівень глюкози в крові (зниження секреції інсуліну).
Підвищення рівня глюкози в крові.
Симпатоміметики (наприклад, ритодрин, сальбутамол, тербуталін)
Підвищення рівня глюкози в крові внаслідок стимуляції бета-2-адренорецепторів.
Інші препарати, які можуть спричинити гіперглікемію та призвести до втрати контролю, включають тіазиди та інші діуретики, препарати щитовидної залози, естрогени, гестагени, оральні контрацептиви, фенітоїн, нікотинову кислоту, блокатори кальцієвих каналів та ізоніазид.
При припиненні (або введенні) таких лікарських засобів пацієнту, який приймає Глюкотрол XL, таких пацієнтів слід ретельно контролювати на предмет гіпоглікемії (або втрати контролю).
У дослідженнях, що оцінювали вплив колесевеламу на фармакокінетику Glucotrol XL у здорових добровольців, спостерігалось зниження AUC0-a гліпізиду на 12% та Cmax на 13% при одночасному застосуванні колесевеламу з Glucotrol XL. Коли Глюкотрол XL вводили за 4 години до прийому колесевеламу, не спостерігалось значних змін AUC0-∞ (-4%) або Cmax (0%) гліпізиду. Тому Глюкотрол XL слід вводити принаймні за 4 години до прийому колесевеламу, щоб переконатися, що колесевелам не зменшує всмоктування гліпізиду.
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Дослідження на щурах обох статей у дозах до 75 - вище максимальної дози для людини не показали впливу на фертильність.
Під час досліджень репродукції на щурах було встановлено, що гліпізид є слабо фетотоксичним. У дослідженнях на щурах та кроликах тератогенних ефектів не спостерігалось (див. Розділ 5.3).
Глюкотрол XL слід застосовувати під час вагітності, лише якщо потенційна користь виправдовує потенційний ризик для плода.
Оскільки дані свідчать про те, що ненормальний рівень глюкози в крові під час вагітності пов’язаний з більшою частотою вроджених відхилень, багато експертів рекомендують використовувати інсулін під час вагітності, щоб підтримувати рівень глюкози в крові якомога ближче до норми.
Повідомлялося про тривалу важку гіпоглікемію (від 4 до 10 днів) у новонароджених, народжених від матерів, які приймали похідні сульфонілсечовини під час пологів. Якщо Глюкотрол XL використовується під час вагітності, це лікування слід припинити принаймні за місяць до передбачуваної дати пологів та розпочати інші види терапії, щоб рівень глюкози в крові був якомога ближчим до нормального.
Хоча невідомо, чи виводиться гліпізид у грудне молоко, відомо, що деякі сульфонілсечовини виводяться у грудне молоко. Оскільки у немовлят, що перебувають на грудному вигодовуванні, може виникнути гіпоглікемія, необхідно прийняти рішення про припинення грудного вигодовування або припинення прийому препарату, враховуючи важливість препарату для матері. Якщо лікування припинено, а однієї дієти недостатньо для контролю рівня глюкози в крові, слід розглянути питання про терапію інсуліном.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Вплив Glucotrol XL на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не вивчався, проте немає доказів того, що Glucotrol XL може впливати на ці здатності. Пацієнти повинні знати про симптоми гіпоглікемії та бути обережними при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами.
4.8 Небажані ефекти
Під час лікування Глюкотролом XL спостерігали та повідомляли про такі побічні реакції з такою частотою: дуже часто (≥ 1/10); загальні (≥ 1/100 до Контакту Умови використання Довідка Зворотній зв'язок Конфіденційність Файли cookie