ТЕРЕКОВА, В.:
Спосіб життя у хворих на псоріаз
Ose Obz, 7, 2010, No. 6, с. 119-123
ТЕРЕКОВА, В.:
Стиль життя хворих на псоріаз
Озе Обз, 7, 2010, 6, с. 119-123
Ключові слова: псоріаз - стиль життя - догляд - біопсихосоціальні потреби.
Псоріаз - одне з найпоширеніших захворювань шкіри. Це не загрожує життю пацієнтів, але значно обмежує, впливає на психіку, сімейне та соціальне життя. Це впливає на людину не лише фізично та психічно, але є основною проблемою існування людей у суспільстві, які не страждають цією хворобою.
Комплексна сестринська допомога, як запланована та організована діяльність, реалізується методом медсестринського процесу, що дозволяє визначити спрямованість та структуру наданої сестринської допомоги таким чином, щоб вона відповідала потребам здоров’я людини, сім’ї та суспільства. Ця допомога визначає поточні та потенційні проблеми зі здоров’ям, визначає пріоритети сестринської справи та визначає конкретну відповідальність та самостійність медичних сестер у її наданні (1).
Видимість псоріазу та його неестетичний вигляд спричиняють багато внутрішніх та зовнішніх конфліктів, що спричиняє постійний стрес у пацієнтів, що разом із генетичними талантами до псоріазу призводить до розвитку та підтримці видимих змін захворювання. Він підтримує хронічність захворювання та впливає на якість життя пацієнтів для задоволення їх біологічних, психологічних та соціальних потреб. Роль медсестри полягає в тому, щоб зупинити або, принаймні, пом'якшити зниження якості життя шляхом всебічного терапевтичного та сестринського управління.
Псоріаз - це психодерматоз. Залучення психосоціальних факторів та етичні проблеми вважаються важливими при цій хворобі, наголошуючи на важливості психосоціально орієнтованих методів лікування (2). Псоріаз через свої патофізіологічні процеси в першу чергу впливає на емоційний стан пацієнта, що відображається на його психіці. Психіка обтяжена почуттями неповноцінності, соціальною
презирство, депресія через допитливість та невиправдані побоювання людей із оточення щодо можливої передачі псоріазу. Це суттєво впливає на повсякденне життя постраждалих.
Цілеспрямоване вивчення впливу псоріазу на спосіб життя сприяє не лише детальному розумінню впливу хвороби на повсякденне життя пацієнта, але й сприянню збалансованому розподілу медичних ресурсів для більшої користі хворих на псоріаз. Цілі цього дослідження підпорядковані цьому.
Групу респондентів складали 388 випадково відібраних хворих на псоріаз, які перебували на санаторно-курортному лікуванні в природних курортах Smrdáky - набір 1, або амбулаторно на лікуванні в Центрі лікування псоріазу Томеса в Братиславі - набір 2.
Із загальної кількості опитаних 388 респондентів 200 були чоловіками та 188 жінками.
Віковий діапазон становив від 11 до 80 років. При розподілі вибірки за віковими десятиліттями більшість респондентів були у віці 41-50 років (30,41%), 51-60 років (28, 35%), у десятиліття 61-70 (11,86%), 71-80 (2,58%) ), у віці 11-20 (4,64%), 21-30 (10,82%), 31-40 (11,34%).
Найвищу частку у групі становили пацієнти із середньою освітою (61,86%), за ними йшли пацієнти з вищою освітою (24,74%), вищою професійною освітою (9,79%) та початковою освітою (3,61%).
Найбільша група була одруженою (57,73%), потім самотньою (24,74%), розлученою (13,4%) та самотньою (4,12%).
Вони найчастіше розлучались у групі 31-40 років (чоловіки до 33,33% десятиліття, тоді як жінки лише 6,25%), у 41-50 роках спостерігається високий рівень розлучень обох статей (16,66%/20,69 %), а потім десятиліття 51-60 років з домінуванням серед жінок (20,69%) та чоловіків (7,41%). У десятиріччі 21-30 років рівень розлучень складає 14,29% як для чоловіків, так і для жінок.
