Затверджений текст рішення про зміни, ев. ні. 2018/05667 -ZME
Додаток No1 до повідомлення про зміну, реєстраційний номер: 2018/02596-Z1B
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
таблетки з пролонгованим вивільненням
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
1 таблетка з пролонгованим вивільненням містить 247,25 мг сухого сульфату заліза, що відповідає 80 мг заліза та 0,35 мг фолієвої кислоти.
Допоміжні речовини з відомим ефектом: відсутні.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Таблетка пролонгованого вивільнення.
Круглі, світло-рожеві, вкриті оболонкою таблетки.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Профілактика дефіциту заліза та дефіциту фолієвої кислоти сидеропенічної анемії у дорослих, підлітків та дітей віком від 6 років (наприклад, під час вагітності, судом та лактації).
Лікування дефіциту заліза та сидеропенічної анемії у дорослих, підлітків та дітей віком від 6 років (наприклад, під час вагітності, судом та лактації).
Препарат не призначений для первинної профілактики ембріонального ризику дефектів нервової трубки (розщеплення хребта).
4.2 Дозування та спосіб введення
Лікування залізодефіцитної анемії
Дорослі
Легка форма сидеропенічної анемії: 1 таблетка щодня вранці, тобто 80 мг елементарного заліза та 0,350 мг фолієвої кислоти.
Важка сидеропенічна анемія: по 1 таблетці двічі на день вранці та ввечері, тобто. 160 мг елементарного заліза та 0,700 мг фолієвої кислоти.
Підлітки
1 - 2 таблетки щодня вранці t. j. Від 80 до 160 мг елементарного заліза та від 0,350 до 0,700 мг фолієвої кислоти.
Не слід перевищувати добову дозу 5 мг Fe 2+/кг маси тіла.
Діти (6-12 років)
1 таблетка щоранку, т. j. 80 мг елементарного заліза та 0,350 мг фолієвої кислоти щодня.
Не слід перевищувати добову дозу 5 мг Fe 2+/кг маси тіла.
Діти (до 6 років)
Тардиферон-Фол протипоказаний дітям до 6 років через високий вміст заліза та склад, непридатний для цієї вікової групи.
Профілактичне лікування
Підлітки та дорослі (включаючи вагітних): 1 таблетка (що еквівалентно 80 мг заліза та 0,350 мг фолієвої кислоти) щодня.
Діти у віці від 6 до 11 років: 1 таблетка (еквівалентно 80 мг заліза та 0,350 мг фолієвої кислоти) кожні два дні до 1 таблетки на день.
Тривалість профілактичного лікування
Вагітні жінки (вік шести тижнів, лактація) протягом останніх двох триместрів вагітності та під час лактації.
Тривалість лікувального лікування
Лікування повинно бути достатньо тривалим, щоб виправити анемію та відновити запаси заліза у дорослих.
Залізодефіцитна анемія: від 3 до 6 місяців, залежно від тяжкості анемії та виснаження запасів заліза, якщо причина анемії не контролюється, цей термін може бути продовжений при необхідності.
Моніторинг ефективності корисний лише через 3 місяці лікування: він повинен включати корекцію анемії (Hb, MCV) та відновлення запасів заліза (сироватковий феритин, рецептор сироваткового трансферину та коефіцієнт насичення трансферину).
Таблетки не можна смоктати, розжовувати або тримати в роті, але їх слід ковтати цілими, запиваючи водою.
Таблетки слід приймати до або під час їжі (крім конкретних страв, перелічених у розділі 4.5), залежно від переносимості шлунково-кишкового тракту.
4.3 Протипоказання
- Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1.
- Усі типи анемії без підтвердженої причини дефіциту заліза.
- Перевантаження залізом (гемохроматоз, хронічний гемоліз, часті переливання).
- Порушення вживання заліза в організмі (анемія сидеробластів, анемія внаслідок отруєння свинцем, таласемія).
- Його ніколи не слід застосовувати без вітаміну В12 у разі недіагностованої мегалобластної анемії або інших захворювань з дефіцитом вітаміну В12 через ризик викликати підгостру комбіновану дегенерацію спинного мозку.
- Діти до 6 років.
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Повідомлення
Оскільки токсична доза заліза у дітей нижча, ніж у дорослих, цей препарат не слід давати дітям віком до 6 років.
