Я маю справу лише зі здоровими речами та гарною шкірою для вашої красивої шкіри. на додаток до того, щоб робити азіатську масу окулярів за l годин 20 хвилин, може бути і менше просто вказуйте, лай, лавовий камінь, коли ви запитуєте на основі точок точкового масажу.

сторінка

Субота, 29 серпня 2009 р

Коротко про етап мого життя. Це сталося 13 років тому

Це етап у моєму житті. Це сталося 13 років тому.

Я слухаю шокуючого смердючого, брудного чоловіка, до якого, як ми визнаємо, звикли сьогодні, хоча ти справді не можеш звикнути. -

Зірки скуголять над своєю проклятою великою проблемою.

Довіряючи доктору Чернусу, я б із задоволенням віддав своє життя в його руки, щоб він міг слухати, як вийти з багатого чоловіка, бідного, і як вилікуватися від депресії. Ну, будь ласка, з великою волею, позитивним настроєм.

Я захворів у 1997 році. Його наслідки вигнали мене з робочого місця, де я пропрацював 3 роки, за цей час я розлучився, тим часом я захворів, я повністю усвідомлював хворобу, і моя здатність вирішувати проблеми була нульовою. Ми з колишнім чоловіком продали квартиру разом, вони вже чекали на вулиці z, де я жила, але я не знав, як мене отримати. У мене були гроші на продажну ціну нашого будинку.

Я зайшов через кілька хвилин, цього року з’явилися «кольорові» не засмаглі люди, які зламали мені двері, я нічого не хотів давати, але вони побили мене до смерті, вибили мені зуби тощо. Мене госпіталізували, я прокинувся через 8 тижнів, був слабким, втратив 36 кг. Але медсестра сказала, що їх перевели на психіатрію, оскільки це ще не закінчилося. Боже, що сталося, мені сказали, що я справді знепритомнів, що в мене немає нічого для життєвої справи. Але я не хотів бачити нікого з великою кількістю ін’єкцій та ліків після цього, тепер я знаю, що це було непотрібним, я причина, тому що я повинен був вчасно одужати, але я не знав,.

На той час моїй дитині було 9 років і це стало стосунками, які погіршили моє життя, мені не дозволили ходити на роботу тощо. Тож я просто боровся з дитиною. Я переїхав до брата в сільську місцевість, але і там не залишився, я встановив човен назад до Будапешта, обладнаний приємно прийнятими меблями - порівняно з обставинами - коли я поїхав із сином до будинку матері, який був закритий . На той час моя дочка вже була заміжньою, але вона ніколи мене не пускала, і сьогодні я не дозволю переїхати. Зауважу, що не хочу. Це лайно, яке я змішав, я повинен носити всі хороші і погані сторони.

Після дому моєї матері квартира була маленькою, смердючою, мокрою, о, я не ходив на роботу, я тоді послав свого друга і розпочав своє нове життя наодинці, принижений, без жодного заохочення. У мене був старий дядько, куди пішов мій син, він чекав свого усиновленого сина і сказав переїхати до нього у двір, є квартира, яка здається. Я не надто про це думав. Купив.

Згодом я працював тут, міг пробути тут 6 років, жив у дворі в маленькій квартирці, у мене вже було все для своєї дитини, тому я багато боровся. Але він зрозумів. Я, звичайно, приймав ліки, але моя худорлявість залишалася небезпечною.

Через 6 років мені довелося переїхати, дядько помер, його син домінував у речах. Я пішов у 7 тисяч квартир на півкімнату в Елізабет. Я прожив тут рік, переїхав до Землі Ангелів, тут через рік переїхав ще на половину. В Уйпешті було дешевше. Де я продав, де все купував знову і знову.

Бо це покращує мене, можливо, саме через це?

Ось чому я коротко не підсумовую 13-літні страждання, якими засмучена Река Рубінт, бо вона вже не знає, як розбагатіти або інші люди, яких ми називаємо зірками, але вони ні, я повинен над ними сміятися і думати з них як ніхто. не тільки вам це подобається, вони б також взяли його назад.

У мене не було машини, ювелірних виробів, гарного життя, і тепер у мене є життя, яке, я думаю, після цього мені не потрібно говорити, що це таке. Мені також боляче іноді тут, іноді там, і собаці все одно.

Тож я з нетерпінням чекаю ваших коментарів, і ви можете вирішити, що так ви можете жити, лише щоб вас віддали, якщо у вас більше немає чого підтримувати. Я не обираю "о, моя рука, я не роблю свою руку", все повинно бути зайнято настільки, що я поступаюся.