Для отримання даних ми використовували анонімну анкету, яка складалася з 22 питань. Він був розроблений таким чином, щоб респондент міг вибрати один із трьох і більше варіантів, а також враховував необхідність отримання інформації про соматичні наслідки псоріазу на пацієнта, вплив на його психічні функції, вплив на його соціальне життя. Дані оцінювались в абсолютних та відносних числах (%). Оцінювали частоту виникнення міжгендерних ознак в окремих областях захворювання. Двосторонній t-тест Стьюдента був використаний для порівняння значень кількісної змінної в двох зразках. Всі аналізи оцінювали на рівні значущості альфа (р) = 0,05.
Анкета була розроблена для надання даних про три основні сфери, що відповідають біо-психо-соціальній природі людини. Рапп та співавт. встановили, що псоріаз впливає на якість життя, порівнянну з раком, артритом, серцево-судинними захворюваннями, діабетом та депресією (3).
Це також підтвердили Choi, J. та Kooj, Y. (4). Популяцію пацієнтів отримували на основі дотримання основних етичних умов. Це було добровільно, за згодою респондентів, на нього не впливала інша особа при заповненні.
Аналіз справи за статтю, віком, станом, освітою, працевлаштуванням, місцем проживання, ступенем інвалідності, походженням хвороби дав змогу більш детально дізнатися склад справи та відстежувати взаємні стосунки в ній.
Ми припускаємо, що псоріаз суттєво впливає на життя хворих на нього.
Робоча гіпотеза 1
Псоріаз суттєво впливає на фізичний та психічний стан пацієнтів.
Очікується більш значний вплив на фізичний стан хворих жінок, ніж чоловіків.
Особливістю нашої групи було те, що всі респонденти мали соматичні прояви на шкірі, а також на нігтях та суглобах. Аналіз респондентів за клінічним діагнозом показав поєднання у 38,66%, з них шкіра та суглоби були зареєстровані у 25,26%, шкіра та нігті у 26,3%, поєднання шкіри, нігтів та суглобів у 12,89%. Кожен четвертий респондент визначив участь суглобів, а кожен четвертий респондент також виявив участь нігтів. Існувала статистично значуща різниця на користь частішого залучення жінок до комбінацій шкіри, нігтів та суглобів (р = 0,001). Ці висновки вказують на поліорганну участь пацієнтів, що може суттєво вплинути на їх фізичний, психічний та соціальний статус.
Псоріаз має відразливий вигляд у громадських місцях, особливо якщо він виникає на видимих місцях. Було встановлено, що у пацієнтів групи найчастіше уражаються лікті (70,1%), волохата частина голови (68,04%), коліна (56,7%), руки (42,27%), нігті (39,69%), обличчя (21,13 %). Серйозно було з’ясувати, що кожен п’ятий пацієнт вражав інтимні частини тіла - статеві органи (20,1%), пряму кишку (18,04%). Інвалідність видимих місць, а також інтимних зон особливо сильно впливає на психічний стан, і це пов'язано з розладами міжособистісних, соціальних, трудових та сімейних відносин. Тривалість захворювання викликає внутрішню напругу, зміни особистості, що ведуть до самотності. Зміни на шкірі діють як хронічний стрес.
Ван де Керкгоф та Салонен у дослідженні Europso у когорті з 7575 респондентів мали найпоширеніший середньотяжкий псоріаз та 32% ураження суглобів (5). У оціненій нами групі спільну участь виявили у 25,26% респондентів.
Німейєр та ін. (6) підкреслити великий вплив проявів псоріазу на видимих місцях. Вони вважають свою видимість значним фактором стресу для жертви. Вони заявляють, що навіть легка інвалідність руки із захворюванням впливає на міжособистісні та соціальні відносини, вони наголошують на соціальній функції кисті (6).
Янг (7) із Національного центру псоріазу в США повідомив про класифікацію тяжкості псоріазу. Вона визначила менше 2% площі поверхні тіла як легку форму, середня форма вражає 3-10% поверхні тіла, а важка форма - понад 10%. Згідно з цією класифікацією, найчисленнішим у нашій групі був помірний псоріаз.
Тривалість захворювання може суттєво вплинути на ставлення до хвороби, самооцінку та інші міжособистісні стосунки. Stern et al. Повідомляють, що ті, хто хворів з дитинства, та пацієнти старшого віку старше 45 років краще переносять проблеми, викликані псоріазом (8).