Гіпосидеремія, пов’язана із запальними синдромами, не піддається терапії залізом. Там, де це можливо, терапію залізом слід поєднувати з причинно-наслідковою терапією.
Пацієнтам з активним запальним захворюванням кишечника слід приймати Тардиферон-Фол з обережністю.
Аспірація таблеток сульфату заліза може спричинити некроз слизової оболонки бронхів, що може призвести до кашлю, кровохаркання, бронхостенозу та/або легеневої інфекції (навіть якщо аспірація відбувається за кілька днів до місяців до появи цих симптомів). Пацієнти літнього віку та пацієнти, яким важко ковтати, повинні приймати таблетки сульфату заліза лише після ретельної оцінки ризику аспірації у кожного пацієнта. Слід розглянути можливість використання альтернативних лікарських форм. Пацієнтам слід звернутися за медичною допомогою при підозрі на аспірацію (див. Розділ 4.8).
На підставі літературних даних, зареєстровано випадки меланозу шлунково-кишкового тракту у пацієнтів літнього віку з хронічними захворюваннями нирок, діабетом та/або гіпертонічною хворобою, які приймали кілька препаратів від цих захворювань та одночасно лікувались препаратами заліза через пов’язану анемію (див. Розділ 4.8).
Щоб забезпечити ефективність лікування Тардифероном-Фолом та уникнути ризику передозування (див. Розділ 4.9), Тардиферон-Фол слід застосовувати з обережністю разом з іншими добавками заліза/дієтами, багатими залізом.
Запобіжні заходи щодо використання
Через ризик утворення виразок у роті та зміни кольору зубів, таблетки не слід смоктати, розжовувати або тримати в роті, а слід ковтати цілими, запиваючи водою.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Залізо
Комбінація, яка не рекомендується
Залізо (солі) (форма ін’єкції):
Ліпотімія або навіть шок, пов’язаний із швидким вивільненням заліза зі складної форми та насиченням трансферину.
Комбінації, для яких необхідні спеціальні запобіжні заходи
Бісфосфонати:
Зменшення всмоктування бісфосфонатів у шлунково-кишковому тракті за рахунок утворення комплексів, що погано засвоюються. Якщо обидва препарати застосовуються одночасно, кожен препарат слід вводити окремо з інтервалом не менше 2 годин.
Тетрацикліни та похідні тетрацикліну (оральна форма):
Залізо зменшує всмоктування перорально тетрацикліну (утворення комплексів), слід уникати одночасного прийому цих двох препаратів (між прийомом окремих препаратів повинен бути принаймні 2-годинний інтервал).
Фторхінолони:
Зниження всмоктування фторхінолонів у шлунково-кишковому тракті за рахунок утворення комплексів, що погано всмоктуються. Якщо обидва препарати застосовуються одночасно, кожен препарат слід вводити окремо з інтервалом не менше 2 годин.
Метилдопа, леводопа, карбідопа:
Зменшення всмоктування похідних дигідроксифенілаланіну в шлунково-кишковому тракті через утворення комплексів, що погано всмоктуються. Якщо обидва препарати застосовуються одночасно, кожен препарат слід вводити окремо з інтервалом не менше 2 годин.
Пеніциламін:
Зниження всмоктування пеніциламіну в шлунково-кишковому тракті через утворення комплексів, що погано всмоктуються.
Підвищений ризик токсичності D-пеніциламіну в разі припинення лікування сульфатом заліза.
Якщо обидва препарати застосовуються одночасно, кожен препарат слід вводити окремо з інтервалом не менше 2 годин.
Гормони щитовидної залози - тироксин:
Зниження всмоктування тироксину внаслідок утворення комплексів, що погано всмоктуються, що призводить до гіпотирексемії. Якщо обидва препарати застосовуються одночасно, кожен препарат слід вводити окремо з інтервалом не менше 2 годин.
Кальцій, цинк
Зниження всмоктування солей заліза в шлунково-кишковому тракті, викликане кальцієм і цинком.
Зменшення всмоктування цинку в шлунково-кишковому тракті, викликане солями заліза.
Якщо обидва препарати застосовуються одночасно, кожен препарат слід вводити окремо з інтервалом не менше 2 годин.
Антациди: кальцій, алюміній, магній (трисиликат магнію). Зменшення всмоктування солей заліза шлунково-кишковим трактом. Якщо обидва препарати застосовуються одночасно, кожен препарат слід вводити окремо з інтервалом не менше 2 годин.
Холестирамін
Зменшення всмоктування солей заліза шлунково-кишковим трактом. Залізо слід вводити за 1-2 години до або через 4 години після введення холестираміну.
Всмоктування заліза також зменшується за рахунок інших препаратів, таких як оксалати, фітати, димеркапрол, циметидин, омепразол та дефероксамін.
Інші форми взаємодії
Поглинання заліза також значно зменшується завдяки деяким продуктам харчування, таким як фітинова кислота (цільнозерновий хліб, цільнозернові злаки), поліфеноли (чай, кава, червоне вино), кальцій (молоко, молочні продукти) та деякі білки (яйця). Між вживанням солей заліза та цією їжею повинен бути інтервал (мінімум дві години).
Інші комбінації, що вимагають особливих запобіжних заходів щодо використання через вміст фолієвої кислоти:
Протиепілептичні засоби:
Протиепілептичні засоби (такі як фенобарбітал, фенітоїн, фосфенітоїн, примідон) можуть спричинити дефіцит фолієвої кислоти. Одночасне застосування фолієвої кислоти з протиепілептичними препаратами може зменшити концентрацію протиепілептичних препаратів у сироватці крові та їх ефективність для запобігання судом. Рекомендується клінічний моніторинг, контроль концентрації в плазмі крові та, якщо необхідно, корекція дози протиепілептичного препарату під час та після лікування фолієвою кислотою.
Антагоністи фолієвої кислоти:
Антагоністи фолієвої кислоти (такі як метотрексат або сульфасалазин) можуть зменшити ефективність фолієвої кислоти.
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Спеціальних досліджень вагітних жінок немає. Однак, як добре відомого препарату, існує велика кількість літературних даних щодо вагітних жінок (понад 1000 народжених), що не вказує на будь-яку мальформативну або фетальну/неонатальну токсичність. Крім того, дослідження на тваринах не вказують на репродуктивну токсичність (див. Розділ 5.3). Виходячи з цього, Тардиферон-Фол можна застосовувати під час вагітності, якщо цього вимагає клінічний стан.
Не призначений для первинної профілактики ризику дефекту нервової трубки в ембріоні (див. Розділ 4.1).
Солі заліза виводяться з грудним молоком, але не очікується несприятливих наслідків для немовлят на грудному вигодовуванні/немовлят у терапевтичних дозах. Фолієва кислота виводиться з грудним молоком. Ефектів фолієвої кислоти не було продемонстровано у немовлят на грудному вигодовуванні/немовлят, які отримували лікування.
Тардиферон-Фол можна застосовувати під час годування груддю в терапевтичних дозах.
Дослідження на тваринах не вказують на будь-який вплив на фертильність чоловіків чи жінок.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Тардиферон-Фол не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
4.8 Небажані ефекти
Побічні ефекти заліза:
У наступній таблиці перелічені побічні реакції, що спостерігались у семи клінічних випробуваннях у 1051 пацієнта, з яких 649 отримували Тардиферон,.
Побічні реакції перераховані за системою органів MedDRA і перелічені як:
Дуже поширені (≥ 1/10), загальні (≥ 1/100 до 2+) затримуються через включення полімерного комплексу в серцевину Тардиферон-Фолу. Після прийому всередину початкова концентрація заліза не збільшується, що може зменшити частоту побічних ефектів та полегшити лікування пацієнта. Тривале вивільнення заліза забезпечує наявність Fe 2+ також у дистальних відділах кишечника. У цих частинах залізо може засвоюватися завдяки процесу адаптації, хоча коли тіло насичене залізом, всмоктування кишечником обмежується його верхніми відділами.
Фолієва кислота
Фолієва кислота діє як кофермент у кількох одиничних перетвореннях вуглецю, що ведуть до біосинтезу пуринових нуклеотидів та дезокситимідилатів, необхідних для синтезу ДНК та РНК. Швидко зростаючі та розмножуються клітини зазвичай потребують достатньої кількості фолієвої кислоти: тканини нервової системи, гладких м’язів та еритроцитів.
Людський організм не може синтезувати фолієву кислоту, а тому повинен обов'язково отримувати її з їжею. Фолієва кислота має значно вищу біодоступність, ніж природні фолати, тоді як вона швидко всмоктується кишечником.