Результати показують, що фізичні зміни хвилювали значну частину пацієнтів. Цікаво відзначити, що псоріаз вражає статистично значно більшу кількість чоловіків. Це, мабуть, випливає з особистостей чоловіків.
Результати дослідження показали, що фізичні зміни негативно впливають на психічний стан пацієнтів. Гендерний аналіз показав, що псоріаз погіршує самопочуття у жінок більше, ніж у чоловіків. Ми не можемо пояснити ці відмінності в масштабах або тривалості захворювання, оскільки не було істотних відмінностей у складі цих параметрів. Можливо, вони відображають нижній поріг сприйняття жінками цих почуттів та більш складний псоріаз. Інвалідність фізичного та психічного здоров’я спостерігалася в їх публікаціях кількома зарубіжними авторами. Вони повідомляють про відчуття бруду більш ніж у половини пацієнтів із псоріазом та сверблячкою у 30%. Дані наших пацієнтів перевищують дані цитованих авторів.
Результати наших пацієнтів близькі до даних опитування електронною поштою 40 350 пацієнтів у США, опублікованого Krueger et al. (9) від Національного довідкового центру з псоріазу в США. По-перше, лупа в нашій країні дратувала у 94%, потім свербіж у 79% та почервоніння у 71%.
Аналіз та оцінка впливу псоріазу на фізичне та психічне здоров'я показали значний вплив на обидві статі. Наявність лупи (85,95%), почервоніння шкіри (69,73%), видимість симптомів (70,62%) та відчуття здоров’я посилюються сверблячкою, печінням та болем для життя хворих на псоріаз. На наше подив, чоловіки повідомляли про значно частіші негативні наслідки психіки на фізичні зміни - лупа, почервоніння шкіри, тоді як жінки повідомляли про значно частіші наслідки псоріазу на фізичне здоров’я - свербіж (87,64%), біль (47,19%), втома ( 41, 57%) (графік 1). Порушення, порушення сну, печіння, печіння та кровотечі були зареєстровані у обох статей без статистично значущих відмінностей.
Робоча гіпотеза 2
Псоріаз суттєво впливає на особистість пацієнтів, більш суттєво на особистість жінок, ніж на чоловіків.
Як соціальна істота, людина проводить близько половини свого життя в контакті з людьми вдома, на роботі та в різних повсякденних справах. Хронічність та видимість проявів піддають пацієнта постійному стресу, який впливає на особистість пацієнта та реактивує псоріаз.
Стерн та ін. (7) у своїй групі пацієнтів 50% респондентів відчували сором, 30% мали депресію та гнів, а 25% відчували безвихідь, відчай та страх. Пацієнти з важким псоріазом (73%) повідомляли про розлад самовпевненості. Автори виявили, що пацієнти з дитинства не відчувають на себе такої сильної впевненості у собі (58%), як пацієнти з початком у зрілому віці. 89% пацієнтів зазнавали збентеження та збентеження за зовнішній вигляд свого тіла.
Фрід та ін., Повідомляють, що половина хворих на псоріаз страждає від помірного почуття страху, депресії, гніву (9). Наші висновки можна порівняти з цими даними, а також із системою оцінки, яку використовували Августин та ін. (13) у Німеччині. Ризик порушення самооцінки та іміджу тіла переростає у самотність та соціальну ізоляцію.
Виявлені дані про боротьбу з хворобою, а також стійкість проявів на шкірі спричиняють постійний стрес для пацієнтів, а також невиконання життєвих цілей. Пацієнти в нашій когорті повідомляли про появу негативних почуттів, починаючи від 64,32% нервозності, дратівливості у 61,08% та найменш порушеної концентрації у 34,05% (графік 2).
Робоча гіпотеза 3
Псоріаз суттєво впливає на повсякденну діяльність пацієнтів, більше жінок, ніж чоловіків.
Щоденні та розважальні заходи сильно впливають на якість життя хворих на псоріаз. Їм часто задають питання в багатьох закордонних анкетах для хворих на псоріаз.