Клінічна ефективність та безпека:
Клінічні випробування показали, що гематологічна реакція (зміна рівня Hb) та підтримка вмісту фолієвої кислоти були задовільними після перорального прийому сульфату заліза у поєднанні з фолієвою кислотою.
Спеціальний склад Тардиферон-Фолу (сульфату заліза) дозволяє йому адаптуватися до мінливих умов всмоктування в організмі у випадках анемії або для профілактики дефіциту заліза або фолієвої кислоти під час вагітності.
5.2 Фармакокінетичні властивості
Залізо
Всмоктування заліза - це активний процес, який відбувається переважно в дванадцятипалій кишці та проксимальній частині тонкої кишки.
Поєднання сульфату заліза та допоміжних речовин дозволяє поступово та безперервно виділяти залізо.
Поглинання збільшується, коли запаси заліза вичерпуються, і зменшується, коли запаси заліза достатні.
Одночасне вживання певних продуктів харчування або одночасне введення з певними лікарськими засобами може погіршити абсорбцію (див. Розділи 4.4 та 4.5).
Іони заліза зв’язуються з трансферином у крові, і цей зв’язаний комплекс транспортується до мішені. У печінці, селезінці, кістковому мозку та еритроцитах залізо зберігається у формі феритину. Залізо транспортується через кров за допомогою трансферину, особливо в кістковий мозок, де воно включається в гемоглобін.
Залізо - це іон металу, який не метаболізується в печінці.
Немає активного механізму виведення заліза.
Середнє значення виведення заліза у здорової людини оцінюється в 0,8-1 мг/добу.
Найважливішим шляхом елімінації є десквамація клітин шлунково-кишкового тракту (основний шлях), сечостатевих шляхів та шкіри.
Надлишок заліза, що потрапляє з їжею, виводиться переважно з фекаліями.
Фолієва кислота
Фолієва кислота дуже швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту, особливо з проксимальної частини тонкої кишки. Після введення однієї таблетки Тардиферон-Фолу максимальна концентрація у плазмі (43,7 + 25,6 нг/мл) досягається через 99 хвилин і подвоюється для 2 таблеток.
Фолати розподіляються по всьому тілу. Основним місцем зберігання фолатів є печінка; вони також активно накопичуються в лікворі.
Фолієва кислота переходить у грудне молоко.
Фолат перетворюється в метаболічно активну форму 5-метилтетрагідрофолієвої кислоти (5MTHF) у плазмі та печінці. Метаболіти фолієвої кислоти потрапляють в ентерогепатичний кровообіг.
Метаболіти фолатів виводяться із сечею, а надлишок фолатів в організмі виводиться у незміненому вигляді з сечею.
5.3 Доклінічні дані про безпеку
Доклінічні дані не виявляють особливої небезпеки для людини на основі звичайних досліджень фармакології безпеки, токсичності при повторних дозах, генотоксичності, канцерогенного потенціалу, токсичності для репродукції та розвитку при рекомендованих дозах.
6. ФАРМАЦЕВТИЧНІ ДАНІ
6.1 Перелік допоміжних речовин
Eudragit RS 30D
Eudragit RL 30D
діоксид титану (E171)
жовтий оксид заліза (E172)
червоний оксид заліза (E172)
6.2 Несумісність
6.3 Термін зберігання
6.4 Особливі заходи щодо зберігання
Це ліки не вимагає особливих умов зберігання.
6.5 Вид та вміст контейнера
Блістер Al/PVC/PVDC, паперова коробка, письмова інформація для користувача.
Розмір упаковки: 30 або 100 таблеток з пролонгованим вивільненням.
Не всі розміри упаковки можуть продаватися.
6.6 Спеціальні запобіжні заходи щодо утилізації та поводження з ними
Ніяких особливих вимог щодо утилізації.
Будь-який невикористаний продукт або відходи слід повернути в аптеку.
7. ВЛАСНИК РАЗРЕШЕННЯ НА МАРКЕТИНГ
Ліки П’єра Фабре
45, місце Абель Ганс
8. РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР
9. ДАТА ПЕРШОГО РЕЄСТРУВАННЯ/ПОВНОВЛЕННЯ РЕЄСТРАЦІЇ
Дата першої реєстрації: 17 серпня 1992 року
Дата останнього поновлення: 14 грудня 2006 р