Ван де Керкгоф та Салонен (5) виявили на вибірці 7575 респондентів із 7 європейських країн, що псоріаз впливав на вибір одягу у 46%, а зміна одягу у 38% респондентів. Проблеми зі спортом згадували 26%, приховування хвороб - 25%, проблеми з перукарем - 21%, вплив на роботу по дому та в саду - 20% респондентів. Дані наших респондентів вищі при виборі видів спорту, одягу та намаганні приховати виступи та близьких людей під час впливу на роботу по дому та садівництво. Прояви хвороби не приховують 25,26% пацієнтів, іноді 15,31%, часто 31,96% і завжди 26,29% пацієнтів (графік 3). Патологічні прояви псоріазу вимагають змін в одязі: так, 15,47% заявили, швидше так 27,84%, зрідка 27,84% респондентів. Впливаючи на дозвілля, 71,1% пацієнтів повідомили про вплив на плавання, 54,33% на спорт, 30,06% на свята та 22,54% на садівництво (графік 4).
Вайс та ін. повідомляють, що 75% пацієнтів з псоріазом повідомляють про обмеження в плаванні та спорті (11). Дані наших пацієнтів майже однакові (71,1%). Можуть бути розбіжності з різних причин у галузі спорту, зайнятості, сексуальних проблем.
Тривалий стрес, фізичні та психічні труднощі, розлади в міжособистісних стосунках можуть призвести до збільшення вживання алкоголю. Про це, як правило, йдеться в літературі. Наші респонденти визнали помірне пиття у 6,36% та щоденне споживання у 12,23%.
Оцінка відповідей респондентів показала значне погіршення фізичного та психічного стану пацієнтів обох статей. Статистична оцінка підтвердила значно частіше порушення фізичного стану жінок порівняно з чоловіками, але не психічного стану, де частіше страждають хворі чоловіки.
Аналіз відповідей також виявив значний вплив на риси особистості у хворих на псоріаз. Визначаючи, чи впливає псоріаз на риси особистості більше у жінок, ніж у чоловіків, статистично значуща різниця була виявлена лише у подразненнях, про які жінки частіше повідомляли, подібних до асоційованого симптому жінок, які повідомляють про більшу депресію. Інші ознаки, що підлягають моніторингу, не виявили статистично значущих змін.
Псоріаз суттєво впливає на дозвілля та повсякденну діяльність пацієнтів, особливо на соціальні та особисті контакти. Вплив на них був значно вищий у жінок, ніж у чоловіків. Чоловіки значно частіше вживають алкоголь через псоріаз.
Отримані дані повинні стати відправною точкою для зміни підходу до лікування цього хронічного захворювання. На додаток до лікування фізичних симптомів, необхідно буде доповнити лікування освітніми заходами щодо догляду за здоров’ям хворих на псоріаз. Оцінка дослідження може допомогти скласти уявлення про складний вплив псоріазу на життя пацієнтів. Визначення ризику цих розладів дозволить раннє втручання, яке може суттєво підтримати лікування та повернення пацієнта до повноцінного життя. Потрібно буде отримати місце в пресі, радіо та телебаченні, щоб інформувати громадськість про причини, неінфекційність та неінфекційність псоріазу, створити веб-сайт в Інтернеті, організувати відповідні сесії громад, підготувати медсестер, щоб доповнити догляд за психосоціальними проблемами пацієнтів та активно працювати в клубах з псоріазу. Багато питань залишаються невирішеними у відносинах між хворобою та хворобою, боротьбі з нею, соціальному статусі та хворобі.
Психосоціальна оцінка стану здоров’я пацієнтів має вирішальне значення в оцінці сестринського догляду, а також особлива позиція при включенні психосоціальних проблем у план догляду. Тому ми пропонуємо застосувати на практиці спрощену анкету, щоб створити картину впливу псоріазу на окремі сфери життя та визначити негативні наслідки псоріазу у кожного пацієнта.
Медсестра може брати участь у діагностиці розладів фізичного та психічного здоров'я за допомогою методу цільового співбесіди або анкетування.
За допомогою кваліфікованих питань він може виявити розлади в окремих соматичних сферах, а не лише в сферах психічних змін та порушених соціальних відносин.
Відповідна оцінка медичного обслуговування може вплинути на негативні наслідки псоріазу, поліпшити процес загоєння та ресоціалізувати пацієнта.
Професійна, цілеспрямована освіта досягає успіху в процесі загоєння проявів хвороб та у створенні правильних міжособистісних та сімейних відносин.